Рішення № 4849558, 10.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/282

10.09.09

За позовом ТОВ «Теко Интерфейс»;

До ТОВ «Фірма «Т.М.М.»;

Про стягнення 20 912,38 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача: Золотоверх О.М., представник, довіреність №79 від 02.07.2009 р.;

Від відповідача: Случак О.О., представник, довіреність б/н від 01.07.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2009 р. порушено провадження у справі №18/282, справа призначена слуханням на 02.07.2009 р.

У справі з 02.07.2009 р. до 30.07.2009 р., з 30.07.2009 р. до 08.09.2009 р. та з 08.09.2009 р. до 10.09.2009 р. були оголошені перерви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2009 р. строк вирішення спору у даній справі був продовжений.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 20 718,78 грн. (19 951,20 грн. основного боргу + 767,58 грн. інфляційних втрат), 193,50 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 209,12 грн. витрат по сплаті держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому відзиві на позов та представник останнього у судових засіданнях позовні вимоги позивача заперечував, у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. З метою стабілізації будівництва, підвищення платоспроможності населення, забезпечення реалізації житлових прав громадян, які потребують державної підтримки, стимулювання розвитку будівельної та суміжних галузей в умовах світової фінансової кризи 25.12.2008 р. Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», який спрямований на подолання кризових явищ у будівельній галузі та регулювання правовідносин, що виникають у зв’язку з будівництвом житла. Відповідно до пункту 8 статті 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»до 01.01.2012 р. Торгово-промислову палату України було зобов’язано розглядати звернення суб’єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво (забудовників), щодо надання їм довідки про зупинення (припинення діяльності) внаслідок дії обставин непереборної сили.

Відповідач вважає факт існування фінансової кризи загальновідомим, а тому вважає, що прострочення виконання зобов'язань останнього сталося внаслідок обставини непереборної сили та просить у позові відмовити повністю.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до видаткової накладної №БЦИн-05784 від 01.08.2008 р. позивач поставив на користь відповідача продукцію на суму 19 951,20 грн.

Факт одержання продукції відповідачем підтверджується довіреності останнього серії ЯПД №418919 від 01.08.2008 р.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частиною 2 статті 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як визначено частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вищезазначені документи свідчать про те, що між сторонами була укладена угода.

Враховуючи ту обставину, що строк оплати продукції між сторонами визначений не був, позивач 07.02.2009 р. направив на адресу відповідач претензію з вимогою оплатити поставлену продукцію. Згідно з описом вкладення №11458 від 07.02.2009 р. у цінний лист претензія отримана відповідачем 10.02.2009 р.

Згідно з частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач не виконав свої зобов’язання за угодою, поставлену позивачем продукцію не оплатив. Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає 19 951,20 грн. Наявна заборгованість підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.11.2008 р., підписаним повноважними представниками сторін та скріпленим печатками господарюючих суб’єктів підприємницької діяльності.

Як визначено абзацом 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарюванні та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За прострочку виконання зобов’язань позивачем нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 20 718,78 грн. (19 951,20 грн. основного боргу + 767,58 грн. інфляційних втрат) та 193,50 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість та безспірність вимог позивача, а тому позовні вимоги останнього підлягають задоволенню за рахунок відповідача.

Посилання відповідача на Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»є безпідставним, оскільки відповідно до частини 8 статті 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»Торгово-промислова палата України розглядає звернення суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво (забудовників), щодо надання їм довідки про зупинення (припинення діяльності) внаслідок дії обставин непереборної сили.

Відповідачем, в якості обґрунтування настання форс-мажорних обставин, не наданий висновок Торгово-промислової палати України. Натомість, статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.М.М.»(інд. 03055, м. Київ, вул. Тимофієвої, 3, код ЄДРПОУ 14073675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теко Интерфейс»(інд. 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Урицького, 13, код ЄДРПОУ 30932284) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 20 718 (двадцять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 78 коп., 193 (сто дев’яносто три) грн. 50 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 209 (двісті дев'ять) грн. 12 коп. витрат по сплаті держмита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

О.В. Мандриченко