ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 230-31-34
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
Справа № 13/51
27.08.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо - 48"
до Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Горизонт"
про стягнення заборгованості 28 434,15 грн.
Суддя Курдельчук І.Д.
Представники:
від позивача – не з’явився,
від відповідача –Огороднік В.А. –дов. № 01/09 від 21.01.09
ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:
10.06.09 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільпо - 48" (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Горизонт"(далі - відповідач) заборгованості у розмірі 28 434,15 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов договору та йогоне виконанням у зв’язку з чим підлягає стягненню аванс сплачений позивачем в розмірі 20’049,00грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 2823,63грн., а також три проценти річних від суми авансу в сумі 617,94грн. та пеня у сумі 4943,58грн.
15.06.09 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/51, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 01.07.09 о 16:50.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 01.07.09 та 15.07.09 розгляд справи відкладався на 29.07.09, через не з’явлення представника відповідача та не виконання ним вимог ухвали господарського суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.09 за клопотанням сторін строк розгляду справи продовжений відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України та в судовому засіданні відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 11:45, 27.08.09
У судове засідання, призначене на 27.08.09 представник позивача не з’явився, поважних причин неявки господарському суду не повідомив, в попередніх судових засідання позовні вимоги підтримував повністю і просив задовольнити позов повністю.
Представник відповідача проти позову заперечив, надав документи на підтвердження виконання зобов’язань у повному обсязі проте, з простроченням, просив при прийнятті рішення врахувати обставини повного виконання договору.
Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Перед початком розгляду справи по суті представника відповідача ознайомлено з його правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судових засіданнях роз’яснювались вимоги ст.81-1 ГПК України.
Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Між сторонами у справі 03.04.08 укладений договір підряду №04/04 відповідно до умов якого позивач замовив і зобов’язався прийняти та оплатити, а відповідач розробити і впровадити автоматизовану систему комерційного обліку електроенергії (далі - АСКОЕ) згідно до календарного плану (п.1договору).
У п.п.2.1, 2.3 договору сторони погодили вартість робіт у сумі 37896,00грн. та порядок оплати з внесенням авансового платежу у розмір 20’049,00грн. на придбання обладнання і програмного забезпечення.
Встановлюючи порядок здачі-прийняття робіт контрагенти визначили, що відповідач по закінченні кожного етапу робіт представляє позивачу акт здачі-приймання робіт та комплект технічної документації, і у разі прийняття робіт позивач протягом 10-ти календарних днів перераховує на розрахунковий рахунок відповідача кошти та направляє підписаний акт , у разі не прийняття робіт –надсилає мотивовану відмову і тоді сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань, термінами їх виконання (п.3.1-3.4).
Відповідно до п.3.5. за відсутності акту і мотивованої відмови зобов’язання відповідає вважаються виконаними.
За порушення термінів здачі робіт відповідач сплачує пеню у розмірі 0,1% але не більше подвійної ставки НБУ від вартості одержаного платежу за кожний день прострочення (п.4.1).
Адекватний розмір відповідальності позивача визначений п.4.2. за порушення строку оплати.
На виконання п.2.3 позивачем сплачений авансовий платіж у сумі 20’049,00 грн. платіжним дорученням №21495 від 17.04.08 (примірник долучений до матеріалів справи).
Згідно календарного плану (додаток №1 до договору) відповідач з моменту одержання авансу протягом 0.5 місяця (до 03.05.08 )повинен придбати обладнання і програмне забезпечення; протягом 1 місяця (тобто до 04.05.08) розробити, узгодити та затвердити проекту документацію /технічне завдання та техноробочий проект/ на АСКОЕ; протягом 1 місяця після придбання обладнання і програмного забезпечення (до 03.06.08) виконати монтажні і пуско-налагоджувальні роботи та здати систему в дослідну експлуатацію; протягом місяця (до 03.07.08) провести дослідну експлуатацію, підготувати експлуатаційну документацію, здійснити метрологічну атестацію системи та здати систему в промислову експлуатацію; протягом року (до 03.07.09) здійснювати авторський супровід.
Із змісту п. 4.5 договору та п. 5 календарного плану вбачається , що авторський супровід є 12 місячною гарантією відповідача, після введення в експлуатацію АСКОЕ, безперебійної роботи системи з матеріальною відповідальністю перед позивачем.
Оцінюючи подані сторонами докази та надані пояснення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Частинами 1, 3 та 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до положень ч.1 та ч.3 ст.843 цього кодексу у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч.1ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Зібраними документами та поясненнями представників сторін у судових засіданнях встановлено, що терміни встановлені календарним планом відповідачем в цілому дотримані і станом на 26.06.09 елементи АСКОЕ та програмне забезпечення придбане і встановлене, технічне завдання та техноробочий проект розроблені і узгоджені, виконані монтажні і пуско-налагоджувальні роботи, здійснено метрологічну атестацію системи (договір №110-П6318/08 від 26.06.08 та акт №11-П6318/08 б/д здачі-приймання робіт).
Втім, введення у дослідну експлуатацію здійснено 08.11.08 з простроченням 158 днів (лист №08/11 від 08.11.08).
В судовому засіданні відповідачем надані акти про передачу елементів АСКОЕ, введення в дослідну та промислову експлуатацію, які складені і підписані 18.08.09 представниками сторін у справі, підписи яких скріплені печатками юридичних осіб позивача та відповідача.
Отже, відповідачем прострочено виконання п’ятого пункту календарного плану.
Матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем виконання календарного плану робіт.
Позивач посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України, просить господарський суд стягнути втрати від інфляції в сумі 2823,63 грн. та три проценти річних в сумі 617,94грн. 1656,83 грн. та на підставі ч.3ст.549 Цивільного кодексу України і п. 4.1 договору - пеню у сумі 4943,58 грн.
Згідно до п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.1,ч.3 ст.549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Положеннями ч.ч. 1,2 ст 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Згідно до ст.230 цього кодексу штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Із змісту ст.625 ЦК України вбачається обов’язок боржника сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми у разі прострочення грошового зобов'язання.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивач про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов’язання визначеного договором і про відмову у стягненні авансового платежу у зв’язку з фактичним виконанням договору і прийняттям позивачем обладнання і програмного забезпечення за яке і був сплачений аванс, а також про відмову у стягненні інфляційних втрат та трьох процентів річних у зв’язку з відсутністю грошового зобов’язання у відповідача.
Керуючись п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача оцінивши, що даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, наслідків порушення, дійшов висновку про можливість зменшення суми пені до 1000,00 грн.
Судові витрати відповідно до статті 49 названого кодексу покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам, а в частині оплати вимоги про стягнення пені у повному обсязі на відповідача через його неправильні дії.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НВП «Горизонт»(03039, м. Київ, вул. Голосіївська,7 корп.,1-А, р/р26007300322401 в ВАТ «СВЕД БАНК», м. Київ МФО 300164, ЄДРПОУ 32156365) а у випадку відсутності чи недостатності грошових сум з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) пеню в сумі 1000 (одна тисяча),00 грн. державне мито в сумі 494(чотириста дев’яносто чотири), 36 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 54(п’ятдесят чотири), 33 грн. - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-48" (43026, м. Тернопіль, вул. Симона Петлюри, 2, п/р 26001104454 в Львівській філії АБ «Експрес банк», МФО 325956, код ЄДРПОУ 33198584).
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Курдельчук І.Д.
ата підписання рішення 02.09.09
Судове рішення № 4849782, Господарський суд м. Києва було прийнято 27.08.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 13/51. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: