Рішення № 4848602, 27.08.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"27" серпня 2009 р.

справа № 5020-12/054

За позовом Державного підприємства „Центральне конструкторське бюро „Чорноморець”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне російсько-українське підприємство „Севастопольський судноремонтний завод „Лазарєвське Адміралтейство”

про стягнення заборгованості в розмірі 657 163,53 грн.

Суддя Харченко І.А.,

За участю представників

позивача – Істягіна Н.М., довіреність № 8-1-261 від 09.06.2009;

відповідача - Береговой С.А., довіреність б/н від 21.05.2007;

Суть спору:

01.06.2009 Державне підприємство „Центральне конструкторське бюро „Чорноморець” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне російсько-українське підприємство „Севастопольський судноремонтний завод „Лазарєвське Адміралтейство” про стягнення заборгованості за договором підряду в розмірі 705 773,19 грн., яка складається з суми основного боргу –463462,72 грн., пені –93256,94 грн., збитків від інфляції – 109938,24грн., 3%річних –14766,55грн., неустойки за порушення строків підписання акту –24348,74грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 02.06.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №5020-12/054.

В процесі розгляду справи від позивача надійшла заява про зменшення суми позовних вимог до 657 163,53 грн., з яких сума основного боргу –463462,72 грн., пеня –50556,18 грн., збитки від інфляції –109938,24грн., 3%річних –14766,55грн., неустойка за порушення строків підписання акту –18439,84грн. (арк.с.36-39).

16.07.2009 в судовому засіданні від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого він визнав суму основного боргу в розмірі 463 462,72 грн., в частині позовних вимог про стягнення пені, нарахованої за актом №26-2007 не згодний оскільки позивач пропустив строк позовної давності, за актом №42-2008 визнав пеню в сумі 8976,39 грн., визнав заборгованість по збиткам від інфляції в сумі 88707,61 грн. та 3% річних в сумі 12094,71 грн., стягнення неустойки відповідно до пункту 5.4 договору вважає необґрунтованим оскільки відповідачем зобов’язання по підписанню акту були виконані належним чином після узгодження протоколу №4/3-16 (арк.с.78-79).

В судовому засіданні 27.08.2009 від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог до 584 952,17 грн., з яких сума основного боргу –463 462,72 грн., пеня –15809,17 грн., збитки від інфляції –93585,58 грн., 3%річних –12094,71 грн. (арк.с. 85-87).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

01.10.2007 між позивачем (Виконавець) та відповідачем (Замовник) був укладений договір на виконання робіт №14-2007, відповідно до умов якого, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов’язання по розробці комплекту робочій документації по прокладці сумісних трас магістральних кабелів на забезпечення ремонту замовлення С-2002/1134Б (арк.с.24-31).

Відповідно до пункту 4.1 Договору орієнтована вартість робіт складає 4364833,18 грн.

Згідно пункту 4.3 Договору протягом десяти банківських днів з моменту укладання цього Договору, виділення цільового фінансування під цій об’єм робіт та отримання грошових коштів від Державного Замовника по Державному контракту №4199011 від 20.12.1999 – Міністерства оборони РФ та отримання рахунку від Виконавця, Замовник перераховує Виконавцю аванс в сумі 259 650 грн.

Пунктом 4.4 передбачено, що оплата за виконані роботи за договором здійснюється Замовником на протязі п’яті банківських днів після виставлення Виконавцем рахунку, з додатком акту виконаних робіт, оформленого відповідно до умов пункту 3.4 договору.

Остаточний розрахунок, як різниця між твердої договірної ціною та раніше сплаченими платежами, здійснюється Замовником на протязі п’яті банківських днів з моменту підписання Акту 100% виконаних робіт та отримання рахунку від Виконавця.

Відповідно до пункту 3.4 договору, просування та завершення робіт за договором оформлюється двосторонніми узгодженими ПЗ-800 та затвердженими Замовником та Виконавцем актами виконаних робіт з визначенням проценту просування технічної готовності, з додатком розшифрування виконаних робіт.

На виконання умов договору позивачем був виставлений на адресу відповідача Акт №26-2007 виконаних робіт від 26.11.2007 та рахунок №141 від 29.11.2007 на суму 259 707,58 грн. (арк.с.22-23).

14.12.2007 відповідач повідомив позивача про зупинення робіт за договором №14-2007 та просив подати йому акти інвентаризації за фактично виконані роботи та понесені витрати за договором (арк.с.19).

15.08.2008 відповідач звернувся до позивача з проханням провести звірення взаєморозрахунків за виконані роботи по договору №14-2007 (акр.с.18).

28.08.2008 позивач надіслав на адресу відповідача для узгодження акт виконаних робіт №42-2008 на суму 203755,14 грн., протокол узгодження фактичних витрат по договору в розмірі 463462,72 грн. №4/3-16, рахунок №147 від 26.08.2008 на суму 203755,14 грн., акт звірення взаєморозрахунків, але відповідач зазначені документи позивачу не повернув (арк.с. 13-17).

09.12.2008 позивач надіслав на адресу відповідача лист з проханням повернути затверджені акти виконаних робіт, протоколи узгодження фактичних витрат по договору, підписаний акт звірення взаєморозрахунків та оплатити заборгованості за договором, але відповіді не отримав (арк.с.11).

Зобов’язання позивачем за договором виконувались належним чином та своєчасно, але оплата за виконані роботи відповідачем не здійснена, у зв’язку з чим його заборгованість перед позивачем склала 463 462,72 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з частиною першої статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до статті 530 Цивільного Кодексу України, якщо термін (дата) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий борг в семиденний термін з дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не виходить з договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України роботи позивачем виконані належним чином, відповідач не заперечує про наявність у нього заборгованості за актами виконаних робіт №26-2007 від 26.11.2007, №42-2008 в сумі 463 462,72 грн.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 463 462,72 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що за порушення умов оплати робіт відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

На підставі цих умов договору позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 15809,17 грн. за період з 03.01.2009 по 30.04.2009 аз актом №42-2008.

Згідно частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна прийняти всі міри, необхідні для належного виконання зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Статтями 546, 549, пунктом 3 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статей 3-4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Суд перевірив розрахунок пені встановив, що він відповідає вимогам чинного законодавства.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції в сумі 93585,58 грн. та 3% річних у сумі 12094,71 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України у випадку прострочки виконання грошового зобов’язання боржник, прострочивши виконання грошового зобов’язання повинен сплатити суму боргу з індексом інфляції за час прострочи, а також 3% річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлено інший розмір процентів.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Суд, перевірив розрахунок 3% річних та збитків від інфляції, встановив, що він відповідає вимогам чинного законодавства.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне російсько-українське підприємство „Севастопольський судоремонтний завод „Лазаревське Адміралтейство” (99001, м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 13, код ЄДРПОУ 30394016) на користь Державного підприємства „Центральне конструкторське бюро „Чорноморець” (99011 м. Севастополь, вул. В. Морська, 1, код ЄДРПОУ 14308457) заборгованість в сумі 463 462,72 грн., пеню –15 809,17 грн., збитки від інфляції –93 585,58 грн., 3% річних –12 094,71 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 5 849,52 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Харченко

Рішення оформлено та підписано

в порядку статті 84 ГПК України

31.08.2009

Розсилка:

1. ДП „ЦКБ „Чорноморець”

(99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 1)

2. ТОВ „СРУП „ССРЗ „Лазаревське Адміралтейство”

(99001, м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 13)