Рішення № 4849724, 27.08.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.08.09 р. Справа № 2/197

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального підприємства по теплопостачанню “Вуглик” Горлівської міської ради м. Горлівка

до відповідача: Державного підприємства “Шахта ім.. Ю.О. Гагаріна” м. Горлівка

про стягнення заборгованості в сумі 31002,94 грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: Гаврилюк Н.В. – за довір.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне підприємство по теплопостачанню “Вуглик” Горлівської міської ради м. Горлівка звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Державного підприємства “Шахта ім.. Ю.О. Гагаріна” м. Горлівка про стягнення заборгованості в сумі 31002,94 грн. з яких 18201,84грн. – заборгованість за теплову енергію, 1333,84грн. – індекс інфляції, 182,02 грн. – 3% річних, 11285,24 грн. – пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договорів на поставку теплової енергії № 406 від 01.10.2007р., рахунки.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, вказує на те, що позивачем при розрахунку суми боргу не враховано проведений взаємозалік на суму 1168,32грн., у зв’язку з чим визнав чуму боргу в розмірі 17033,52грн.

Розглянувши матеріали справи вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

01.10.2007р. між Комунальним підприємством по теплопостачанню “Вуглик” Горлівської міської ради (Постачальник) та Державним підприємством “Шахта ім. Ю.А. Гагаріна” (Споживач), був укладений договір № 406 на поставку теплової енергії.

Відповідно до п. 1.1., 1.2. договору Постачальник бере на себе зобов’язання поставляти Споживачу теплову енергію у вбудоване за адресою: вул. Переяславська, 1, площею 865,6м2, а Споживач зобов’язується оплачувати поставлену теплову енергію за встановленими тарифами в строки, передбачені договором.

Пунктом 1.3. договору встановлено, що початок та закінчення опалювального періоду визначається погодними умовами, та встановлюється рішенням виконавчого комітету Горлівської міської ради.

Розділом 5 “Розрахунки за теплову енергію” визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Розрахунки за поставлену теплову енергію здійснюються в грошовій формі або в іншій формі, що не суперечить діючому законодавству України. Постачальник має право пред’являти рахунки на попередню оплату за майбутній розрахунковий період до 20 числа поточного місяця. Споживач зобов’язаний оплатити пред’явлений рахунок на попередню оплату поточного місяця в продовж 3-х банківських днів з моменту їх отримання. Кінцевий розрахунок за фактично поставлену теплову енергію у звітному місяці здійснюється по фактичній поставці теплової енергії з врахуванням корегування раніше пред’явленого рахунку до 1 числа наступного за звітним. Споживач зобов’язаний оплатити пред’явлений кінцевий рахунок в продовж 3-х банківських днів з моменту їх отримання. В разі несплати Споживачем рахунку на попередню оплату по п. 5.3. або відсутності такої, Постачальником виставляється рахунок за відпущену теплову енергію до 25 числа поточного місяця. Споживач зобов’язаний оплатити рахунок за відпущену теплову енергію по п. 5.7. до 1 числа місяця наступного за звітним. Рахунок-фактура вважається пред’явленим Споживачу з моменту його вручення. В разі неможливості вручення особисто споживачу – з моменту відправки поштою рекомендованим листом за юридичною адресою, вказаною в договорі, з врахуванням строку поштового перебігу.

Пунктом 5.6. договору встановлено, що за період несвоєчасної оплати за теплову енергію Споживачу нараховується пеня в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу.

Відповідно до п. 5.14. при простроченні оплати теплової енергії Споживач на вимогу Постачальника зобов’язаний оплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Згідно до п. 8.1., 8.4. договору останній вступає в силу з 01.10.2007р. та діє до 01.10.2008р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місць до закінчення строку його дії не буде письмової заяви однієї із сторін про його розірвання.

В підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи надано акт на включення опалення від 28.11.2008р. який підписаний та скріплений печатками з обох сторін.

За надані послуги з теплопостачання позивачем виставлялися рахунки від 10.12.2008р. на суму 830,99грн., від 10.12.2008р. на суму 8309,76грн., від 09.01.2009р. на суму 8309,76грн., від 10.02.2009р. на суму 8309,76грн., від 11.03.2009р. на суму 8012,99грн., від 23.04.2009р. на суму – 4288,91грн., а всього на загальну суму 29484,35грн.

Вказані рахунки були вручені відповідачу, про що свідчать реєстри вручення, що додані до матеріалів справи.

Відповідач умови договору виконав частково за отримані послуги з теплопостачання розрахувався в сумі 11282,51грн., що підтверджується актом безбанківського заліку взаємної заборгованості від 27.02.2009р.

Посилання відповідача на той факт, що позивачем при розрахунку суми боргу не враховано проведений між сторонами залік зустрічних вимог на суму 1168,32грн., судом до уваги не приймається з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 01.08.2004р. між сторонами був укладений договір № 269 про поставку теплової енергії. Згідно до акту безбанківського заліку взаємної заборгованості від 09.12.2008р. вбачається, що сторони дійшли згоди про залік заборгованості на суму 1168,33грн. Додатковою угодою від 09.12.2008р. до договору № 269 від 01.08.2004р. сторони визначили, що у зв’язку з відсутністю можливості здійснити оплату грошовими коштами, компенсувати вартість отриманих матеріальних цінностей на суму 1168,33грн. Крім того зазначено, що вказана додаткова угода є невід’ємною частиною договору № 269 від 01.08.2004р.

З огляду на викладене та дослідивши акт безбанківського заліку взаємної заборгованості від 09.12.2008р. та додаткову угоду від 09.12.2008р. до договору № 269 від 01.08.2004р., суд дійшов висновку, що вказаний залік проведено сторонами за боргом, що утворився за договором № 269 від 01.08.2004р. та не має відношення до заборгованості, що утворилася за договором № 406 від 01.10.2007р.

На підставі зазначеного не приймається судом в якості доказу погашення заборгованості за договором № 406 від 01.10.2007р.

Таким чином на час розгляду справи за відповідачем облікується заборгованість в розмірі 18201,84грн., що підтверджено матеріалами справи.

За результатами розгляду матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України),

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Аналогічні положення щодо виконання зобов’язань містить Господарський кодекс України. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 18201,84грн. суду не представив.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 182,02грн. за період з 01.04.2009р. по 03.06.2009р. та індекс інфляції в розмірі 1333,84грн. за період з грудня 2008р. по квітень 2009р. на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок індексу інфляції за період з грудня 2008р. по квітень 2009р. в сумі 182,02грн., суд знаходить його арифметично вірним, а вимоги позивача в цій частині такими що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 182,02грн. за період з 01.04.2009р. по 02.06.2009р., то вони підлягають частковому задоволенню в сумі 92,75грн., оскільки позивачем невірно здійснено розрахунок 3 % річних.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 11285,24 грн. за період з 01.04.2009р. по 02.06.2009р. на підставі п. 5.6. договору.

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Перевіривши розрахунок пені в розмірі 11285,24грн. за період з 01.04.2009р. по 02.06.2009р. суд знаходить його арифметично вірним, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобов’язань за договором, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства по теплопостачанню “Вуглик” Горлівської міської ради м. Горлівка до Державного підприємства “Шахта ім.. Ю.О. Гагаріна” м. Горлівка про стягнення заборгованості в розмірі 31002,94грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Шахта ім.. Ю.О. Гагаріна” (84614, Донецька область, м. Горлівка, вул. Плеханова, 43, р/р 26004052101491 в ГФ КБ “Приватбанк”, МФО 335515, ЗКПО 32782087) на користь Комунального підприємства по теплопостачанню “Вуглик” Горлівської міської ради (84601, м. Горлівка, вул. Ушева, 1, р/р 26006500210302 в філії ГГО № 2864 ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 394103, ЗКПО 30500344) заборгованість за теплову енергію в сумі 18201,84грн., 3% річних в розмірі 92,75грн., індекс інфляції в розмірі 1333,84грн., пеню в розмірі 11285,24грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 309,13грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 311,60грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя