Рішення № 4849093, 15.09.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.07.09р.

Справа № 33/294-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "КРЕЧЕТ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕГА ПРІМ", м. Підгороднє, Дніпропетровська область

про стягнення 33 814 грн. 05 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "КРЕЧЕТ" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕГА ПРІМ" про стягнення 26 034 грн. 53 коп. - основної заборгованості по договору поставки № ВП-30323 від 01.07.2008 року, 3 244 грн. 08 коп. - інфляційних втрат, 504 грн. 60 коп. - 3% річних, 4 030 грн. 84 коп. –пені, 5 206 грн. 91 коп. –витрати по оплаті послуг адвоката і витрати по справі. Крім того, позивач з метою забезпечення позовних вимог, просить накласти арешт на майно відповідача у вигляді грошових коштів в розмірі 39 671 грн. 61 коп.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 23.06.20909 року.

22.06.2009 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача у зв’язку з знаходженням представників позивача в іншому судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2009 року розгляд справи відкладений на 15.07.2009 року.

13.07.2009 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача.

В судове засідання 15.07.2009 року сторони не забезпечили явку повноважних представників.

Відзив та документи, витребувані ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2009 р. та 23.06.2009 р. відповідачем суду не надані. Про слухання справи відповідача було належним чином повідомлено, доказом чого є повідомлення про вручення поштових відправлень № 12891402 та № 4993312889378.

На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2008 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № ВП-30323 (далі –Договір).

Відповідно до умов Договору постачальник зобов’язується поставити товар, а покупець прийняти та оплатити товар.

Відповідно до пункту 1.2. Договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товаротранспортної) накладної, яка підтверджує факт передачі товару.

Відповідно до пункту 3.1. Договору постачальник здійснює поставку товару в пункт доставки згідно замовлення покупця власними транспортними засобами та за свій рахунок.

Відповідно до пункту 3.12. Договору постачальник зобов’язаний поставити товари до 20 годин дня, вказаного в замовленні як дата виконання замовлення, якщо обумовлений інший час поставки з торговою точкою покупця.

Згідно з пунктом 7.1. Договору загальна сума Договору складає суму товарів, отриманих по всім накладним.

Згідно з пунктом 6 Додатку № 4 до Договору, який є невід'ємною частиною Договору, покупець проводить оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 45 календарних днів з моменту поставки товару.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на суму 54 909 грн. 29 коп., що підтверджується видатковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 40-85).

Відповідач свої зобов’язання за Договором в частині оплати за товар виконав частково та частково повернув позивачу товар, що підтверджується платіжними дорученнями та розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, які знаходяться в матеріалах справи (т. а.с. 86, 109-150, т. 2 а.с. 1-28), після чого основна заборгованість відповідача перед позивачем склала 26 034 грн. 53 коп.

31.01.2009 року між позивачем та відповідачем проведено акт звірки взаємних розрахунків, яким останнім фактично підтверджено існуючу заборгованість (т. 1 а.с. 34).

31.03.2009 року позивачем на адресу відповідача направлена претензія за вих. № 32/03 з вимогою погасити існуючу заборгованість, яка залишена останнім без відповіді (т.1 а.с. 13-15).

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов’язковим до виконання.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 26 034 грн. 53 коп. доведені і підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 4 030 грн. 84 коп., яка не підлягає задоволенню в силу наступного.

Згідно ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Таким чином, оскільки умовами укладеного між сторонами договору поставки № ВП-30323 від 01.07.2008 року сплата покупцем вказаної пені як вид забезпечення виконання останнім зобов’язання не передбачений, підстави для стягнення з відповідача пені відсутні.

Згідно до ч.2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні втрати в розмірі 3 244 грн. 08 коп. та 3% річні –504 грн. 60 коп. підлягають до стягнення з відповідача.

-Позивач просить стягнути також витрати на оплату послуг адвоката 5 206 грн. 91 коп.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише у тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Позивачем до справи додано адвокатську угоду № 51/2-ю від 24.04.2009 р. укладену з адвокатом Сацюком Д.А., відповідно до п.1.1 виконавець бере на себе зобов’язання наданти замовнику юридичні послуги: представництво та захист інтересів замовника по справі за позовом ТОВ "Торговий Дім "КРЕЧЕТ" до ТОВ "ВЕГА ПРІМ" про стягнення заборгованості зі сплатою винагороди (гонорару) в сумі 5 206 грн. 91 коп. (п.4.1), платіжне доручення № 1614 від 13.05.2009 року про здійснення оплати в сумі 5 206 грн. 91 коп., ксерокопія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3199 і витрати підлягають задоволенню.

Позивач просить накласти арешт арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕГА ПРІМ" у вигляді грошових коштів з метою забезпечення виконання зобов’язання з боку відповідача. Суд, вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні даної вимоги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Як зазначено в роз’ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Позивач не навів жодного обґрунтування тому, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 26 034 грн. 53 коп. - основної заборгованості по договору поставки № ВП-30323 від 01.07.2008 року, 3 244 грн. 08 коп. - інфляційних втрат, 504 грн. 60 коп. - 3% річних, 5 206 грн. 91 коп. –витрати по оплаті послуг адвоката.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕГА ПРІМ" (52000, Дніпропетровська область, м. Підгороднє, вул. Пушкіна, буд. 6, код ЄДРПОУ 33669196, МФО 306458, п/р 26001315077901 в ВАТ АБ "Південний") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "КРЕЧЕТ" (03115, м. Київ, пр-т Перемоги, 136, оф. 34, код ЄДРПОУ 3285443, МФО 322465, п/р 260000006342 в ВАТ ТФБ "Контракт", м. Київ) 26 034 (двадцять шість тисяч тридцять чотири) грн. 53 коп. - основної заборгованості, 3 244 (три тисячі двісті сорок чотири) грн. 08 коп. - інфляційних втрат, 504 (п’ятсот чотири) грн. 60 коп. - 3% річних, 5 206 (п’ять тисяч двісті шість) грн. 91 коп. –витрат по оплаті послуг адвоката, 262 (двісті шістдесят дві) грн. 33 коп. –державного мита та 275 (двісті сімдесят п’ять) грн. 25 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу.

Видати наказ.

В решті позовних вимог –відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя

І.А. Рудовська