Рішення № 4849072, 03.09.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

03.09.2009

Справа №2-23/2941-2009

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Офісбуд", м. Київ

До відповідача Фізичної особи - підприємця Трончук Олександра Петровича, м.Сімферополь

Про розірвання договору та стягнення 338 268,49 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Семенов І.В., представ. за довір. від 25.05.2009р.

Від відповідача – не з’явився.

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про розірвання контракту №10/10-01 від 10.10.2008р. та стягнення з відповідача 338268,49грн. заборгованості, в тому числі: 300000,00 грн. раніше сплаченого авансу, 38268,49 грн. пені, також позивач просить стягнути 3382,68 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу. Також позивач просив накласти арешт на грошові кошти в установах банків, що належать відповідачу у сумі 341963,67грн.

Ухвалою господарського суду від 22.06.2009р. позивачу було відмовлено у задоволенні заяви щодо забезпечення позову.

В судовому засіданні 17.08.2009р. представник позивача надав уточнення до позовної заяви згідно яких просить стягнути з відповідача 263268,49 грн. заборгованості у зв’язку з частковою сплатою боргу відповідачем.

Представник відповідача у судові засідання 22.06.2009р., 17.08.2009р. та 03.09.2009р. не з’явився, відзив на позовну заяву не надав, про день розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до абз.3,4,6 п.3.6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі нез'явлення його представника відповідача за викликом господарського суду суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд

Встановив :

10.10.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Офісбуд" (замовник) та Фізична особа - підприємець Трончук Олександр Петрович (підрядник) уклали контракт №10/10-01, згідно п.1.1 якого підрядник прийняв на себе зобов’язання організувати та якісно виконати повний комплекс робіт з використанням власних матеріалів та обладнання та передати замовнику, шляхом підписання акту про прийняття виконаних робіт в стані «під ключ» відповідно до вимог контракту.

Позивач просить (з врахуванням уточнення позовних вимог) розірвати контракт №10/10-01 від 10.10.2008р., укладений між сторонами та стягнути з відповідача 263268,49грн. заборгованості, в тому числі: 225000,00 грн. основного боргу та 38268,49 грн. пені.

Суд вважає доводи позивача частково обґрунтованими, та такими, що підлягають частковому задоволенню на підставі наступного.

Відповідно до п.10.1 контракту, він набуває чинності після його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Згідно до п.3.1. договірна ціна контракту становить 300000,00грн.

На виконання п.п.3.1, 4.1 договору позивач перерахував відповідачу аванс у розмірі 100% від суми договору, а саме: згідно платіжного доручення від 15.10.2008р. №1377 було перераховано 60467,00грн., а згідно платіжного доручення від 15.10.2009р. №1378 – 239533,00грн.

Відповідно до п.2.1 контракту термін виконання роботи встановлений протягом 30 календарних днів з дня отримання передплати.

Однак відповідач роботи за контрактом не виконав.

Як свідчать матеріали справи, фізична особа - підприємець Трончук О.П. частково повернув позивачу суму авансу у розмірі 75000,00грн., про що свідчить платіжне доручення №15 від 03.07.2009р. на суму 35000,00грн. та витяг по рахунку на 14.08.2009р. на суму 40000,00грн.

Таким чином сума основного боргу відповідача складає 225000,00грн. та підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.7 контракту передбачено, що у випадку порушення підрядником термінів виконання робіт, вказаних у п.2.1, підрядник зобов’язаний сплатити на користь замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє під час порушення зобов’язання за кожний календарний день прострочення та яка нараховується на суму вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Позивач просить стягнути пеню за період 194 календарних днів у сумі 38268,49грн.

Однак, згідно з п.2.1. контракту термін виконання роботи встановлений протягом 30 календарних днів з дня отримання передплати, таким чином пеня підлягає нарахуванню починаючи з 16.11.2008р.

Крім того, згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, тобто нарахування пені повинно бути закінчено 16.05.2009р.

Згідно з ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Приписами п.6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором. Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 22.11.1996. № 543\96-ВР. Статтями 1, 3 цього Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При таких обставинах, пеня підлягає стягненню частково у сумі 35679,86грн. із рахунку подвійної облікової ставки НБУ за період з 16.11.2008р. по 16.05.2009р., в частині стягнення 2588,63грн. пені суд у позові відмовляє.

Згідно ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З огляду на наведене суд відзначає, що зміна або розірвання договору можуть здійснюватись у судовому порядку. Підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критерію, що встановлений абзацем другим вищенаведеної норми закону. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття – “значної міри” позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об’єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Вина сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і взагалі для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч.2 ст.651 ЦК України. Також критерієм істотного порушення закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому мається на увазі не лише грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а і випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оскільки роботи за контрактом відповідачем виконані не були, позивач був значною мірою позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору.

Пунктом 10.3 контракту передбачено, що він не може бути розірваний у односторонньому порядку. Сторона, яка вважає доцільним розірвання контракту повинна письмово попередити іншу не менш ніж за 7 днів до дати розірвання контракту.

Як свідчать матеріали справи, листом від 05.03.2009р. вих.№05/03 позивач повідомив відповідача про порушення останнім пунктів укладеного контракту на підставі чого виявив намір розірвати контракт.

Однак відповідач не повідомив позивача про результати розгляду пропозиції.

Згідно ч.1-4 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст.129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до ч.3 ст.59 ГПК України відповідач у випадку незгоди з позовними вимогами повинен надати докази, що обґрунтовують відхилення позовної вимоги.

Однак, відповідач проти позову не заперечував, частково повернув позивачу суму сплаченого авансу.

На підставі викладеного, позовна вимога щодо розірвання контракту №10/10-01 від 10.10.2008р., укладеного між сторонами, підлягає задоволенню.

Згідно з п. 6.3 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”№02-5/78 від 04.03.1998 р., з наступними змінами та доповненнями, у разі, коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою державного мита, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем.

Згідно п.3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 03.09.2009р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 08.09.2009р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.82,84,85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШІВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати контракт №10/10-01 від 10.10.2008р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Офісбуд" та Фізичною особою - підприємцем Трончук Олександром Петровичем.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Трончук Олександра Петровича (95000, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Семашка, 19, кв.76, ід. №2183605854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Офісбуд" (01032, м.Київ, бул.Т.Шевченка, буд.37/122, код ЄДРПОУ 33594090) 225000,00грн. основного боргу, 35679,86грн. пені, 3382,68грн. держмита та 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В частині стягнення 2588,63грн. пені у позові відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.