Рішення № 4848878, 18.08.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.08.09 р. Справа № 9/29

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства „Трикорд”, м. Дніпропетровськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрокомплекс”, с. Тетянівка, Слов’янський район, Донецька область

про стягнення 32 885 грн. 81 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Бурчак Г.В. – юрисконсульт (за довіреністю №77-Тр від 24.04.2009р.);

від відповідача: Софіщенко В.А. – представник (за довіреністю б/н від 04.12.2008р.).

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне підприємство „Трикорд”, м. Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрокомплекс”, с. Тетянівка, Слов’янський район, Донецька область про стягнення заборгованості в розмірі 32 885грн.81коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №268/59 від 01.11.2007р. з протоколом розбіжностей до нього, додатки та специфікації до вказаного договору, видаткові накладні № Т-00002013, № Т-00002014, № Т-00002015, № Т-00002016, № Т-00002017, № Т-00002018, № Т-00002019, № Т-00002020 від 19.12.2007 р., №Т-00000216, №Т-00000217, № Т-00000218, № Т-00000219, №Т-00000220, №Т-00000221 від 29.01.2008 р., № Т-00000294, № Т-00000295 від 08.02.2008 р., №Т-00000745 від 27.03.2008 р., №Т-00000812, № Т-00000813 від 03.04.2008 р., №Т-00000883 від 10.04.2008 р., № Т-00000952 від 17.04.2008 р., № Т-00001161, № Т-00001162, № Т-00001163, № Т-00001164, № Т-00001165, № Т-00001166, № Т-00001167 від 15.05.2008 р., № Т-00001347, №Т-00001348, № Т-00001349 від 05.06.2008 р., № Т-00001608, № Т-00001609 від 03.07.2008 р., № Т-00001766, № Т-00001767, № Т-00001768, № Т-00001769, №Т-00001770, № Т-00001771 від 21.07.2008 р., №Т-00002109, № Т-00002110, № Т-00002111, № Т-00002112, № Т-00002113, № Т-00002114 від 05.09.2008 р., № Т-00002241 від 18.09.2008р., накладні-повернення №М004-00860/2 від 18.12.2008р., №М004-00860/3 від 18.12.2008р., №М010-00566/3 від 18.12.2008р., №М003-00705 від 18.12.2008р., №М001-00475/2 від 18.12.2008р., №М007-00387 від 18.12.2008р., №М005-00759 від 18.12.2008р., №М005-00759/1 від 18.12.2008р., №М007-00387/4 від 18.12.2008р., №М004-00860/6 від 18.12.2008р., №М002-00741/1 від 18.12.2008р., №М003-00704/М003-00707 від 18.12.2008р., №М004-00860/5 від 18.12.2008р., №М004-00860/5 від 18.12.2008р., №М007-00387/1 від 18.12.2008р., №М008-00989 від 18.12.2008р., №М010-00566 від 18.12.2008р., №М003-00703 від 18.12.2008р., №М004-00860 від 18.12.2008р., №М007-00387/2 від 18.12.2008р., №М008-00989 від 18.12.2008р., №М010-00566/1 від 18.12.2008р., №М004-00860/7 від 18.12.2008р., претензію №36-Тр від 09.02.2009р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву б/н та дати, відповідно з яким проти позовних вимог заперечує, посилаючись на їх необґрунтованість та недоведеність.

23.07.2009р. позивачем надана заява про зменшення розміру позовних вимог №121-Тр від 22.07.2009р., відповідно з якою останній зазначає, що в процесі розгляду справи відповідачем було здійснено часткове повернення нереалізованого товару на загальну суму 12 419грн.44коп., у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 20 466грн.37коп.

Крім того, 18.08.2009р. позивачем надана заява про зменшення розміру позовних вимог б/н та дати, відповідно з якою останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 20 466грн.21коп.

Суд розглядає зменшені позовні вимоги відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог б/н та дати.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд встановив:

01.11.2007р. між Приватним підприємством „Трикорд”, м. Дніпропетровськ та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агрокомплекс”, с. Тетянівка укладений договір поставки №268/59 (з протоколом розбіжностей до нього), відповідно з яким постачальник (позивач) зобов`язується в обумовлені сторонами строки поставити та передати у власність покупцеві, а покупець (відповідач) прийняти та своєчасно оплатити товар згідно з замовленнями покупця (додаток №1 „бланк замовлення”) та товаросупровідною документацією, які складають невід`єну частину цього договору, на умовах цього договору. Покупець надає замовлення постачальнику на підставі специфікації, яка є невід`єною частиною цього договору (додаток №2 „специфікації”) погодженої сторонами, в якій наведено кількість, асортимент та ціна товарів, що постачаються за цим договором (п.1.1 договору).

Наразі, відповідно до відзиву відповідача, останній зазначає, що договір поставки №268/59 від 01.11.2007р. між сторонами не укладався, а існує лише один чинний договір поставки №268 від 01.11.2007р. Проте, у поясненнях №120-Тр від 14.07.2009р. позивач зазначає, що різниця в нумерації договорів обумовлена тим, що номер 59, який проставлений через дріб, є вхідним реєстраційним номером позивача (копія з журналу реєстрації договорів додана до матеріалів справи). Беручи до уваги пояснення позивача, суд вважає, що договір поставки №268/59 від 01.11.2007р. та договір поставки №268 від 01.11.2007р. – це фактично той же самий договір (далі за текстом буде зазначатися договір поставки №268 від 01.11.2007р. або договір).

Відповідно до п.8.1 договору, цей договір укладений строком до 30.12.2008р.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором поставки №268 від 01.11.2007р.

Пунктом 2.1 договору (з урахуванням протоколу розбіжностей) передбачено, що постачальник повинен поставляти товари вчасно, до відповідного магазину, складу покупця, який вказаний у замовленні, у відповідній кількості та належної якості, а також у відповідності до усіх інших вимог згідно з замовленням, договором та законодавством. Замовлення покупця на поставку товарів є обов`язковими для постачальника. Замовлення повинні надаватись постачальнику у письмовій формі будь-яким із способів: по факсу, електронній пошті або у іншій формі, прийнятій для покупця, за 2 доби до дня поставки товару (максимально 7 днів).

Наразі, письмових замовлень покупця на поставку товарів, передбачених п.2.1 договору суду не надано, проте враховуючи підписання відповідачем видаткових накладних, що є предметом розгляду, суд вважає, що узгодження поставки здійснено в результаті фактичних дій сторін.

Умовами п.2.7 договору (з урахуванням протоколу розбіжностей) визначено, що право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження товарів переходить від постачальника до покупця з моменту, коли товари поставлено покупцеві вивантаженим на платформу магазину, і сторони підписали накладну, що засвідчує те, що товари були отримані покупцем.

За твердженням позивача, на виконання умов договору, останнім на адресу відповідача систематично в період дії договору здійснювались поставки товару, що підтверджується видатковими накладними № Т-00002013, № Т-00002014, № Т-00002015, № Т-00002016, № Т-00002017, № Т-00002018, № Т-00002019, № Т-00002020 від 19.12.2007 р., №Т-00000216, №Т-00000217, № Т-00000218, № Т-00000219, №Т-00000220, №Т-00000221 від 29.01.2008 р., № Т-00000294, № Т-00000295 від 08.02.2008 р., №Т-00000745 від 27.03.2008 р., №Т-00000812, № Т-00000813 від 03.04.2008 р., №Т-00000883 від 10.04.2008 р., № Т-00000952 від 17.04.2008 р., № Т-00001161, № Т-00001162, № Т-00001163, № Т-00001164, № Т-00001165, № Т-00001166, № Т-00001167 від 15.05.2008 р., № Т-00001347, №Т-00001348, № Т-00001349 від 05.06.2008 р., № Т-00001608, № Т-00001609 від 03.07.2008 р., № Т-00001766, № Т-00001767, № Т-00001768, № Т-00001769, №Т-00001770, № Т-00001771 від 21.07.2008 р., №Т-00002109, № Т-00002110, № Т-00002111, № Т-00002112, № Т-00002113, № Т-00002114 від 05.09.2008 р., № Т-00002241 від 18.09.2008р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Фактичне отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на зазначених накладних в графі „отримав(ла)” та відповідною печаткою підприємства. Крім того, відповідно до пояснень відповідача б/н та дати, останній підтверджує факт отримання товарно-матеріальних цінностей від позивача за вищевказаними видатковими накладними.

Наразі, спірні видаткові накладні не містять посилань на умови договору поставки №268 від 01.11.2007р., проте суд вважає, що підставою здійснення вказаної поставки є саме договір поставки №268 від 01.11.2007р., оскільки у письмових поясненнях б/н та дати, відповідачем зазначено, що крім договору поставки №268 від 01.11.2007р. між сторонами ніяких інших угод та договорів не укладалось.

Пунктом 3.3 договору сторони передбачили, що покупець здійснює вчасний розрахунок за товари, оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок постачальник, зазначений у статті 9 цього договору протягом терміну платежу, зазначеного у п.1.1 додатку №3 „Спеціальні умови”, за умови, що сума платежу не менше 50грн.00коп., та що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкцій покупця) на адресу покупця, яка вказана в статті 9. Якщо постачальник не надасть рахунки та накладні вчасно, покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки у наданні документів. Покупець зобов`язаний попередити постачальника про недоліки у одержаних рахунках-фактурах та/чи накладних. Рахунки-фактури без номеру замовлення будуть відсилатись назад та не будуть оплачуватись покупцем.

Крім того, п.1.1 додатку №3 до договору (спеціальні умови) (з урахуванням протоколу розбіжностей) встановлено, що покупець оплачує реалізовані товари за період один календарний тиждень у магазинах покупця протягом 14 календарних днів з дня закінчення календарного тижня за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні на адресу покупця, яка вказана у розділі 9 протягом не більше 7 днів з дня поставки та виставленого рахунку постачальником. Якщо постачальник не надасть рахунки та накладні вчасно, покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки наданих документів.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Заперечення відповідача щодо неотримання рахунків до наявних в матеріалах справи видаткових накладних судом не приймаються, оскільки спірні видаткові накладні, які підписанні представником відповідача без заперечень, містять посилання на відповідні рахунки-фактури, а отже, приймаючи спірну продукцію, відповідач був обізнаний про наявність цих рахунків. Доказів зворотного відповідачем суду не представлено.

Наразі, частина поставленого товару була повернута позивачу, що підтверджується накладними-поверненнями №М004-00860/2 від 18.12.2008р., №М004-00860/3 від 18.12.2008р., №М010-00566/3 від 18.12.2008р., №М003-00705 від 18.12.2008р., №М001-00475/2 від 18.12.2008р., №М007-00387 від 18.12.2008р., №М005-00759 від 18.12.2008р., №М005-00759/1 від 18.12.2008р., №М007-00387/4 від 18.12.2008р., №М004-00860/6 від 18.12.2008р., №М002-00741/1 від 18.12.2008р., №М003-00704/М003-00707 від 18.12.2008р., №М004-00860/5 від 18.12.2008р., №М004-00860/5 від 18.12.2008р., №М007-00387/1 від 18.12.2008р., №М008-00989 від 18.12.2008р., №М010-00566 від 18.12.2008р., №М003-00703 від 18.12.2008р., №М004-00860 від 18.12.2008р., №М007-00387/2 від 18.12.2008р., №М008-00989 від 18.12.2008р., №М010-00566/1 від 18.12.2008р., №М004-00860/7 від 18.12.2008р., копії яких наявні в матеріалах справи.

За твердженням позивача, всупереч вимогам договору та закону, на момент подання позовної заяви до суду, відповідач не оплатив вартість отриманого товару, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 32 885грн.81коп.

У зв`язку з несплатою боргу, 19.02.2009р. позивачем на адресу відповідача направлена претензія №36-Тр від 09.02.2009р. про погашення виниклої заборгованості (докази направлення вказаної претензії та отримання її відповідачем наявні в матеріалах справи). Однак дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оскільки, виникла заборгованість не була погашена відповідачем, позивач звернувся до суду з відповідною вимогою про стягнення боргу в розмірі 32 885грн.81коп.

На ряду з зазначеним, в процесі розгляду справи відповідач здійснив повернення нереалізованого товару на загальну суму в розмірі 12 419грн.44коп., що підтверджується наданим суду накладними-поверненнями (копії яких додані до матеріалів справи), на підставі чого позивач відповідно до заяви №121-Тр від 22.07.2009р. та заяви б/н та дати зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу до 20 466грн.21коп.

Вказаний розмір заборгованості підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 11.08.2009р., відповідно з яким відповідач підтверджує існування заборгованості в розмірі 20 466грн.21коп. Акт підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками підприємств.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Заперечення відповідача, які ґрунтуються на необхідності оплати позивачем сум, встановлених п.1.4 додатку №3 договору та п.3.5 договору – не беруться судом до уваги, оскільки зазначені заперечення безпосередньо не пов’язані з предметом спору (стягнення боргу за Товар) та мають висуватися відповідачем як позовні вимоги у самостійному позовному провадженні.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованість в розмірі 20 466грн.21коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи фактичне отримання відповідачем спірної продукції, суд вважає позовні вимоги Приватного підприємства „Трикорд”, м. Дніпропетровськ щодо стягнення заборгованості в розмірі 20 466грн.21коп. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи зменшення позивачем розміру позовних вимог, судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, п.1-1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства „Трикорд”, м. Дніпропетровськ, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрокомплекс”, с. Тетянівка, про стягнення заборгованості в розмірі 20 466грн.21коп. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрокомплекс” (за адресою: вул. Чкалова, с. Тетянівка, Слов’янський район, Донецька область, 84137; фактична адреса: пр. Ленінський, 4а, м. Донецьк, 83086; р/р 26009060058286 в Донецькому РУ КБ „Приватбанк” м. Донецьк, МФО 335496; р/р 260061347 у ВАТ КБ „Промекономбанк”, МФО 334992; код ЄДРПОУ 24639066) на користь Приватного підприємства „Трикорд” (за адресою: вул. Мандриківська, б.145, кв.61, м. Дніпропетровськ, 49000; фактична адреса: вул. Короденка, 18а, м. Дніпропетровськ, 49000; р/р 26004085000786 в Харківській обласній філії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 351016) суму основного боргу в розмірі 20 466грн.21коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 204грн.66коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 194грн.48коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У судовому засіданні 18.08.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя

Текст рішення підписано 20.08.2009р.