Рішення № 4847787, 21.07.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

21.07.2009

Справа №2-22/2760-2009

За позовом – ТОВ «ВІКАНТ», 50015, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 13; 50103, м. Кривий Ріг, вул. Димитрова, 100-21

до відповідача – Республіканського підприємства «Сімферопольський завод фурнітурних виробів ім. М. Островського», м. Сімферополь, вул. Комунальна, 22/3

про стягнення 80664,05 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився

Обставини справи:

Позивач - ТОВ «ВІКАНТ» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Республіканського підприємства «Сімферопольський завод фурнітурних виробів ім. М. Островського», просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 80664,05 грн., у тому числі: заборгованість за поставлений товар у розмірі – 61842,09 грн., збитки від інфляції - 5416,17 грн., 3% річних – 802,78 грн., пеня – 6418,80 грн., штраф - 6184,21 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення взятих на себе зобов’язань за договором поставки № 1109-1см від 11.09.2008 року, не здійснив належним чином оплату поставленого позивачем товару.

Позивач в судове засідання не з’явився, 20.07.2009 року до суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача, за наявними у справі матеріалами.

Відповідач в судове засідання не з’явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності, суду не надав.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд –

встановив:

11.09.2008 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір № 1109-1см, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених у договорі, металопрокат.

Відповідно до п. 2.3. загальна сума даного договору складає загальну суму всіх виставлених рахунків та орієнтовано складає 65184,00 грн.

Пунктами 6.2. та 6.3. договору встановлені умови оплати – відстрочка платежів 21 календарний день; датою оплати товару вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Крім того, умовами договору, п. 8.7., встановлено, що у випадку порушення строків оплати, якщо мова йде про відстрочення платежу, покупець оплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми поставки, вказаної у рахунку, та оплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочки від суми неоплаченого товару.

Відповідно до видаткових накладних № 1211-1см від 12.11.2008 року, № 1711-1см, № 1711-2см, № 1711-7см від 17.11.2008 року, позивач поставив відповідачу товар на суму 63933,25 грн.

Однак, у порушення п. 6.2 договору, з урахуванням терміну відстрочки оплати поставки товару у 21 календарний день, відповідачем було оплачено лише 2151,16 грн. вартості поставленого товару.

Так, станом на 15.05.2009 року, заборгованість відповідача склала 61842,09 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У розумінні змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, під час розгляду даної справи відповідачем не було надано суду належних доказів погашення заборгованості у розмірі 61842,09 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки від інфляції - 5416,17 грн., 3% річних – 802,78 грн., пеню – 6418,80 грн., штраф - 6184,21 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, слід підкреслити, що нарахування штрафу передбачено умовами договору, зокрема, п. 8.7.

Таким чином, з урахуванням викладеного, враховуючи те, що відповідачем не виконуються належним чином умови укладеного між сторонами договору, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 27 липня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Республіканського підприємства «Сімферопольський завод фурнітурних виробів ім. М. Островського» (м. Сімферополь, вул. Комунальна, 22/3, рахунок № 26008301325543 в КЦВ «Промінвестбанк», МФО 324430, ЄДРПОУ 00275257) на користь ТОВ «ВІКАНТ» (50015, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 13; 50103, м. Кривий Ріг, вул. Димитрова, 100-21, рахунок № 2600401575776 в КВ ВАТ «Укрексімбанк», МФО 305589, ЄДРПОУ 32633572) заборгованість у розмірі 80664,05 грн., у тому числі: заборгованість за поставлений товар у розмірі – 61842,09 грн., збитки від інфляції - 5416,17 грн., 3% річних – 802,78 грн., пеня – 6418,80 грн., штраф - 6184,21 грн.

3. Стягнути з Республіканського підприємства «Сімферопольський завод фурнітурних виробів ім. М. Островського» (м. Сімферополь, вул. Комунальна, 22/3, рахунок № 26008301325543 в КЦВ «Промінвестбанк», МФО 324430, ЄДРПОУ 00275257) на користь ТОВ «ВІКАНТ» (50015, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 13; 50103, м. Кривий Ріг, вул. Димитрова, 100-21, рахунок № 2600401575776 в КВ ВАТ «Укрексімбанк», МФО 305589, ЄДРПОУ 32633572) 806,65 грн. державного мита.

4. Стягнути з Республіканського підприємства «Сімферопольський завод фурнітурних виробів ім. М. Островського» (м. Сімферополь, вул. Комунальна, 22/3, рахунок № 26008301325543 в КЦВ «Промінвестбанк», МФО 324430, ЄДРПОУ 00275257) на користь ТОВ «ВІКАНТ» (50015, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 13; 50103, м. Кривий Ріг, вул. Димитрова, 100-21, рахунок № 2600401575776 в КВ ВАТ «Укрексімбанк», МФО 305589, ЄДРПОУ 32633572) 312,50 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.