Рішення № 4847331, 28.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 44/287

28.07.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Пулінг”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “О’КЕЙ Україна”

про стягнення 308 277,69 грн.

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача Басюк Т.Л. (довіреність б/н від 26.06.2009 р.) від відповідача не з’явився

Рішення прийняте 28.07.2009 p., оскільки в судовому засіданні 02.06.2009 р., розгляд справи відкладався у відповідності до ч. 1 ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 30.06.2009 р. оголошено перерву в порядку ч. 3 ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Пулінг” (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “О’КЕЙ” 308 277,69 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2009 року порушено провадження та призначено розгляд справи на 02.06.2009 року.

27.07.2009 р. через загальний відділ суду від позивача надійшло клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову у цій справі шляхом накладення арешту на майно відповідача. Клопотання не підлягає задоволенню в зв’язку з відсутністю підстав, передбачених ст. 66 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті заявленого позову, підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві за вих. № 1603/8 від 16.03.2009 р. і поясненнях за вих. № 27/07/09-2 від 27.07.2009 р., та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзиву на позов не надав. Про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.09.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 298/09/07-ПТ (далі –договір), за умовами якого позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором, та відповідно до замовлень відповідача поставляти товар, а відповідач зобов’язався в порядку та на умовах, визначених договором, приймати товар і оплатити його вартість за цінами, вказаними у відповідній специфікації.

Згідно з п. 1.1. договору сторони домовились погоджувати асортимент і строки поставки товару в замовленнях відповідача.

Зі змісту п. п. 1.4., 6.2. договору вбачається, що підтвердженням отримання відповідачем товару за договором є підписані сторонами товарно –транспортні/ транспортні накладні.

Відповідно до п. 8.2. договору сторони погодили, що відповідач здійснює оплату товару протягом 30-ти днів з моменту поставки товару за умови, що сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500,00 грн.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві товар вартістю 3 181 462,07 грн., а останній прийняв такий товар за якістю і кількістю в повному обсязі, що підтверджується підписаними сторонами актом звірки стану розрахунків та частково видатковими накладними № 01П2710 від 27.10.2008 р., № 04П2710 від 27.10.2008 р., № 03П2710 від 27.10.2008 р., № 05П1610 від 16.10.2008 р., № 06П1610 від 16.10.2008 р., № 03П0310 від 03.10.2008 р., № 04П1610 від 16.10.2008 р., № 02П0310 від 03.10.2008 р., № 01П0310 від 03.10.2008 р., № 06П0210 від 02.10.2008 р., № 05П0210 від 02.10.2008 р., № 02П0210 від 02.10.2008 р., № 01П0210 від 02.10.2008 р., № 03П0210 від 02.10.2008 р., № 04П0210 від 02.10.2008 р., № 18П0210 від 02.10.2008 р., № 01П1709 від 17.09.2008 р., № 05П2710 від 27.10.2008 р., а також сертифікатами відповідності, висновками державної санітарно –епідеміологічної експертизи.

Як вбачається з пояснень представника позивача, в порушення виконання умов договору відповідач частково оплатив поставлений товар на суму 2 912 975,85 грн.

Відповідачем було визнано частково наявність заборгованості перед позивачем за договором у сумі 255 932,90 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки стану розрахунків.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду доказів в підтвердження наявності заборгованості перед позивачем за договором у сумі 255 932,90 грн., станом на момент подання позовної заяви у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за договором поставки у розмірі 268 486,22 грн.

Позивач намагався врегулювати даний спір в досудовому порядку, що підтверджується листом № 3 від 18.02.2009 р., отриманим відповідачем згідно з транспортною накладною для доставки кореспонденції кур’єром № 047835. Відповіді на вказаний лист позивач не отримував.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

З урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” пеня обчислюється, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 14 439,26 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 659,90 грн. та інфляційних втрат в сумі 24 692,31 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а також те, що відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 3 082,78 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 1. 2 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “О’КЕЙ” (04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 9/10, код ЄДРПОУ 34356884) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Пулінг” (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 13, код ЄДРПОУ 32209212) 268 486 (двісті шістдесят вісім тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 22 коп. основного боргу, 14 439 (чотирнадцять тисяч чотириста тридцять дев’ять) грн. 26 коп. пені, 659 (шістсот п’ятдесят дев’ять) грн. 90 коп. –3% річних, 24 692 (двадцять чотири тисячі шістсот дев’яносто дві) грн. 31 коп. інфляційних втрат, 3 082 (три тисячі вісімдесят дві) грн. 78 коп. державного мита і 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя П.П. Чеберяк

Дата підписання рішення 31.07.2009р.