Рішення № 4849635, 10.09.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

10.09.2009

Справа №2-2/3037-2009

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросахінвест-2002" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофимових, буд. 40, кв. 183; поштова адреса: 49054, м. Дніпропетрівськ, пр.Кірова, буд.101, кімната 437)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ахтиар-С" (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 31)

про стягнення 40 996,30 грн.

Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача: Фіщенко – представник, довіреність у справі.

Від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача про стягнення суми основного боргу у розмірі 37 679грн.79коп., пені у сумі 1 974грн.16коп., 3% річних за користування грошовими коштами у розмірі 249грн.63коп., збитків від інфляції у сумі 1 092грн.72коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір від 27.11.2006 р. №261/385, відповідно до умов якого позивач поставив відповідачу товар. Позивач свої зобов’язання за договором виконав у повному обсязі, проте, відповідач лише частково оплатив отриманий товар, у результаті чого виникла заборгованість, несплата якої і стала підставою для звернення із позовною заявою до суду.

У судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд зменшити розмір позовних вимог на суму штрафних санкцій, а саме: пені у сумі 1 974грн.16коп., 3% річних за користування грошовими коштами у розмірі 249грн.63коп., збитків від інфляції у сумі 1 092грн.72коп, та стягнути з відповідача лише прострочену суму заборгованості у розмірі 37 679грн79коп.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією із повідомленням.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а саме розглянути спір з урахуванням лише підстав позову, що вказані позивачем.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросахінвест-2002», як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ахтиар-С», як покупцем, було укладено договір №261/385 від 27.11.2006р, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов’язується відпустити товар, а покупець, прийняти та оплачувати вартість товарів по вільним договірним цінам, на умовах передбачених договором.

За своїми ознаками договір №261/385 від 27.11.2006р являється договором поставки, оскільки відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Договір №261/385 від 27.11.2006р вступає у силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2007 року. У випадку відсутності заяв сторін про розірвання або зміну умов договору у місячний строк до його закінчення, договір вважається продовженим на той же строк. (п.7.1, 7.2 договору).

Відповідно до умов договору, сторони узгодили регулярно з 10 по 15 числа кожного місяця проводити з продавцем звірку розрахунків за місяць, що пройшов. (п.2.9договору)

Пунктом 3.1 договору у редакції додаткової угоди №2 до договору №261/385 від 27.11.2006р передбачено, що покупець оплачує кожну партію товару упродовж 21 календарного дня з моменту поставки товару.

На виконання умов договору позивач у період з 14.01.2009р по 27.01.2009р, відповідно до витратних накладних: №535 від 14.01.2009р на суму 13 062грн56коп, №539 від 14.01.2009р на суму 12 304грн70коп, №598 від 20.01.2009р на суму 1 696грн20коп, №603 від 20.01.2009р на суму 5 289грн56коп, №610 від 20.01.2009р на суму 1 275грн60коп, №680 від 27.01.2009р на суму 11 343грн04коп, №692 від 27.01.2009р на суму 9 177грн85коп поставив відповідачу продукцію (товар) окремими партіями відповідно до пред’явлених замовлень покупця на суму 54 149грн51коп. Товар у повному об’ємі був отриманий покупцем, що підтверджується матеріалами справи, а саме підписами та печатками відповідача на вищенаведених витратних накладних.

31 січня 2009 року між сторонами був підписаний та скріплений печатками сторін акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого відповідач визнав наявність сальдо на користь позивача у розмірі 54 149грн51коп.

Але Товариство з обмеженою відповідальністю «Ахтиар-С» у порушення умов договору зобов’язання по оплаті отриманого товару належним чином не виконало, поставлений позивачем товар повністю не оплатило.

Як зазначає ТОВ «Агросахінвест-2002», 22 лютого 2009 року відповідачем було повернуто позивачу товару на суму 16 469грн72коп.

Сума у розмірі 37 679грн79коп за поставлений позивачем товар Товариством з обмеженою відповідальністю «Ахтиар-С» погашена не була, в результаті чого за відповідачем виникла заборгованість, яка підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав, оскільки відповідач не довів виконання зобов’язань перед позивачем по сплаті 37 679грн79коп боргу та позивач не підтверджує надходження вказаної суми на його рахунок.

Позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відповідно до ст.49 ГПК України віднести на відповідача з суми 37 679грн79коп, у зв’язку з наданням позивачем заяви про зменшення позовних вимог.

В засіданні суду за згодою представника позивача оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене та підписане 14.9.2009р.

Керуючись ст.ст. 22,49,75,82,84,85 ГПКУкраїни

В И Р І Ш И В :

1. Прийняти заяву позивача про зменшення позовних вимог.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ахтиар-С» (95015, м.Сімферополь, вул.Севастопольська, б.31, ЄДРПОУ 32896568, ІПН 328965627051, св-во платн. ПДВ №39851243. п/р 26000054801704 в Севастопольській філії «Приватбанк» м.Севастополь,МФО 324935, п/р 26002189891900 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросахінвест-2002" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофимових, буд. 40, кв. 183; поштова адреса: 49054, м. Дніпропетрівськ, пр.Кірова, буд.101, кімната 437, р/р 26008116064500 в АКІБ «УкрСіббанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 34560700) 37 679грн79коп. боргу, 376грн79коп державного мита, 287грн22коп витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.