Ухвала суду № 48489696, 12.08.2015, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 Справа № 233/666/13-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2015 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Малінова О.С.

при секретарі Поварніциній А.С.,

за участю:

представника заявника -

представника позивача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівці заяву ОСОБА_1 про перегляд у звязку з нововиявленими обставинами рішення у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 31 травня 2013 року, ухваленому у справі № 233/666/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги банку були задоволені частково: стягнуто заборгованість за кредитним договором №DNH4КР51320064 від 19 липня 2006 року станом на 11 січня 2013 року в розмірі 62016 гривень 09 копійок та судові витрати.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 25 березня 2014 року вищевказане заочне рішення суду залишено без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_1, - без задоволення.

20 травня 2015 року ОСОБА_1, від імені якого діяв представник ОСОБА_2, звернувся до суду із заявою про перегляд у звязку з нововиявленими обставинами вказаного заочного рішення, посилаючись на те, що під час розгляду іншої цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк», третя особа ОСОБА_3, «Про захист прав споживачів» були встановлені нововиявлені обставини, що зафіксовано у рішенні суду у цій справі від 23 січня 2015 року. Так, при дослідженні доказів у справі, а саме листа банку від 19.12.2014 року було встановлено, що ФОП «ОСОБА_3А.» перерахувала грошові кошти банку, а не ОСОБА_1 і це були не платежі за договором, а заборгованість по сумі саме кредиту, тобто тіло кредиту. Перерахування відбулося 12.08.2008 року. Так як ОСОБА_1 у 2007 році через брак товару повернув його продавцю, розірвавши таким чином договір купівлі-продажу, автоматично припинився і кредитний договір, що передбачено Законом України «Про захист прав споживачів». Ці обставини не зясовувалися судом і впливають на суть ухваленого рішення.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 підтримав заяву, посилаючись на наведені у ній доводи.

Представник позивача ОСОБА_4 проти задоволення заяви заперечувала, пояснюючи це тим, що всі платежі під час виконання кредитного договору ОСОБА_1 були досліджені під час розгляду справи судом як першої так і апеляційної інстанції.

У судове засідання 12 серпня 2015 року представники сторін не зявились, надали заяви про закінчення розгляду справи за їх відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали цивільної справи № 233/666/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд прийшов до висновку, що заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України підставою для перегляду рішення ц звязку із нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.

Як під час ухвалення заочного рішення у справі № 233/666/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, так і під час перегляду цього рішення в апеляційному порядку, судами був досліджений та врахований платіж від ФОП «ОСОБА_5А.», здійснений платіжним дорученням № 147 від 12.08.2008 року у сумі 9900 грн. Так, апеляційний суд в ухвалі від 25 березня 2014 року зазначив, що посилання апелянта (ОСОБА_1М.) на те, що ФОП «ОСОБА_3А.» неправомірно виконувала зобовязання за ОСОБА_1 не відповідають дійсності, оскільки з платіжного доручення № 147 від 12.08.2008 року у сумі 9900 грн. за кредитним договором вбачається, що отримувачем вказаних коштів є відповідач ОСОБА_1 (а.с. 31, 41, 102).

Щодо рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 23 січня 2015 року у цивільній справі № 233/4636/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк», третя особа ОСОБА_3, «Про захист прав споживачів», яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 19 березня 2015 року, то у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. При цьому Апеляційний суд Запорізької області зазначив, що телевізор, який було придбано позивачем (ОСОБА_1М.) за кредитні кошти отримано ним 19.06.2006 року, але згодом повернуто продавцю, який 12.08.2008 року повернув 9900 грн. Банку. Зазначені кошти Банком були розподілені…, тобто обставини на які посилається позивач досліджені у ході розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором. (а.с. 202).

Таким чином, твердження позивача про те, що повернення товару продавцю і розірвання договору купівлі-продажу, автоматично припинило і кредитний договір, що передбачено Законом України «Про захист прав споживачів», - суперечить обставинам, встановленим під час розгляду справи № 233/4636/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк», третя особа ОСОБА_3, «Про захист прав споживачів».

Керуючись ст.ст. 365, 366 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд у звязку з нововиявленими обставинами рішення у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області протягом пяти днів з дня її проголошення, а у разі відсутності сторони у судовому засіданні протягом пяти днів з дня отримання її копії..

Суддя