Рішення № 4849324, 01.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/184

01.09.09

За позовом Приватного підприємства «ВИП-ТОР»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»

про стягнення 47648,55 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Іванов О.А.

Від відповідача не з’явилися

Обставини справи:

Приватне підприємство “Вип-Торг”звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вестер Україна”, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 47 648, 55 грн.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.04.2009р. порушено провадження у справі № 2-7/1971-2009 та призначено справу до розгляду.

Ухвалою від 25.05.09р. справу № 2-7/1971-2009 було скеровано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до резолюції Голови Господарського суду міста Києва позовну заяву (справу №2-7/1971-2009) було передано на розгляд судді Домнічевій І.О.

Ухвалою від 09.06.09р. справа була призначена до розгляду по суті на 25.06.09р.

Ухвалою від 25.06.09р. суд відклав розгляд справи на 14.07.2009р.

Позивачем надано суду Довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, де зазначено нову адресу відповідача –м. Київ, вул. Ризька, 8-А.

Крім того, судом при дослідженні наданих позивачем письмових доказів встановлено, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість та пеню за Договором поставки №187 СМФ 2008 від 20.02.2008р. та накладним до цього договору: №8828/01 від 27.12.2008р. на суму 36 986 грн. 42 коп.; №8889/01 від 31.12.2008р. на суму 7154 грн. 10 коп.; №25/01 від 06.01.2009р. на суму 32452 грн. 45 коп.

Проте до матеріалів справи позивачем долучено інший Договір - №184 СМФ 2008.

Крім того в накладних №8828/01 від 27.12.2008р., №8889/01 від 31.12.2008р. та №25/01 від 06.01.2009р. не зазначено, на підставі якого договору виписувалися дані накладні, а саме –в накладних відсутнє посилання на номер та дату договору.

На вимогу ухвали суду від 14.07.2009 позивач наддав додаткові пояснення.

Представник відповідача втретє в судове засідання не з’явився, ніяких заяв, клопотань до суду не подав та не надіслав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

Між приватним підприємством «ВІП-ТОРГ», позивач у справі, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестерн Україна», відповідач у справі, був укладений договір поставки № 187 СМФ 2008 від 20.02.2008.

Як вбачається, на підставі умов даного договору відповідачеві було поставлено партію товару на загальну суму 76592 грн.97 коп. за накладними № 8828/01 від 27.12.2008 на суму 36986 грн.42 коп.; № 8889/01 від 31.12.2008 на суму 7154 грн.10 коп. та № 25/01 від 06.01.2009 на суму 32452 грн.45 коп.

Відповідно до п. 9.7 договору, термін оплати товару 21 банківський день з моменту поставки.

За таких обставин строк оплати настав 29.01.2009 р., 02.02.2009 р. та 04.02.2009 р. відповідно.

Як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків, станом на 09.02.2009 борг відповідача за вищевказаним договором становить 47071,45 грн.

Згідно з п. 10.4. договору, за прострочку оплати отриманого товару з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 577 грн. 10 коп. В статті 525 Цивільного кодексу України зазначено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, а в статті 526 Цивільного кодексу України вказано, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

За таких обставин вимоги позивача ґрунтуються на чинному законодавстві, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна» (м. Київ, вул. Ризька, 8-а; код 35073676; рахунок № 26005074011501 в АКБ «ТАС-КомерцБанк», МФО 300164) на користь Приватного підприємства «ВІП-ТОРГ»(м. Донецьк, вул. Єременка, 15; рахунок № 26005001318903 в ЗАТ «ОТП Банк», м. Київ, код 32152470) 47071 (сорок сім тисяч сімдесят одна) грн. 45 коп. основного боргу, 577 (п’ятсот сімдесят сім) грн. 10 коп. пені, 476 (чотириста сімдесят шість) грн. 49 коп. держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

І.О.Домнічева