Рішення № 4848395, 22.07.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.09 Справа № 23/156/09-3/163/09

Суддя

За позовом: Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Заводського району, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ФОТОН”, м. Запоріжжя

про стягнення заборгованості в сумі 12 098,37 грн.

Суддя Соловйов В.М.

Представники:

від позивача: Юрковська О.А., юрисконсульт ІІ категорії, довіреність № 5160/27-19 від 11.09.2008р.

від відповідача: не з’явився

Розпорядженням виконуючого обов’язки голови господарського суду Запорізької області Проскурякова К.В. від 01.07.2009р. № 608 справа № 23/156/09 передана на розгляд судді Соловйову В.М.

Ухвалою від 02.07.2009р. справу прийнято до провадження суддею Соловйовим В.М. з привласненням їй іншого номеру - № 23/156/09-3/163/09. Справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні на 13.07.2009р. о 16 годині 30 хвилин.

Ухвалою від 13.07.2009р. у зв’язку з неявкою представників сторін розгляд справи відкладений на 22.07.2009р. о 15 год. 00 хв.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 22.07.2009р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судовому засіданні 22.07.2009р. представник позивача надав суду заяву про зменшення позовних вимог у зв’язку з частковим погашенням боргу відповідачем, просить суд провадження у справі в сумі 4 690,00 грн. припинити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704263 від 01.01.2008р. в сумі 7 408,37 грн.

Також представник позивача надав копії платіжних доручень на підтвердження факту часткової сплати відповідачем суми заборгованості.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання жодного разу не з’явився. Заяв про розгляд справи за його відсутності до господарського суду від відповідача не надходило.

Місцезнаходження відповідача визначається відповідно до вимог ст. 93 Цивільного кодексу України в редакції Закону № 2452-IV від 03.03.2005р.

Приймаючи рішення за відсутності відповідача господарський суд бере до уваги те, що він не надав суду відомостей про зміну даних його державної реєстрації, в тому числі і місця знаходження. Копія ухвали про порушення провадження у справі від 02.07.2009р., направлена відповідачу рекомендованим листом, повернулась до канцелярії господарського суду Запорізької області з відміткою пошти: “Підприємство не значиться”. Копії ухвал від 13.07.2009р. про відкладення розгляду справи, надіслана за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві, до канцелярії господарського суду Запорізької області не повернулась.

У судовому засіданні 22.07.2009р. представник позивача надав довідку Головного управління статистики у Запорізькій області від 01.07.2009р. № 15-7/3106, згідно якій станом на 01.07.2009р. ТОВ “ФОТОН” знаходиться за адресою: 69106, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Орджонікідзе, 15-А.

Саме ця адреса вказана в позовній заяві і саме на цю адресу надсилалися судом всі процесуальні документи у справі №23/156/09-3/163/09.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Господарський суд також враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) та про неможливість прибуття в судове засідання.

До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області № 7/188/08 від 19.06.2008р. зобов’язано ТОВ “ФОТОН” укласти договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704263 від 01.01.2008р. з Концерном “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Заводського району.

Між Концерном “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Заводського району (теплопостачальна організація) та ТОВ “ФОТОН” (споживач) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704263 від 01.01.2008р., за яким теплопостачальна організація бере на себе зобов’язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов’язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в термін та порядку, встановленими умовами договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами (п. 1.1 Договору).

Позивачем були виконані всі умови договору, що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2009р., від 28.02.2009р., від 31.03.2009р. та від 30.04.2009р.

На оплату наданих послуг позивач виставив відповідачу рахунки від 31.01.2009р. в сумі 10 380,86 грн., від 28.02.2009р. в сумі 3 364,45 грн., від 31.03.2009р. в сумі 3 752,66 грн. та від 30.04.2009р. в сумі 765,35 грн.

Відповідно до п. 3.2.1 договору № 704263 від 01.01.2008р. споживач зобов’язується виконувати всі умови передбачені договором.

Згідно п. 6.2 договору № 704263 від 01.01.2008р. розрахунковим періодом є календарний місяць.

Оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок Теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюються споживачем на підставі акту приймання –передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця наступного за розрахунковим (п. 6.3 Договору).

Відповідач не в повному обсязі виконав умови договору та сплатив лише 10 854,95 грн.

Тому станом на 22.07.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію, з урахуванням часткової сплати складає 7 408,37 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір куплі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704263 від 01.01.2008р.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобов’язання за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704263 від 01.01.2008р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного та неповного виконання ТОВ “ФОТОН” грошових зобов’язань за договором № 704263 від 01.01.2008р., вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу по Договору в розмірі 7 408,37 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки під час судового розгляду відповідач сплатив частину основного боргу у розмірі 4 690,00 грн., в частині стягнення цієї суми провадження у справі слід припинити.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою діяльністю “ФОТОН” (69106, м. Запоріжжя, вул. Орджонікідзе, 15-А, р/р № 26007301300573 у Орджонікідзевському відділенні ПІБ м. Запоріжжя, МФО 313333, код ЄДРПОУ 20500756) на користь Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Заводського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) 7 408 (сім тисяч чотириста вісім) грн. 37 коп. основного боргу, 120 (сто двадцять) грн. 98 коп. витрат на держмито і 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення основного боргу в сумі 4 690 (чотири тисячі шістсот дев’яносто) грн. 00 коп. провадження у справі припинити.

Суддя: В.М.Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України - 28.07.2009р.