Рішення № 4848251, 05.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 45/234

05.08.09

За позовом: Приватного підприємства "Ольвія-2000"

До: Закритого акціонерного товариства "Нова Лінія"

Про: стягнення 223.913,69 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

Позивача: Кравцов А.О., дов. від 20.05.2009 б/н

Відповідача: Матківський А.С., дов. від 15.06.2009 № б/н

Суть спору: стягнення заборгованості в сумі 223.913,69 грн. заборгованості, з яких 206.183,37 грн. - основного боргу, 2.946,57 грн. –збитків від інфляції, 7899,16 грн. - пені, 1146,75 грн. - 3% річних.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 223.913,69 грн. за поставлений товар за договором від 25.04.2007 № 797/070425 та додаткових угод до нього, з яких 206.183, 37 грн. - основного боргу, 2.946,57 грн. –збитків від інфляції, 13.141,11 грн. - пені, 1642,64 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач поставив відповідачеві товар, а відповідач його прийняв проте оплатив лише частково.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив провадження у справі в частині стягнення основного боргу припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку зі сплатою боргу, вимоги про стягнення пені та 3% річних задовольнити частково.

Ухвалою від 29.05.2009 порушено провадження у справі № 45/234 та призначено її до розгляду на 17.06.2009.

Ухвалою від 17.06.2009 розгляд справи відкладався на 29.07.2009.

В судовому засіданні 29.07.2009 оголошено перерву до 05.08.2009, про що сторони повідомлені під розписку.

У судовому засіданні 05.08.2009 позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог, та просив стягнути з відповідача 7899,16 грн. - пені, 1146,75 грн. 3% річних за розрахунком відповідача.

В судовому засіданні 05.08.2009, за згодою сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення позивача, заперечення відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем 25.04.2007 укладено Договір № 797/070425Р (далі - Договір). За умовами Договору постачальник (позивач) зобов'язувався поставити та передати у власність покупця (відповідача) товари разом із усіма їх при належностями та документами, що стосуються товарів, в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у специфікаціях (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.3. Договору ціна поставленого товару зазначається у видаткових накладних, які надаються до головного офісу покупця для здійснення оплати та складаються на підставі кількості поставленого товару, зазначеного у транспортній накладній.

Згідно п. 5.1. Договору покупець зобов'язувався оплачувати товари шляхом банківського переказу на рахунок постачальника протягом 90 банківських днів з моменту прийому товару покупцем за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені податкові та видаткові накладні.

Додатковими угодами до Договору строк дії Договору продовжено до 31.12.2009.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до належним чином засвідчений копій накладних, доручень на отримання товару та банківських виписок позивач поставив, а відповідач прийняв товар та частково його оплатив.

Крім наданих позивачем банківських виписок позивач надав суду додаткові банківські виписки від 14.05.2009 та від 21.05.2009 на загальну суму 18.980,91 грн.

Отже на час порушення провадження у справі № 45/234 заборгованість відповідача перед позивачем становила 206.183,37 грн. –18.980,91 = 187.802,46 грн.

Після порушення провадження у справі № 45/234 відповідач повідомив позивача про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог на суму 7.655,21 грн. та сплатив згідно виписок з банку 198.528,16 грн.

Отже, відповідач сплатив позивачеві суму основного боргу в сумі 206.183,37 грн.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

З врахуванням того, що відповідач самостійно перерахував позивачеві борг в сумі 206.183,37 грн., то предмет спору в цій частині відсутній відсутній.

У зв’язку з цим, провадження у справі в частині стягнення основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Оскільки відповідач прострочив виконання зобов’язання, то відповідач вважається таким, що порушив зобов’язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи порушення відповідачем строків оплати за поставлений товар та умови Договору, вимоги позивача про стягнення пені в сумі 7.899,16 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню,за розрахунком відповідача, перевіреним судом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції в сумі 2.946,57 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1146,75 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню, за розрахунком відповідача, перевіреним судом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати в частині суми основного боргу сплаченого відповідачем після порушення провадження у справі покладаються на позивача, решта судових витрат покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Закритого акціонерного товариства "Нова Лінія" (02091, м. Київ, Харківське шоссе, 168, код 38805960 з будь якого його рахунку, виявлено державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Приватного підприємства "Ольвія-2000" (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1, к 404, код 30631568, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) - 7.899 (сім тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 16 коп. –пені, 2.946 (дві тисячі дев'ятсот сорок шість) грн. 57 коп. - збитків від інфляції, 1146 (одна тисяча сто сорок шість) грн. 75 коп. - 3% річних, 1997 (одна тисяча дев1ятсот дев1яносто сім) грн. 95 коп. - витрат по оплаті державного мита, 114 (сто чотирнадцять) грн. 34 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ.

5. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу припинити.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Балац

Дата підписання рішення: 11.08.09