Ухвала суду № 48491868, 13.08.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/756/2015(м)

263/4049/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Бугрим Л.М.

суддів Баркової Л.Л., Биліної Т.І.

при секретарі Брєжневі Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 -ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 червня 2015 року за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного Банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітнІ 2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» ( далі банк ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 14686,52 гривень, а саме: 6777,76 гривень заборгованість за кредитом, 5921,31 гривень-заборгованість по процентам, 1050 гривень-заборгованість за пенею та комісією, 250 гривень-штраф ( фіксована частина ), 687,45 гривень-штраф ( процентна складова ),

В обґрунтування позову банк посилався на те, що 16.04.2008 р між банком та ОСОБА_1С було укладено кредитний договір за умовами якого відповідачеві надано кредит на суму 11000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 36% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з правом банку змінювати кредитний ліміт за рішенням банку. Строк дії договору 12 місяців з можливістю його продовження за відсутності заяв позивальника або банку про припинення договору . Позичальник у разі порушення умов договору зобовязаний сплатити банку пеню, комісію , штраф. Власник картки зобовязаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту для запобіганню виникнення овердрафту . Між тим, відповідач порушував умови договору , своєчасно не сплачував відсотки за користування кредитом унаслідок чого утворилась заборгованість,а тому банк просив стягнути суму заборгованості,за кредитом , по процентам за користування кредитом, а також пеню ,штраф, комісію.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 червня 2015 року позовні вимоги задоволені частково, стягнено з ОСОБА_1С на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 16 квітня 2008 року в сумі 13749,07 гривень із яких 6777грн.76 коп.- заборгованість за кредитом, 5921 грн. 31 коп.- заборгованість за відсотками ,1050 грн. - заборгованість за пенею та комісією та 243,60 гривень в рахунок відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору.

На вказане рішення суду представником відповідача подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неповне зясування судом обставин справи, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції прийшов до помилкового рішення, оскільки справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 вже вирішено іншим судом, а тому суд повинен був закрити провадження по справі. Висновки суду не відповідають обставинам справи, в матеріалах справи є письмова заява, згідно якої ОСОБА_1 оформив на своє імя кредит на суму 1000 гривень, ніяких інших кредитних договорів відповідач не укладав, крім того повністю розрахувався з заборгованістю по цьому картковому рахунку. Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідач не давав згоди на збільшення ліміту карткового рахунку. В матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості і банк не довів суду наявність заборгованості ОСОБА_1С перед банком. Просив у позові відмовити.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1С не зявився , про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином . Його представник адвокат ОСОБА_2 підтримував доводи апеляційної скарги , просив рішення суду скасувати, а у позові банку відмовити, посилаючись на відсутність заборгованості у ОСОБА_1С перед банком та відсутність відповідних доказів..

Представник банку ОСОБА_3 просила відхилити апеляційну скаргу,а рішення суду залишити без зміни, посилалась на те, що відповідач дав згоду на укладення кредитного договору на підставі чого на картку відповідача перерахована сума спочатку 1 000 грн., а потім кредитний ліміт було збільшено до 11000 грн., що передбачено умовами та правилами надання банківських послуг. ОСОБА_1 користувався збільшеним лімітом ,але ним допускались порушення у вигляді перевищення кредитного ліміту, та несвоєчасної сплати відсотків за користування кредитом унаслідок чого утворився борг.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, та представника позивача,перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню , а рішення суду залишенню без зміни з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 16.04.2008 року між сторонами укладено кредитний договір без номеру, за умови якого відповідачу було надано банком кошти у вигляді кредитного ліміту спочатку на 1000 грн., а упослідуючому кредитний ліміт було збільшено до 11 000 грн.. Вказана сума була перерахована банком на платіжну картку, яка була видана відповідачу після укладення кредитного договору. За користування кредитом встановлено сплату 36% . Вказаний договір було оформлено на підставі анкети-заяви відповідача про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в якій ОСОБА_1 зазначив про те, що він згоден з тим що заява разом із памяткою клієнта , Умовами та Правилами надання банківських послуг , а також тарифами становлять між ним та банком договір про надання банківських послуг , а також зобовязався виконувати вимоги Умов та Правила надання банківських послуг , а також регулярно ознайомлюватись із змінами на сайті Приватбанку. Строк дії договору складає 12 місяців з можливістю його продовження за відсутності заяв позивальника або банку про припинення договору ,що передбачено п.9.12 Умов і Правил надання банківських послуг . Згідно п.3.1.3 цих Умов та Правил відповідна картка продовжується банком на новий строк, якщо не надійшла заява утримувача про закриття карткового рахунку. Згідно п. 6.5,8.6 Умов та Правила надання банківських послуг у разі порушення умов договору позичальник зобовязаний сплатити банку пеню, комісію , штраф. Власник картки зобовязаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту для запобіганню виникнення овердрафту . Судом встановлено,що відповідач порушував умови договору , своєчасно не сплачував відсотки за користування кредитом унаслідок чого утворилась заборгованість,а тому банк просив стягнути суму заборгованості,за кредитом , по процентам за користування кредитом, а також пеню , комісію, а також штраф в розмірі 500 гривень та 5% від суми заборгованості..

Вказані обставини підтверджуються заявою-анкетою ОСОБА_1 даними особового рахунку, платіжної картки , розрахунком заборгованості.

Як вбачається з наданих позивачем довідок, ОСОБА_1 порушив умови договору, оскільки не вносив в строки на картковий рахунок грошові кошти на погашення заборгованості, внаслідок чого утворилась заборгованість: 6777,76 гривень-заборгованість за кредитом, 5921,31 гривень-заборгованість по процентам, 1050 гривень-заборгованість за пенею та комісією (а.с.5-7).

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні першої інстанції визнав частково суму заборгованості, а саме заборгованість за кредитом в розмірі 6777,76 гривень та не оспорюючи розмір заборгованості просив відмовити позивачу в задоволені позову про стягнення процентів та пені, посилаючись на скрутне матеріальне становище. Така його заява була викладена письмово.

Враховуючі наведене , суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позову виходячи з положень ст. ст..526,530,1048 1054 ЦК України та частково задовольнив вимоги банку .

Доводи апеляційної скарги представника відповідача про те, що відсутній письмовий договір про надання банківських послуг між ОСОБА_1 та банком є безпідставними . З матеріалів справи вбачається, що договір про надання банківських послуг між сторонами було укладено 16.04.2008 року. Вказаний договір було оформлено на підставі анкети-заяви відповідача про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в якій ОСОБА_1 зазначив про те, що він згоден з тим що заява разом із памяткою клієнта , Умовами та Правилами надання банківських послуг , а також тарифами становлять між ним та банком договір про надання банківських послуг , а також зобовязався виконувати вимоги Умов та Правила надання банківських послуг , а також регулярно ознайомлюватись із змінами на сайті Приватбанку.

Окрім того, відповідач письмово визнав наявність боргу у судовому засіданні , тому посилання представника відповідача на те, що банк самовільно збільшив розмір кредитного ліміту не відповідає обставинам справи та положенням п. 3.2,3.3 Умов та Правил надання банківських послуг відповідно до яких клієнт дає право банку у будь-який момент змінити кредитний ліміт (збільшити або зменшити ).

Також не є підставою для скасування рішення суду посилання апелянта на наявність іншого рішення , яким вже стягнута зазначена сума. Надана ксерокопія рішення суду не підписана та не завірена належним,а тому не може спростовувати висновки суду. Окрім того, в судовому засіданні суду першої інстанції приймав участь відповідач , який не посилався на наявність постановленого рішення за вказаним позовом .

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують .

Рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону і підстав для його скасування не вбачається..

Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 -ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді :