Рішення № 4849260, 16.09.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.09 Справа№ 3/117

Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи

За позовом: ДП „Константа-Захід”, м.Львів

До відповідача: ДТГО „Львівська залізниця”, м.Львів

Третя особа : відокремлений підрозділ Івано-Франківської колії ДТГО „Львівська залізниця”, м.Івано-Франківськ

Про стягнення боргу в сумі 85510,71 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача : Хамуляк О.Б. - представник

від відповідача : Валага О.О. –представник

від третьої особи : Валага О.О. –представник

Представникам сторін роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов ДП „Константа-Захід” до ДТГО „Львівська залізниця” про стягнення 44196,13 грн. основного боргу, 11658,94 грн. інфляційних, 25457,02 грн. пені, 41298,62 грн. трьох відсотків річних та судових витрат.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив задоволити позов з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач наявність основного боргу в сумі 44196,13 грн. визнає, однак проти стягнення штрафних санкцій заперечує.

З метою надання сторонам можливості врегулювати спір в добровільному порядку в судовому засіданні 07.09.2009 року оголошувалась перерва до 16.09.2009 року.

В судовому засіданні 16.09.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

26.01.2006 року між ДП „Константа-Захід” (Півдрядник) та ДТГО „Львівська залізниця” (Замовник) було укладено договір підряду №кз-129 Л/П-0657/НЮ, за умовами якого позивач зобов’язався виконати роботи по улаштуванню асфальтобетонного покриття виробничої майстерні Івано-Франківської дистанції колії у відповідності до замовлення, будівельних норм і правил, а відповідач зобов’язувався прийняти ц роботи та оплатити їх.

На виконання умов договору позивач виконав роботи по улаштуванню асфальтобетонного покриття виробничої майстерні Івано-Франківської дистанції загальною вартістю 271847,00 грн. , за які відповідач зобов’язувався провести кінцеву оплату протягом 5 днів з моменту підписання останніх довідок (форми КБ-3) та актів виконаних робіт, однак свої договірні зобов’язання виконав частково.

Станом на 10.04.2009 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 44196,13грн., що підтверджується актами звірки взаєморозрахунків.

Відповідно до п.9.5 договору за період з 10.02.2006 року по 10.02.2009 року позивачем нарахована пеня в сумі 25457,02 грн. , та відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України нараховано три відсотки річних в розмірі 4198,62 грн., та інфляційні в розмірі 11658,94 грн., які просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно ст.ст. 526,530 Цивільного Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору підряду №кз-129 Л/П-0657/НЮ ДП „Константа-Захід” виконало підрядні роботи по улаштуванню асфальтобетонного покриття виробничої майстерні Івано-Франківської дистанції колії загальною вартістю 271846,80 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 від 10.02.2006 року, актом приймання виконаних підрядних № 1 від 10.02.2006 року.

Відповідно до п.7.1 Договору Замовник зобов’язувався проводити розрахунки за виконані роботи щомісячно згідно представлених Підрядником довідок та актів виконаних робіт в 3-х денний термін з дня підписання сторонами перелічених документів.

Кінцеві розрахунки за виконані роботи , згідно з п.7.2 Договору , проводяться протягом 5 днів з моменту підписання останніх довідок та актів виконаних робіт.

Як вбачається з акту виконаних робіт та довідки про вартість робіт , вони підписані 10.02.2006 року. Відповідно Замовник зобов’язаний був провести розрахунок за виконані роботи до 15.02.2006 року, однак свої договірні зобов’язання виконав частково, оплативши вартість виконаних робіт на суму 227650,67 грн.

Заборгованість за виконані підрядні роботи станом на день розгляду справи складає 44196,13 грн. , що підтверджується актами звірки розрахунків і не заперечується позивачем.

Відповідно до п. 9.2 договору за порушення термінів фінансування і оплати по Договору Замовник оплачує Підряднику пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочки. За несвоєчасну оплату виконаних підрядних робіт за період з 10.02.2006 року по 10.02.2009 року позивачем нарахована пеня в розмірі 25457,02 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Положеннями ч.6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання , якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Як вже зазначалося раніше, відповідач зобов’язаний був провести оплату виконаних робіт до 15.02.2006 року, таким чином, строк нарахування пені закінчився 15.08.2006 року.

Положеннями ч.2 ст.258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Вимога про стягнення 291,99 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період з 10.02.2006 року заявлена позивачем з пропуском строку позовної давності, передбаченого ст.258 ЦК України та ч.6 ст.232 ГК України.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов’язань за період 2007-2008 роки нараховані позивачем інфляційні втрати в сумі 11658,94 грн. підлягають до стягнення. частково. При проведенні розрахунку трьох відсотків річних 38 місяців за період з 10.02.2006 року по 10.03.2009 року позивачем допущено арифметичну помилку, оскільки зазначений період охоплює 37 місяців, а не 38 місяців, як зазначено позивачем. Крім того, позивачем не враховано, що кінцевий термін сплати вартості виконаних підрядних робіт, відповідно до умов п.7.2 договору сплив 15.02.2006 року, а нараховані позивачем річні починаючи з 10.02.2006 року по 10.03.2009 року . Відповідно , до стягнення підлягають три відсотки річних за період з 16.02.2006 року по 10.03.2009 року в розмірі 4057,56 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання доказів своєчасної оплати боргу суду не представив, як і не подав обґрунтованих заперечень щодо нарахування інфляційних та трьох відсотків річних .

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 599,13 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,75, 82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути Державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця” (79000, м. Львів, вул.Гоголя, 1 , код ЄДРПОУ 23962032) на користь ДП „Константа-Захід” (79025, м.Львів вул.Левандівська,3 код ЄДРПОУ 32712109)–44196,13 грн. –основного боргу, 11658,94 грн. –інфляційних втрат, 4057,56 грн. –три відсотки річних, 599,13 грн. державного мита, та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3 В стягненні решта частини позовних вимог відмовити.

4.Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.09.2009 року.

Суддя