Рішення № 4848989, 08.09.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2009 р. Справа № 02/1502

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д.,

із секретарем судового засідання Давиденко В.Г.,

за участю представників позивача: Вуж Д.В. - за довіреністю, відповідача: Лосіхін О.Є - директор, Коломоєць Є.А. –за довіреністю, третьої особи: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інвестбанк»

до приватного підприємства «Фінансові технології»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - відкрите акціонерне товариство «Селянський комерційний банк «Дністер»,

про стягнення 2 901 342 грн. 10 коп. та звернення стягнення на нерухоме майно коштів в сумі 2 901 342 грн. 10 коп.

та за зустрічним позовом приватного підприємства «Фінансові технології»

до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інвестбанк»

про тлумачення договору,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерним комерційним банком «Інвестбанк» подано позов до приватного підприємства «Фінансові технології" із наступними вимогами: 1) про стягнення з відповідача 2 901 342 грн. 10 коп., що складає суму заборгованості третьої особи перед позивачем з березня по травень 2009 року за Міжбанківським кредитним договором № 674-08/Н, на підставі укладеного між ними Договору застави (майнових прав на грошові кошти) від 24.12.2008 року, відповідно до якого позивач набув права кредитора та іпотекодержателя відносно відповідача, яким був укладений із третьою особою Договір про відкриття кредитної лінії від 08 лютого 2008 року та договори іпотеки від 12.02.2008, від 04.03.2008 та від 27.06.2008; 2) про звернення стягнення вказаної суми 2 901 342 грн. 10 коп. на нерухоме майно, що належить на праві власності відповідачу та є предметом іпотеки за вказаними Договорами іпотеки; 3) про встановлення способу реалізації нерухомого майна, що є предметом іпотеки за вказаними Договорами іпотеки, шляхом проведення прилюдних торгів. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер», далі «Банк «Дністер», не виконав в установлений строк (не пізніше 12.03.2009 року) взяті на себе зобов’язання за Міжбанківським кредитним договором № 674-08/Н від 24.12.2008 року та додатковими договорами до нього, не повернув позивачу кредит та не сплатив проценти і інші платежі, в зв’язку з чим позивач просить стягнути заборговану банком «Дністер»суму із відповідача, права вимоги до якого перейшли до позивача на підставі Договору застави (майнових прав на грошові кошти), укладеного позивачем із банком «Дністер», та звернути стягнення на предмети іпотеки по трьох договорах іпотеки, по яких позивач в силу закону набув прав іпотекодержателя.

Приватне підприємство «Фінансові технології»подало зустрічний позов до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інвестбанк»та уточнення до нього, у якому просить розтлумачити на підставі статті 213 Цивільного кодексу України умови договору застави майнових прав на грошові кошти від 24 грудня 2008 року, укладеного між банками «Інвестбанк»та «Дністер»в частині визначення особи кредитора, перед яким є зобов’язаним ПП «Фінансові технології», та в частині об’єму прав такого кредитора і черговості задоволення вимог, оскільки є незрозумілим об’єм прав банку «Інвестбанк», він не відповідає приписам ст. 514 ЦК України та створює умови для порушення законних прав та інтересів ПП «Фінансові технології» через те, що виходячи із позовних вимог банку «Інвестбанк»та кредитного договору із банком «Дністер», відповідачу незрозуміло, хто із банків є належним кредитором, на яку суму і в якій черговості задоволення вимог.

Ухвалою господарського суду від 27 серпня 2009 року прийнято зустрічний позов ПП «Фінансові технології»до спільного розгляду у дану справу із первісним позовом.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги первісного позову, просив його задовольнити, повністю заперечив проти задоволення зустрічного позову, оскільки договір застави майнових прав відповідає чинному законодавству, визнання єдиним кредитором буде порушувати права банку «Дністер», та відповідно до статті 213 ЦК України про тлумачення договору можуть звертатися лише сторони за договором, але не третя особа, якою є ПП «Фінансові технології».

Представники відповідача у судовому засіданні підтримали вимоги зустрічного позову, просили його задовольнити та пояснили, що для відповідача не настав строк сплати процентів, так як строк сплати кредиту –05 лютого 2010 року, відсотки за кредитним договором сплачуються відповідачем при поверненні кредиту, до цього часу договором передбачено обов’язок банку «Дністер»самостійно списувати необхідну суму коштів на погашення процентів, а обов’язок відповідача за умовами договору –забезпечити наявність достатньої суми коштів для цих цілей, що відповідачем постійно виконувалося, і це не спростовано ні позивачем, ні банком «Дністер»; відповідачу не було повідомлено про укладення банками договору застави майнових прав на грошові кошти та заміну кредитора. У відзиві на первісний позов (а.с. 99) та у судовому засіданні представники відповідача повідомили, що стосовно вимоги про стягнення грошових коштів відповідач заперечень не має, стосовно вимоги про звернення стягнення на майно відповідач заперечує та вважає цю вимогу незаконною, оскільки задоволення цієї вимоги буде подвоювати позовні вимоги, тобто, відповідач сплатить кошти двічі, крім цього, звернення стягнення на майно може застосовуватися у випадку неможливості сплати грошових коштів, а це не доведено, отже у позивача відсутні правові підстави для звернення стягнення на майно відповідача.

У судовому засіданні 08.09.2009 представники відповідача подали суду та підтримали і просили задовольнити Клопотання від 08.09.2009 про витребування доказів, у якому просили витребувати від Тимчасового адміністратора ВАТ «СКБ Дністер»або представника Національного банку України письмові пояснення по суті спору у справі № 02/1502 з наступних питань: 1) який загальний обсяг грошових коштів знаходиться у користуванні ПП «Фінансові технології»за договором № 5336/2 про відкриття кредитної лінії від 08.02.2008 року; 2) який розмір (вартість) права вимоги до ПП «Фінансові технології»було заставлено ВАТ «СКБ Дністер»на користь ПАТ «Комерційний банк «Інвестбанк»за договором застави (майнових прав на грошові кошти) від 24.12.2008; 3) чи є ВАТ «СКБ Дністер»кредитором ПП «Фінансові технології»за договором № 5336/2 від 08.02.2008 після невиконання банком «СКБ Дністер» умов Міжбанківського кредитного договору № 674-08/11 від 24.12.2008. Також представники відповідача у клопотанні просили зобов’язати тимчасового адміністратора ВАТ «СКБ Дністер» направити представника у судове засідання.

Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання відповідача, стверджуючи, що вказані питання є надуманими, а саме клопотання направлене на затягування розгляду спору. Представник просив розглянути справу та прийняти рішення у даному судовому засіданні, вважаючи, що у справі достатньо доказів для прийняття рішення за наявними матеріалами, а неявка представника третьої особи не перешкоджає розгулу спору по суті.

Третя особа - ВАТ «СКБ Дністер»- повідомлений про час і місце розгляду справи, однак, не направив свого представника у судове засідання, не надіслав суду витребувані документи. Суд вважає, що неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду спору по суті і вважає можливим розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

У судовому засіданні оголошувалася перерва із 27.08.2009 по 08.09.2009 на підставі ст. 77 ГПК України.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив наступне.

Позивач у справі - Акціонерний комерційний банк «Інвестбанк» - замінений його правонаступником Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Інвестбанк»ухвалою господарського суду Черкаської області від 05 серпня 2009 року на підставі клопотання позивача від 22.06.2009 року та доданих до клопотання документів.

Із матеріалів справи вбачається, що Акціонерний комерційний банк «Інвестбанк»та відкрите акціонерне товариство «Селянський комерційний банк «Дністер»уклали Міжбанківський кредитний договір № 674-08/Н від 24.12.2008 року, відповідно до якого позивач зобов’язався надати банку «Дністер»(як банку-позичальнику) міжбанківський кредит в розмірі 350 000 доларів США під 25,50 відсотків річних на термін з 24.12.2008р. до 02.02.2009р., а банк «Дністер»зобов’язався повернути позивачу суму отриманого кредиту в установлений строк та сплатити нараховані відсотки у строки та в сумах, вказаних у пункті 2.1.2. кредитного договору.

В подальшому сторони укладали Додаткові договори до Міжбанківського кредитного договору (від 02 березня 2009, 02 березня 2009, 03 березня 2009, 04 березня 2009, 05 березня 2009, 06 березня 2009, 10 березня 2009, 11 березня 2009), якими збільшили процентну ставку за користування міжбанківським кредитом до 28 відсотків річних, встановлювали належну до сплати суму процентів та продовжили строк користування кредитом до 12 березня 2009 року.

Як вбачається із позовної заяви та із розрахунку позивача (а.с. 33), не спростовано відповідачем і третьою особою, банк «Дністер»не виконав взяті на себе зобов’язання, не повернув позивачу кредит в установлений кредитним договором строк (12.03.2009), не сплатив позивачу проценти за користування кредитом, виходячи із встановленої в договорі процентної ставки. Позивач стверджує, підтверджує поданими розрахунками, що борг банку «Дністер» перед позивачем по кредиту становить 350 000 доларів США, що складає еквівалент 2 666 650 гривень по офіційному курсу НБУ 7, 6190 грн. за 1 долар США станом на 27.05.2009, борг по процентах за користування кредитом в період з 07.04.2009 по 25.05.2009 становить 13 338,86 доларів США, що складає 101 628,77 гривень.

Також позивач нарахував 17 260,27 доларів США (еквівалент 131 506 грн.) пені за прострочення сплати кредиту в період з 13.03.2009 по 26.05.2009 та 204 долара США (еквівалент 1557,33 грн.) пені за прострочення сплати процентів з 09.04.2009 по 26.05.2009.

Ні банк «Дністер», що є позичальником за Міжбанківським кредитним договором, ні відповідач не спростували встановлені факти, не заперечили доводи позивача щодо наявності та розміру заборгованості, не подали суду доказів проведення розрахунку із позивачем в повному обсязі відповідно до умов Міжбанківського кредитного договору .

Як на підставу стягнення із відповідача коштів у загальній сумі 2 901 342,10 грн. позивач вказує Договір № 5336/2 про відкриття кредитної лінії від 08 лютого 2008 року (а.с. 12-16) та Договір застави (майнових прав на грошові кошти) від 24 грудня 2008 року (а.с. 43).

Із матеріалів справи вбачається і визнається відповідачем, що відкрите акціонерне товариство «Селянський комерційний банк «Дністер»та приватне підприємство «Фінансові технології»уклали Договір № 5336/2 про відкриття кредитної лінії від 08 лютого 2008 року, за умовами якого банк «Дністер»надає, а відповідач отримує кредит із максимальним лімітом кредитування в сумі 4 9000 000 грн. згідно з графіком зниження ліміту кредитування (п. 1.1.) з кінцевою датою погашення кредиту 05 лютого 2010 року, із щомісячною сплатою процентів у розмірі 15% річних від суми кредиту, на придбання нерухомості, ремонтні роботи.

Відповідно до пункту 1.2. кредитного договору проценти на фактичний залишок по кредитному рахунку нараховуються банком щомісячно, за період з 25 числа попереднього місяця по 24 число поточного місяця, із розрахунку фактичної кількості днів у році.

14 лютого 2008 року сторони уклали Договір про внесення змін до Договору № 5336/2 про відкриття кредитної лінії від 08 лютого 2008 року, яким змінили редакцію пункту 4.4. договору, в якому визначено терміни сплати процентів і комісій, та вказали, що проценти та інші комісії в нарахованій банком сумі за період з 25 числа попереднього місяця по 24 число поточного місяця включно, сплачуються в перед з 25-го числа по останній робочий день поточного місяця включно, а при поверненні кредиту –в день повернення кредиту. В разі несплати позичальником (відповідачем у справі) процентів і комісій з першого робочого числа наступного місяця вважається простроченою і до позичальника застосовуються штрафні санкції згідно пункту 4.6. даного договору.

25 червня 2008 року банк «Дністер»та відповідач уклали Договір про внесення змін до Договору № 5336/2 про відкриття кредитної лінії від 08 лютого 2008 року, в якому вказали, що форма надання відповідачу кредиту –відновлювальна мультивалютна кредитна лінія, при якій надається можливість використання відповідачем (як позичальником) кредиту частинами у доларах США та гривнях, в межах ліміту кредитування в сумі 8 200 000 грн. та подальше використання кредитних коштів в межах ліміту кредитування в сумі 11 000 000 грн. за умови надання в іпотеку нерухомого майна у встановленому співвідношенні. Також сторонами визначено графіки зниження ліміту кредитування при використанні кредитних коштів в сумах 8 200 000 грн. та 11 000 000 грн. термін повернення кредиту той же –05 лютого 2010 року. Щомісячна сплата процентів у розмірі 11,5% річних від суми кредиту, наданої у доларах США, та 15% річних від гривневої суми кредиту, що фактично перебуває у користуванні позичальника, та щомісячних комісій.

Відповідач визнав наявність заборгованості перед банком «Дністер», однак, не вказав суму такої заборгованості, пославшись на відсутність повідомлення про це банку «Дністер».

В день укладення Міжбанківського кредитного договору позивач та банк «Дністер»уклали Договір застави (майнових прав на грошові кошти) від 24 грудня 2008 року, за яким банк «Дністер»(як заставодавець) передав у заставу позивачу (заставодержатель) в якості забезпечення повернення наданого заставодавцю за Міжбанківським кредитним договором № 674-08/Н від 24.12.2008 року кредиту в розмірі 350 000 доларів США на строк до 02.02.2009 р., а також відсотків за користування кредитом, включаючи відшкодування збитків, заподіяних простроченням платежу в повному обсязі, який визначається на момент фактичного задоволення, майнові права на грошові кошти в сумі 9 200 000 грн., що будуть отримані за Договором № 5336/2 про відкриття кредитної лінії від 08.02.208 року. Боржником стосовно заставодавця є приватне підприємство «Фінансові технології».

За умовами пунктів 2.3., 2.4. договору застави у випадку неповернення заставодавцем (банком «Дністер») кредиту або несплати відсотків у встановлені Міжбанківським кредитним договором строки, а також повернення кредиту або сплати відсотків у неповному обсязі, заставодержателя (позивач), використовуючи заставне право, самостійно реалізує заставлені майнові права відповідно до чинного законодавства України. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави або його відчуження, якщо в момент настання строку виконання зобов’язань, забезпечених заставою, вони не будуть виконані.

Відповідно до пункту 4.2. договору застави реалізація предмета застави здійснюється шляхом відступлення заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права.

В пункті 4.3. договору застави сторони вказали, що положення цього розділу, разом з іншими положеннями цього договору, є повним правочином, укладеним між сторонами, про відступлення заставодавцем заставодержателя права вимоги за вказаним кредитним договором під відкладальною умовою, якою є невиконання заставодавцем зобов’язання за Міжбанківським кредитним договором.

Права вимоги за вказаним кредитним договором вважаються відступленими з моменту письмового повідомлення заставодержателем заставодавця про те, що зобов’язання за Міжбанківським кредитним договором не виконані і заставодержатель звернув стягнення на предмет застави (майнові права).

Відповідно до пункту 5.2. договору застави при пролонгації Міжбанківського кредитного договору строк дії цього договору пролонгується автоматично, без внесення змін до нього.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач надіслав банку «Дністер»лист від 17.03.2009 вих. № 363 (а.с. 44-45) із повідомленням про звернення стягнення на майнові права на грошові кошти в сумі 9 200 000 грн. в зв’язку з невиконанням банком «Дністер»своїх зобов’язань перед позивачем. та про те, що всі кошти, які надходитимуть від приватного підприємства «Фінансові технології» в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 5336/2 від 08.02.2008 року, є власністю позивача. Відповідно до штампу та печатки банку «Дністер»вказане повідомлення отримане банком 18.03.2009 року.

Застава майнових прав (як застава рухомого майна) зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідно до Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Суду не подано доказів наявності інших обтяжень на предмет застави –майнові права на грошові кошти відповідача.

Позивач надсилав відповідачу повідомлення про відступлення на його користь прав вимоги із відповідача коштів на погашення заборгованості по кредитному договору № 5336/2 від 08.02.2008 року, що підтверджується кур’єрською накладною № 2390956 (а.с. 32), та визнається відповідачем у зустрічній позовній заяві.

Відповідно до частини 4 статті 32 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач користується правами кредитора в цьому зобов’язанні до моменту повного задоволення його забезпеченої обтяженням вимоги, отже, позивач є обтяжувачем відповідно до вказаного Закону та умов договору застави.

Права позивача як заставодержателя та нового кредитора відповідають приписам Закону України «Про заставу», зокрема, статей 4, 20, 23, 49, оскільки договором застави майнових прав встановлено порядок звернення стягнення на предмет застави та перехід до позивача, як заставодержателя, прав кредитора відносно відповідача (як боржника).

Відповідач стверджує, що банк «Дністер»порушив вимогу частини 2 статті 49 Закону України «Про заставу»і не повідомив йому про здійснену заставу майнових прав, однак, суд вважає за необхідне зазначити, що неповідомлення заставодавцем боржнику про здійснену заставу прав не тягне за собою недійсність застави майнових прав. Відповідач не спростував доводи позивача про повідомлення відповідачу про звернення стягнення на майнові права на грошові кошти, які відповідач повинен був сплачувати банку «Дністер»в установлені кредитним договором строки. Доводи відповідача про те, що строк сплати коштів банку «Дністер»не настав, суд не приймає до уваги, оскільки в пункті 4.4. кредитного договору № 5336/2 від 08.02.2008 року в редакції додаткової угоди від 14 лютого 2008 року чітко вказано дати сплати процентів за користування кредитом та вказано, що відповідач зобов’язався сплачувати проценти щомісячно, тому заперечення відповідача в цій частині суд вважає необґрунтованими та безпідставними –після отримання повідомлення 21.04.2009 року відповідач повинен був сплачувати проценти позивачу.

Відповідно до п. 6.5. «в»кредитного договору банк має право достроково припинити кредитування і вимагати від відповідача достроково повернути кредитні ресурси, оплатити проценти, штрафні санкції, інші витрати, зокрема, при утворенні у відповідача простроченої заборгованості понад п'ятнадцять днів. Судом встановлено факт несплати відповідачем процентів позивачу, за доводами якого заборгованість відповідача за простроченими процентами склала понад п’ятнадцять днів - із 01.04.2009 по 27.05.2009 –в сумі 164 078,04 грн. Позивач вказав у позовній заяві, а відповідач не спростував доводи позивача про те, що станом на 27.05.2009 заборгованість відповідача за кредитним договором складала 10 670 830,04 гривень, а саме кредит та проценти за користування кредитом. Відповідач не довів, що протягом цього часу він сплачував проценти банку «Дністер». З огляду на викладене, суд вважає правомірною часткову відмову позивачем від зобов'язання стосовно кредитування відповідача і дотримання кінцевого строку повернення відповідачем кредиту, тобто 05.02.2010, та вважає законним право позивача вимагати дострокового повернення відповідачем кредиту та сплати ним нарахованих процентів за кредитним договором в частині невиконаних зобов'язань банку «Дністер»перед позивачем за Міжбанківським кредитним договором, оскільки фактична сума заборгованості по кредитному договору значно більша від заявленої позивачем суми.

Однак, з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача лише сума 2 768 278, 77 грн. (що включає в себе борг банку «Дністер»по кредиту та процентах за користування кредитом по 25.05.2009 року). В частині вимоги про стягнення пені в сумі 133063,33 грн. позов не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Постановою Правління Національного банку України від 16.04.2009 року № 229 призначено тимчасову адміністрацію у ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Протягом дії мораторію, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань. Отже, позивач, як кредитор банку «Дністер», не має законних підстав для нарахування пені за прострочення сплати останнім кредиту та процентів, тому вимога про стягнення пені із відповідача є неправомірною.

Не підлягає також задоволенню вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки –належне позивачу нерухоме майно і в цій частині в позові необхідно відмовити, з огляду на таке.

Фактично позивачем двічі заявлено до стягнення одну й ту ж суму, в тому числі: 1) шляхом стягнення коштів та 2) через реалізацію предмета іпотеки для стягнення тієї ж суми коштів. Таке подвійне стягнення однієї й тієї ж суми є недопустимим. Позивач першою в позовній заяві вказав вимогу про стягнення коштів і ця вимога частково задоволена судом. Таким рішенням суду право позивача не порушене, оскільки у разі відсутності у відповідачів коштів, може бути звернуто стягнення на майно, в тому числі й на предмет іпотеки. Обирати спосіб захисту порушеного права чи інтересу –це право позивача, однак, у разі реалізації права однієї особи не повинні порушуватися права інших осіб. Згідно частини 2 статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Крім цього, суд вважає, що позивач не набув прав іпотекодержателя, оскільки вказані позивачем у позовній заяві договори іпотеки (а.с. 20-30) посвідчені нотаріально і в них є умова про нотаріальне посвідчення правочину про відступлення прав. Сторони за договорами іпотеки (банк «Дністер»і відповідач) досягли згоди з цього питання і позивач, якщо він вважає себе іпотекодержателем, повинен дотримуватися умов вказаних договорів.

Вимоги зустрічного позову приватного підприємства «Фінансові технології»не можуть бути задоволені, виходячи із наступного.

Відповідно до частини 2 статті 213 ЦК України із вимогою про тлумачення змісту договору можуть звертатися лише сторони за договором, а ПП «Фінансові технології» не є стороною за Договором застави (майнових прав на грошові кошти), тому така вимога підприємства не може бути задоволена.

Вимога відповідача про визнання позивача єдиним кредитором відповідача не може бути задоволена з огляду на те, що статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено можливість заміни кредитора у зобов’язанні іншою особою у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини 2 статті 512 ЦК України кредитор у зобов’язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Законом у спірних правовідносинах не встановлено такої заборони і у Договорі про відкриття кредитної лінії № 5336/2 від 08.02.2008 року така заборона відсутня.

В статті 514 ЦК України вказано, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається, у Договорі застави (майнових прав на грошові кошти) позивач та банк «Дністер»встановили об’єм переданих позивачу прав та чітко вказали суму –9 200 000 грн. і обов’язок відповідача сплатити позивачу кошти в межах цієї суми, а у випадку наявності дійсного боргу по кредитному договору № 5336/2 від 08.02.2008 року в сумі, яка перевищить 9 200 000 грн., відповідач буде сплачувати кошти банку «Дністер». Суд погоджується з доводами позивача про те, що у разі визначення позивача єдиним кредитором, це буде порушувати права банку «Дністер»та буде втручанням суду у зміст та обсяг договірних відносин між сторонами за договором, що є неприпустимим, оскільки позивач та банк «Дністер»досягли згоди щодо об’єму прав, які перейшли до позивача, і суду не дано право змінювати домовленість сторін.

Суд вважає, що Клопотання представника відповідача від 08.09.2009 про витребування доказів необхідно залишити без задоволення, з огляду на таке.

У Клопотанні від 08.09.2009 відповідач просить витребувати від Тимчасового адміністратора ВАТ «СКБ Дністер»або представника Національного банку України письмові пояснення по суті спору у справі № 02/1502 з таких питань: 1) який загальний обсяг грошових коштів знаходиться у користуванні ПП «Фінансові технології»за договором № 5336/2 про відкриття кредитної лінії від 08.02.2008 року; 2) який розмір (вартість) права вимоги до ПП «Фінансові технології»було заставлено ВАТ «СКБ Дністер»на користь ПАТ «Комерційний банк «Інвестбанк»за договором застави (майнових прав на грошові кошти) від 24.12.2008; 3) чи є у ВАТ «СКБ Дністер»кредитором ПП «Фінансові технології»за договором № 5336/2 від 08.02.2008 після невиконання банком «СКБ Дністер» умов Міжбанківського кредитного договору № 674-08/11 від 24.12.2008. Однак, суд вважає, що перше та третє питання стосуються правовідносин між відповідачем та ВАТ «СКБ Дністер»і не можуть впливати на вирішення даного спору, оскільки позивачем заявлено до стягнення кошти в сумі 2 901 342,10 грн., а директор відповідача у судовому засіданні підтвердив той факт, що сума загальної заборгованості відповідача перед банком «СКБ Дністер» значно перевищує цю суму. На друге питання відповідь є у самому договорі застави (майнових прав на грошові кошти) від 24.12.2008, у якому вказана сума 9 200 000 грн. Національний банк України не має відношення до даної справи і суд не вбачає підстав для звернення до НБУ з якимись питаннями. Клопотання про зобов’язання тимчасового адміністратора ВАТ «СКБ Дністер» направити представника у судове засідання не підлягає задоволенню, оскільки відсутність представника банку не перешкоджає розгляду спору по суті, а направляти свого представника у судове засідання чи надавати пояснення є правом, а не обов’язком третьої особи у справі.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу, пропорційно розміру задоволених вимог, понесені останнім вимоги на сплату державного мита в сумі 24 330 грн. 50 коп. та 398 грн. 17 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Понесені відповідачем судові витрати при поданні зустрічного позову повністю покладаються на нього і йому не відшкодовуються.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інвестбанк» задовольнити частково.

2. Стягнути із приватного підприємства «Фінансові технології»(18029, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 51, кв. 44, ідентифікаційний код 32583642) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інвестбанк»(65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2Б, ідентифікаційний код 20935649) борг по кредитному договору № 5336/2 від 08.02.2008 року в сумі 2 768 278 грн. 77 коп., 24 330 грн. 50 коп. витрат на сплату державного мита, 398 грн. 17 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У решті вимог первісного позову відмовити.

4. У задоволенні зустрічного позову приватного підприємства «Фінансові технології» відмовити.

5. Клопотання приватного підприємства «Фінансові технології» від 08.09.2009 року про витребування пояснень залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя А.Д.Пащенко

Рішення підписане суддею 15.09.2009