Рішення № 4848658, 10.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 45/245

10.08.09

За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Білоцерківський комбінат хлібопродуктів"

До: Державного комітету України з державного матеріального резерву

Про: стягнення 14.574,02 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Гринь С.М., дов. від 20.07.2009 № 590

відповідача: Висотенко І.М., дов. від 02.12.2008 № 2/5720

Суть спору: стягнення 14.574,02 грн. основного боргу за зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, яка утворилась за період з 01.06.2006 по 21.12.2007.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у позивача на зберіганні знаходилися матеріальні цінності мобілізаційного резерву. Позивач стверджує, що за період 01.06.2006 по 21.12.2007 витрати останнього на утримання зазначених матеріальних цінностей склали 14.574,02 грн. Тому позивач просить стягнути вказані витрати з відповідача.

Відповідач проти задоволення позову заперечив та вказав що прозивачем ненадано належного розрахунку ціни позову. Також відповідач зазначив, що з позовної заяви не вбачається, що саме такі витрати понесені позивачем у зв'язку із зберіганням матеріальних цінностей державного матеріального резерву. Крім того, відповідач зазначив що окремі суми ним сплачувалися на користь позивача.

В письмових поясненнях позивач зазначив, що сплачені відповідачем суми , це суми сплачені на виконання рішень господарських судів. А розрахунок ціни позову здійснено на підставі погодженого сторонами спору тарифу –2,50 грн.

Ухвалою від 12.06.2009 порушено провадження у справі № 45/245 та призначено її до розгляду на 03.08.2009.

В судовому засіданні 03.08.2009 сторони звернулися до суду із спільною заявою про продовження строку вирішення спору. Ухвалою від 03.08.2009 клопотання сторін задоволено, строк вирішення спору продовжено. В цьому ж судовому засіданні оголошено перерву до 10.08.2009.

У судовому засіданні 10.08.2009, за згодою сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

В С Т А Н О В И В:

Між сторонами укладено договір відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву від 01.08.1998 № юр-2зб/283-98 (далі - Договір).

За умовами цього договору позивач здійснює відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву (п. 1.1., 2.2. Договору).

Відповідач, в свою чергу, зобов’язаний відшкодовувати витрати на зберігання цінностей виходячи з розрахунку –2,50 грн. (в т.ч. ПДВ) за тонно-місяць (п. 4.3. Договору).

Тобто відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачеві понесені останнім витрати на зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву виходячи із зазначеного розрахунку за період зберігання.

На виконання умов Договору позивач забезпечував зберігання матеріальних цінностей державного резерву, яуі мають бути йому відшкодовані. Зазначений факт підтверджується матеріалами справи, зокрема нарядами та не спростовано відповідачем. За період з 01.06.2006 по 21.12.2007 витрати щодо зберігання матеріальних цінностей становить 14.574,02 грн.

Згідно п. 7 Порядку відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2002 № 532 відшкодування витрат, пов'язаних із зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, здійснюється виключно на підставі договору, укладеного між Держкомрезервом та відповідальним зберігачем за формою згідно з додатком, за рахунок асигнувань державного бюджету та інших джерел, визначених законодавством.

Підприємствам, що здійснюють зберігання цінностей державного матеріального резерву, відшкодування витрат з державного бюджету передбачене п. 5 ст. 11 Закону.

При цьому, законодавством передбачено відшкодування тільки витрат, а не оплата послуг зі зберігання, тобто договір зберігання в даному випадку є безоплатним.

Обов’язок поклажодавця (відповідача) відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі при безоплатному зберіганні передбачений ст. 947 Цивільного кодексу України.

Причина виникнення спору полягає в тому, що позивач, виконуючи свої обов’язки зі зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, вимагає відшкодування витрат.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України та його норми застосовуються до прав та обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ними чинності.

Оскільки обов’язок щодо сплати основного боргу продовжує існувати, то до нього суд застосовує норми Цивільного кодексу України.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (статті 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з умов Договору, строк виконання зобов'язань відповідачем не визначено.

Позивач в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України пред'явив відповідачеві вимогу від 02.02.2009 № 67 про сплату 14574,02 грн. шляхом направлення поштою, що підтверджується копією фіскального чеку від 05.02.2009 № 2658.

Оскільки відповідач своїх обов'язків щодо здійснення оплати за зберігання матеріальних цінностей до 12.02.2009 не виконав, то вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного комітету України з державного матеріального резерву (01601, м. Київ вул. Пушкінська, 28 код ЄДРПОУ 00034016, з рахунку визначено Державним казначейством України) на користь Відкритого акціонерного товариства "Білоцерківський комбінат хлібопродуктів" (42065, Сумська обл.. Роменський район, село Біловод, вул. Біловодська, буд. 2, код 00955851, на будь який його рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) –14.574 (чотирнадцять тисяч п'ятсот сімдесят чотири) грн. 02 коп. –основного боргу, 145 (сто сорок п'ять) грн. 74 коп. - витрат по оплаті державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Балац

Дата підписання рішення : 03.09.2009