Рішення № 4847833, 24.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/326

24.07.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства “Укрвторчемет” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мс ойл кард” про стягнення 28 864,55 грн. за участю представників від позивача —Ковальової Л.П. (довіреність від 28.04.2009 р. б/н), від відповідача —Пересунько Л.А. (довіреність від 10.03.2009 р. б/н),

ВСТАНОВИВ:

У травні 2009 року Закрите акціонерне товариство “Укрвторчемет” звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мс ойл кард” 26 376,82 грн. попередньої плати, перерахованої за споживання паливно-мастильних матеріалів за договором від 01.12.2006 р. № 3989ПКЕ, 2 136,52 грн. інфляційної складової боргу та 351,21 грн. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2009 р. порушено провадження у справі № 52/326 за вказаними вимогами та призначено справу до розгляду на 19.06.2009 р.

19.06.2009 р. та 30.06.2009 р. у судових засіданнях оголошувалася перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 24.07.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача відзив на позов не надав, позовні вимоги визнав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 01.12.2006 р. між позивачем, як правонаступником Закритого акціонерного товариства “Київвтормет”, та відповідачем укладено договір на постачання нафтопродуктів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС системи безготівкових розрахунків “МС Ойл Кард” № 3989ПКЕ, за умовами якого постачальник (відповідач) зобов’язався передавати покупцю товар (паливно-мастильні матеріали), що є в наявності на кожній з АЗС, які працюють у системі безготівкових розрахунків “МС Ойл Кард” та надавати послуги (дії по відпуску товару та заправленню автотранспорту та інші сервісні послуги )мийка, шино монтаж, ремонт автомобілів тощо), а покупець –прийняти товар або послугу і оплатити їх на умовах даного договору.

Згідно з п. 3.1 вказаної угоди постачальник постачає покупцю товар та надає послуги на умовах EXW - АЗС (мийка, СТО та ін.) за вимогою покупця. Постачальник, на час укладення даного договору, надає покупцю варіант обслуговування –“Електронний гаманець”, який закріплюється заявкою на оформлення і видачу пластикових карт.

Відповідно до з п. 4.3 договору умовою оплати товару та послуг сторони встановили 100 % передоплату.

Позивач зазначає, що на виконання умов зазначених договорів він перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в якості передоплати за товар та послуги, проте, з листопада 2008 року відповідач заблокував операції з використанням смарт-карт та припинив поставку товару.

Станом на 30.11.2008 р. між сторонами було складено та підписано акт звірки розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем склала 26 701,82 грн.

11.12.2008 р. позивач направив відповідачу лист-вимогу № 8/05-13 р, в якому просив провести заміну смарт-карток або ж повернути суму попередньої оплати в розмірі 26 701,82 грн. Вказану претензію відповідач отримав 11.12.2008 р., що підтверджується відповідною відміткою з вхідним № 0101 від 11.12.2008 р.

14.12.2008 р. та 18.12.2008 р. відповідач надав позивачеві послуги авто мийки на пластиковому носії, що стверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № МС-0007098 від 14.12.2008 р. на суму 240,00 грн. та № МС-0007107 від 18.12.2008 р. на суму 85,00 грн.

Станом на 31.12.2008 р. сторонами було підписано акт звірки розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем склала 26 376,62 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання з оплати товару, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання з передачі товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 26 376,82 грн., що не заперечується сторонами.

Доказів передачі товару на суму 26 376,82 грн., який оплачений позивачем, чи повернення цієї суми відповідачем суду не надано.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 26 376,82 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір таких процентів встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України закріплено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв’язку з простроченням відповідачем зобов’язання з повернення суми попередньої плати за договором № 3989ПКЕ від 01.12.2006 р. з 19.12.2008 р. (7 днів з моменту пред’явлення вимоги) по 27.04.2009 р. (дата складання позову), згідно з уточненим розрахунком, проведеним судом, з нього підлягає до стягнення 281,83 грн. 3 % річних.

Оскільки договором від 01.12.2006 р. № 3989ПКЕ було передбачено зобов’язання відповідача з вчинення певних дії, а саме —передача паливно-мастильних матеріалів, а не грошове зобов’язання, то правові підстави для задоволення позову в частині стягнення 2 136,52 грн. інфляційної складової боргу відсутні, тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а судові витрати —перерахуванню відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мс ойл кард” (02660, м. Київ, вул. Попудренка, 52, ідентифікаційний код 32527593) на користь Закритого акціонерного товариства “Укрвторчемет” (02160, м. Київ, вул. Каунаська, 27, ідентифікаційний код 00191483) 26 376 (двадцять шість тисяч триста сімдесят шість) грн. 82 коп. боргу з повернення попередньої плати, 281 (двісті вісімдесят одну) грн. 83 коп. 3 % річних, 266 (двісті шістдесят шість) грн. 91 коп. державного мита та 286 (двісті вісімдесят шість) грн. 62 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.О. Чебикіна

09.09.2009 р.