Рішення № 4847185, 21.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 17/53-33/312

21.07.09

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом комунального підприємства «Полтавське підрядне шляхове ремонтно- будівельне управління»Полтавської міської ради

до відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»в особі філії відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»Полтавське регіональне управління

про стягнення 81 836,12 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Дігтярь Л.А. –представник за довіреністю № 30 від 23.06.2009 року;

від відповідача: Каленський Є.В. - представник за довіреністю б/н від 12.02.2009 року.

встановив :

Комунальне підприємство «Полтавське підрядне шляхове ремонтно-будівельне управління» Полтавської міської ради звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»в особі філії відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»Полтавське регіональне управління про стягнення 81 836,12 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.07.2008 року між комунальним підприємством «Полтавське підрядне шляхове ремонтно-будівельне управління»Полтавської міської ради (позивачем) та відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра»в особі заступника директора по корпоративному блоку - начальника групи корпоративного блоку філії ВАТ КБ «Надра»Полтавського РУ (відповідачем) був укладений договір № 58/08-5 строкового банківського вкладу, згідно умов якого позивач перераховує на депозитний рахунок грошові кошти у сумі 80 000,00 грн., строк вкладу –89 днів, дата повернення вкладу 10.10.2008 року, процентна вставка –14 % річних.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 10.10.2008 року до договору № 58/08-5 строк вкладу –184 дні, дата повернення вкладу – 13.01.2009 року.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 13.01.2009 року до договору № 58/08-5 строк вкладу –214 днів, дата повернення вкладу – 12.02.2009 року, процентна ставка по вкладу починаючи з 13.01.2009 по 12.02.2009 року –15 % річних.

Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за депозитним договором № 58/08-5 від 14.07.2008 року, а відповідач у визначений в договорі строк повернення депозиту 12.02.2009 не здійснив перерахування суми вкладу та процентів на рахунок позивача.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.03.2009 року відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України порушено провадження у справі № 17/53.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.04.2009 року справу № 17/53 відповідно до ст. 17 ГПК України направлено для розгляду за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.05.2009 року справу № 17/53 прийнято до провадження, присвоєно справі № 17/53-33/312, розгляд справи призначено на 25.06.2009 року.

У судовому засіданні 25.06.2009 року представники сторін подали документи на виконання вимог ухвали суду від 22.05.2009 року, представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 81493,63 грн., в т.ч. 80000,00 грн. –сума депозиту, 1414,73 грн. –заборгованість по процентам, 78,90 грн. –3 % річних..

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено перерву до 21.07.2009 року для надання додаткових доказів по справі.

У судовому засіданні 21.07.2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з перерахунком судом суми заборгованості по процентам.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

14.07.2008 року між комунальним підприємством «Полтавське підрядне шляхове ремонтно-будівельне управління»Полтавської міської ради (позивачем) та відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра»в особі заступника директора по корпоративному блоку - начальника групи корпоративного блоку філії ВАТ КБ «Надра»Полтавського РУ (відповідачем) був укладений договір № 58/08-5 строкового банківського вкладу (депозиту).

Відповідно до п.1.1 договору № 58/08-5 від 14.07.2008 року вкладник перераховує на вкладний рахунок № 26157099085 в філії ВАТ КБ «Надра»ПРУ, МФО 331809, відкритий у відповідності з договором про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку № 58/08 від 15.04.2008 року, грошові кошти в сумі 80 000,00 грн.

Згідно з пунктами .1.2, 1.3 договору № 58/08-5 від 14.07.2008 року строк вкладу –89 днів, дата повернення вкладу –10.10.2008 року, процентна ставка по вкладу –14 % річних.

Відповідно до п.1.4 договору № 58/08-5 від 14.07.2008 року вкладник розміщує грошові кошти, а банк зобов’язується виплатити вкладникові суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначеному цим договором.

10.10.2008 року сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 58/08-5, відповідно до умов якої строк вкладу становить 184 дні, дата повернення вкладу –13.01.2009 року.

13.01.2009 року сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до договору № 58/08-5, відповідно до умов якої строк вкладу становить 214 днів, дата повернення вкладу –12.02.2009 року, процентна ставка по вкладу починаючи з 13.01.2009 по 12.02.2009 року –15 % річних.

Відповідно до ч.1 стаття 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з п.2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Згідно з п. 3.4.2 договору № 58/08-5 від 14.07.2008 року банк зобов’язаний забезпечити повне збереження та повернення вкладу з нарахованими процентами.

Відповідно до п. 3.4.5 договору № 58/08-5 від 14.07.2008 року при закінченні строку дії цього договору, а також у випадках його дострокового розірвання, сплата процентів і повернення вкладу здійснюється шляхом перерахування на поточний рахунок вкладника зазначений у розділі 8 цього договору.

Пунктом 4.2 договору № 58/08-5 від 14.07.2008 року передбачено, що проценти на вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня що передує його поверненню вкладникові або списанню з вкладного рахунка вкладника. Проценти нараховуються щомісячно в кожний останній робочий день місяця і в день закінчення дії договору.

Відповідно до п.4.3 договору № 58/08-5 від 14.07.2008 року при розрахунку процентів приймається метод факт/факт, який полягає у нарахуванні процентів за вкладом виходячи з фактичної кількості днів перебування вкладу на зберіганні в банку і фактичної кількості днів у календарному році.

Відповідно до п.3.3 глави 3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

Таким чином згідно умов договору № 58/08-5 від 14.07.2008 року та додаткових угод до нього відповідач мав повернути депозит та нараховані відсотки 12.02.2009 року.

Позивач належним чином виконав зобов’язання за договором № 58/08-5 від 14.07.2008 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 12 від 14.07.2008 року на суму 80 000,00 грн.

В матеріалах справи наявні банківські виписки по особовому рахунку № 26005710238110 за 10.10.2008 та 14.01.2009, з яких вбачається, що відповідачем на рахунок позивача було перераховано проценти за користування депозитним вкладом в розмірі 5 202,17 грн.

Відповідачем було надано контррозрахунок несплачених відсотків за договором № 58/08-5 від 14.07.2008 року з яким погоджується суд, з зазначеного розрахунку вбачається, що сума невиплачених відсотків становить 1357,57 грн.

Відповідно до частини 3 статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що строк повернення депозиту позивачу по депозитному договору № 58/08-5 від 14.07.2008 року встановлено 12.02.2009 року, а банком сума депозитного вкладу та частково відсотків за депозитом на рахунок позивача не повернута, чим порушено вимоги договору та чинного законодавства, а також те, що факт наявності боргу у відповідача за основною сумою депозиту в сумі 80 000,00 грн. та заборгованості за нарахованими відсотками за депозитом в сумі 1357,57 грн. перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, позовні вимоги про стягнення основного боргу та відсотків за депозитом підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 78,90 грн. за період з 12.02.2009 по 23.02.2009 року.

Зазначена вимога про стягнення 3% річних задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, згідно з постановою Правління Національного банку України № 59 від 10.02.2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації у Відкритому акціонерному товаристві комерційному банку «Надра” у відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 10.02.2009 строком на один рік та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 року до 10.08.2009 року.

Відповідно до визначення, яке міститься у статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», мораторій –це зупинення виконання банком майнових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до п.2. ч.2. ст. 85 зазначеного закону протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки 3 % річних за своєю суттю є іншими фінансовими (економічними) санкціями за невиконання грошового зобов’язання в розумінні ч. 2 ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність», суд відмовляє в цій частині позовних вимог.

Посилання відповідача на введення в ВАТ КБ «Надра»мораторію на задоволення вимог кредиторів як на підставу повної відмови у задоволенні позовних вимог суд не бере до уваги виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ч.2 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Факт введення у відповідача мораторію на задоволення вимог кредиторів не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання зобов’язань за депозитним договором виходячи з наступного.

При розгляді справи судом було встановлено, що банк повинен був виконати свої зобов’язання з повернення депозиту після введення мораторію. Ці зобов’язання відповідач не виконав без поважних на те причин, тим самим порушивши права та законні інтереси позивача, як власника вкладу.

Частинами 1 та 4 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Конституцією України закріплений обов’язок держави забезпечувати захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов’язку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов’язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Так, пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов’язку в натурі.

Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб’єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту, зокрема, шляхом присудження до стягнення з відповідача за депозитним договором депозитного вкладу та несплачених відсотків за користування депозитом.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обов’язку виконувати зазначені зобов’язання.

Системний аналіз змісту положень частини 2 статті 58, пункту 2 частини 3 та частини 5 статті 85 Закону дає підстави для висновку про те, що відповідно до положень частини 2 статті 58 та пункту 2 частини 3 статті 85 вказаного Закону банк звільняється від відповідальності, яка виникає у зв’язку із невиконанням зобов’язань на які поширюється дія мораторію, саме під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Відносно відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання цих зобов'язань, яка настала до моменту введення мораторію, чи настане після його зняття або закінчення строку його дії, то до банку така відповідальність може бути застосована.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 1,38 грн., на відповідача –813,58 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на відповідача –118,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.5 ст.49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15, к/р 35192800002018 в ГУ НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 320003, код ЄДРПОУ 200254556) в особі філії відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»Полтавське регіональне управління (36053 м. Полтава, вул. Шевченка, 80, р/р 39016730700001 в філії ВАТ КБ «Надра»ПРУ, МФО 331809, код ЄДРПОУ 26219345) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь комунального підприємства «Полтавське підрядне шляхове ремонтно-будівельне управління»Полтавської міської ради (36022, м. Полтава, вул. Баяна, 17, р/р 26005710238110 в АКБ «Укрсоцбанк”, МФО 331014, код ЄДРПОУ 03331938) суму заборгованості по депозитному вкладу в розмірі 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп., заборгованість за несплаченими відсотками за депозитним вкладом в розмірі 1357 (одна тисяча триста п’ятдесят сім) грн. 57 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 813 (вісімсот тринадцять) грн. 58 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення: 11.09.2009 року.