Рішення № 48484570, 25.01.2013, Летичівський районний суд Хмельницької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа 2/2210/400/12

2-35/13

25 січня 2013 року Летичівський районний суд

Хмельницької області

у складі головуючої судді Курнос С.О.

при секретарі Іськової Т.Л

за участю представників: позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

НАСК Оранта ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Летичів справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та НАСК Оранта про стягнення матеріальної і моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом про стягнення з: ОСОБА_5 510грн. франшизи, 1547грн. - витрат за евакуатор по доставці її автомобіля з Летичівського РВ УМВС до місця її проживання (м.Дунаївці), 7450грн. моральної шкоди, 18000грн. матеріальної шкоди заподіяної внаслідок оренди автомобіля; з ВАТ НАСК Оранта2550грн. моральної шкоди, 34900.03грн. страхового відшкодування, 1305.16грн. пені за прострочку страхової виплати, 1141грн. витрати на евакуацію її автомобіля з місця пригоди до Летичівського РВ УМВС, 18000грн. матеріальної шкоди заподіяної внаслідок оренди автомобіля. Разом з тим, просить солідарно стягнути з відповідачів судові витрати в сумі 6000грн. витрачених на надання правової допомоги.

В обгрунтування вимог вона зазначає, що постановою Летичівського районного суду від 13.04.2012р. відповідача було притягнуто до адміністртаивної відповідальності по ст. 124 КУпАП. Рішенням суду було встановлено, що 21 грудня 2011р. на 327км+ 770м а/дороги Стрій- Кіровоград Знамянка, він, керуючи автомобілем Фіатн/з АВ6040ВЕ та виїжджаючи з другорядної дороги від с. М.Вербецький, не надав переваги в русі фургону Івеко, д/н ВХ 0915АХ, під керуванням ОСОБА_6, чим порушив п. 10.1., 16.3., 16.11. ПДР України, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів на смузі зустрічного руху, при якому автомобілі отримали механічні пошкодження а ОСОБА_4 легке тілесне ушкодження.

Цивільна відповідальність відповідача була застрахована у НАСК Оранта. Внаслідок проведеної оцінки сума страхового відшкодування становить 34900грн. 03коп., розмір франшизи 510грн., але СК Орантане здійснила своєчасну виплату страхового відшкодування, і тому, нараховано пеню за час прострочення -1305грн.16коп.. Крім цього, із-за пошкодження автомобіля її чоловік був вимушений орендувати інший автомобіль в звязку з чим вони зазнали втрат на суму 36000грн.. Також їй було спричинено моральну шкоду, яка полягла в у душевних та фізичних стражданнях, порушення нормального способу життя та затрачання додаткових зусиль для його організації, яку вона оцінює в 10000грн..

01.10.12р. ОСОБА_4 подала заяву про зменшення позовних вимог і просить стягнути з ОСОБА_5 510грн. франшизи, 1547грн. - витрат за евакуатор по доставці її автомобіля з Летичівського РВ УМВС до місця її проживання (м.Дунаївці), 7450грн. моральної шкоди, 36000грн. матеріальної шкоди заподіяної внаслідок оренди автомобіля, судові витрати в сумі 6000грн. витрачених на надання правової допомоги; з ВАТ НАСК Оранта2550грн. моральної шкоди, 1821.49грн. пені за прострочку страхової виплати, 1141грн. витрати на евакуацію її автомобіля з місця пригоди до Летичівського РВ УМВС.

В судовому засіданні позивачка вимоги підтримала.

Відповідач ОСОБА_5 вимоги визнав частково, 510грн. франшизи і 2500грн. моральної шкоди. Решту вимог не визнає, посилаючись на своєчасне повідомлення про ДТП страхувальника, який мав відшкодувати потерпілій всі витрати.

Представник НАСК Орантавимоги визнає частково: визнає 1141грн. за евакуацію автомобіля з місця пригоди до Летичівського РВ УМВС та 1270грн.26коп. пені за прострочку стахової виплати; моральну шкоду визнає в межах страхового відшкодування 2500грн.; 6000грн. витрат на правову допомогу не визнає, як необгрунтовану і не підтверджену розрахунком; не визнає 18000грн. посилаючись на те, що договір оренди автомобіля є нікчемним і тому, відшкодовувати орендну суму не має підстав.

Разом з тим, пояснила, що 1547грн. суму витрат по евакуації автомобіля з Летичева до місця проживання позивачки м.Дунаївці визнає, пояснивши, що вказана сума не виплачена тому, що позивачка вчасно не надавала підтверджуючі документи, а надала їх в період розгляду даної справи і відповідь з Києва ще не надішла.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Наведені в позовній заяві події щодо обставин ДТП і її наслідки підтверджуються постановою Летичівського районного суду від 13 квітня 2012р. про визнання винним ОСОБА_5 у вчиненні правопорушення 21.12.2011р. та накладення на нього адміністративного стягнення по ст. 124 КУпАП і у судовому засіданні сторонами не оспорюються.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст.ст. 8, 1166, 1167, 1187, 1193, 1194, 1198, 1199 ЦК України майнова та моральна шкода, заподіяна неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується в повному обсязі її власником або особою, яка на відповідній правовій підставі цим джерелом володіла, незалежно від її вини.

При цьому встановленню підлягає факт заподіяння шкоди (час, місце, обставини її заподіяння), розмір такої шкоди; вина особи, яка заподіяла шкоду чи її відсутність; причинний зв'язок між неправомірними діями особи та шкідливими наслідками, що наступили.

Особа, яка завдала шкоду внаслідок використання джерела підвищеної небезпеки, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується.

Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, розмір відшкодування може бути зменшений, якщо інше не встановлено законом. Якщо внаслідок заподіяної шкоди фізична особа-підприємець втратила дохід, то розмір її доходу визначається з її річного доходу, отриманого в попередньому господарському році, поділеного на дванадцять. Якщо ж ця особа отримувала дохід менше, ніж дванадцять місяців, розмір її втраченого доходу визначається шляхом визначення сукупної суми доходу за відповідну кількість місяців. Цей розмір доходу встановлюється на підставі даних державної податкової служби у сумах, нарахованих до вирахування податків.

Якщо цивільні відносини не врегульовані ЦК України, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами ЦК України, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Відповідно до ст. ст. 979, 980, 988, 989, 991 ЦК України; ст.ст.4, 5, ч. 3; ст. 7, ч. 1, п.9; ст.ст. 8, 16, 20; ст. 21, ч. 1 п. 5) Закону України „Про страхування" № 85\96-ВР від 07.03.1996 року; ст.ст. З, 6, 9, 22, 23, 24, 33, 34, 36, 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за договором обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з метою належного і своєчасного забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної, в тому числі, здоров'ю і майну потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (страхового випадку) та захисту майнових інтересів страхувальників, майнова та моральна шкода потерпілому відшкодовується в межах ліміту відповідальності страховою

компанією, в якій така відповідальність застрахована.

Предметом страхування є відшкодування шкоди, завданої страхувальником.

За договором страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов'язаний при настанні страхового випадку повідомити страховика в триденний строк з дня вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

Страховик у свою чергу зобов'язаний у разі настання страхового випадку протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення виплати страхувальникові, а протягом десяти днів з тієї ж дати направити свого представника за місцем дорожньо-транспортної пригоди для визначення причин та обставин страхового випадку.

Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування страхувальнику, якщо останній несвоєчасно повідомив без поважних на те причин про настання страхового випадку або створює страховикові перешкоди у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування третім особам, які потерпіли під час ДТП, у випадку неповідомлення потерпілим або іншою особою про настання страхового випадку, якщо це призвело до неможливості страховиком встановити факти дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання, або розмір шкоди.

У цьому випадку відповідальність перед третіми особами за заподіяну майнову та моральну шкоду несе власник джерела підвищеної небезпеки чи його законний володілець.

Рішення страховика може бути оскаржене особою, що має право на відшкодування, чи страхувальником у судовому порядку.

В судовому засіданні встановлено, що 21 грудня 2011р. на 327км+ 770м а/дороги Стрій- Кіровоград Знамянка, ОСОБА_5, керуючи автомобілем Фіатн/з АВ6040ВЕ та виїжджаючи з другорядної дороги від с. М.Вербецький, не надав переваги в русі належному позивачці фургону Івеко, д/н ВХ 0915АХ, під керуванням ОСОБА_6, чим порушив п. 10.1., 16.3., 16.11. ПДР України, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів на смузі зустрічного руху, при якому автомобілі отримали механічні пошкодження а ОСОБА_4 легке тілесне ушкодження.

ОСОБА_5 застрахував свою цивільну відповідальність у СК НАСК ОСОБА_7 № АА 5265438, своєчасно повідомив страховика про страховий випадок, і на підставі страхового акту №ОВЦ-11-24906/1 НАСК Орантавиплатила страхове відшкодування, що складають збитки пошкодженого автомобіля, в сумі 34900грн.03коп. згідно платіжного доручення від 20.09.12р..

Отже, у задоволення вимог потерпілої, НАСК Орантамає сплатити ОСОБА_4 2500грн. моральної шкоди, яка полягає у перенесених моральних стражданнях, тяжкості тілесних ушкоджень та пошкодженню автомобіля і порушення нормального способу життя та затрачання додаткових зусиль для його організації, 1141грн. витрати по евакуації автомобіля від місця ДТП до Летичівського РВ УМВС, що підтверджується товарним чеком від 21.12.11р. та квитанцією до прибуткового ордера №141 від 21.12.11р..

Про відшкодування 1547грн.-по евакуації автомобіля від Летичівського РВУМВС до місця проживання позивачки у м.Дунаївці, що підтверджується товарним чеком від 13.03.12р. та квитанцією до прибуткового ордера №185 від 13.03.12р., ОСОБА_4 звернулася з заявою від 26.12.12р. до НАСК Оранта.

Крім того, враховуючи, що НАСК Оранта перерахувала страхове відшкодування 34900грн. 25.09.12р., чим прострочила термін на 127днів (травень-10, червень-30, липень-31 серпень-31, вересень-25) то сума пені складає 1821грн.49коп., яку СК має сплатити позивачці.

ОСОБА_5 визнав моральну шкоду в розмірі 2500грн. і суд вважає, що, з врахуванням її відшкодування страховиком також 2500грн. загальна сума моральної шкоди складатиме 5000грн., такий розмір буде співрозмірним із моральними стражданнями позивачки і тому, таке визнання ним позову слід прийняти.

Суд також приймає визнання ОСОБА_5 вимоги по сплаті потерпілій 510грн. франшизи.

1547грн.-по евакуації автомобіля від Летичівського РВУМВС до місця проживання позивачки у м.Дунаївці, що підтверджується товарним чеком від 13.03.12р. та квитанцією до прибуткового ордера №185 від 13.03.12р., ОСОБА_5 не визнає, посилаючись на обовязок такого відшкодування страховиком, у звязку з чим ОСОБА_4 звернулася з заявою від 26.12.12р. до НАСК Оранта.

Вимоги по відшкодуванню позивачці 36000грн. за оренду автомобіля, згідно надоного нею договору від 01.02.2011р. не підлягають задоволенню з підстав, що позивачка не є стороною по даному договору, а укладений він між ТОВ ВЕРЕСТі ОСОБА_6, а власником пошкодженого автомобіля є позивачка; по договору оренди транспортного засобу від 01.01.12р. з ОСОБА_8 хоча позивачка і є стороною при укладанні договору, але в ньому, як і у договорі від 01.02.11р., недотримані вимоги ст. 799 ЦК України, яка передбачає нотаріальне посвідчення таких договорів.

Відповідно до ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Вимоги по витратах на правову допомогу у розмірі 6000грн. позивачка підтверджує квитанцією до прибуткового касового ордеру №20 від 17.01.12р. та договором про надання правової допомоги від 17.01.12р., де з останнього вбачається, що адвокат надає правову допомогу під час проведення дізнання ОВС та у судах 1-ї інстанції, не підтвердивши такий розмір допомоги відповідним розрахунком, а отже, вимоги не доведені.

Разом з тим, суд не приймає до уваги пояснення представника НАСК Оранта, що 1141грн. витрати на евакуатор по доставці автомобіля Івекод/н ВХ 0915АХ з місця пригоди до смт. Летичева, позивачці уже перераховані оскільки такі докази не надані суду.

Аналізуючи встановлені обставини справи, докази, їх юридичну оцінку суд приходить до висновку, що вимоги доведені частково і тому, слід стягнути на користь ОСОБА_4: з ОСОБА_5 3010грн.-у відшкодування шкоди завданої ДТП 21.12.2011р., з яких 510грн.-франшиза, 2500грн.-моральна шкода; з ВАТ НАСК Оранта1141грн.-витрати на евакуатор по доставці автомобіля Івекод/н ВХ 0915АХ з місця пригоди до смт. Летичева, 2500грн. моральної шкоди, 1821грн.49коп. пені за прострочку страхового відшкодування, а разом 5462грн.49коп.. В решті позову відмовити відмовити за недоведенністю вимог.

На підставі наведеного, ст.ст. 8, 979, 980, 988, 989, 991, 1166, 1167, 1187, 1193, 1194, 1198, 1199 ЦК України; Закону України „Про страхування" № 85\96-ВР від 07.03.1996 року; ст.ст. З, 6, 9, 22, 23, 24, 33, 34, 36, 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", керуючись ст. 10, 11, 60, 61, 174, 212, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково. Стягнути на користь ОСОБА_4: з ОСОБА_5,23.10.1978р.н., ід.код НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, 3010грн.-у відшкодування шкоди завданої ДТП 21.12.2011р., з яких 510грн.-франшиза, 2500грн.-моральна шкода; з ВАТ НАСК Орантаід.код 00034186 (01032, м.Київ Голосіївський район вул. Жилянська) 1141грн.-витрати на евакуатор по доставці автомобіля Івекод/н ВХ 0915АХ з місця пригоди до смт. Летичева, 2500грн. моральної шкоди, 1821грн.49коп. пені за прострочку страхового відшкодування, а разом 5462грн.49коп..

В решті позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляція протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які не були при його проголошенні, -протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Головуюча

.