Ухвала суду № 48470476, 11.08.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 320/13081/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/778/1174/15 Головуючий в 1-й інстанції: Ковальова Ю.В.

Єдиний унікальний № 320/13081/14-к

Категорія: ст. 263 ч. 1 КК України Доповідач в 2-й інстанції: Шаповал О.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Шаповал О.С.

суддів: Фоміна В.А., Дутова О.М.

при секретарі Хомяк К.В.

за участю: прокурора Ворони М.В.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника адвоката Кадуліної І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22014080000000088, щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мелітополя, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України,

встановила:

До суду апеляційної інстанції на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01.04.2015 року /т. 3 а.п. 77-91/ з апеляційною скаргою /а.п. 95-101/ звернувся прокурор у кримінальному провадженні Кулик О.О., в якій, не оскаржуючи вину ОСОБА_2 та кваліфікацію його дій, просить вирок суду щодо ОСОБА_2 скасувати через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого; ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, та призначити покарання у виді п'яти років позбавлення волі.

Апелянт вважає, що судом необґрунтовано віднесено до обставин, що пом'якшують покарання, дані про особу ОСОБА_2, а саме, що він раніше не судимий, офіційно працевлаштований, здійснює догляд за батьками похилого віку, за місцем роботи та проживання характеризується з позитивного боку, оскільки ці обставини, як вважає прокурор, можуть лише характеризувати особу обвинуваченого та ніяким чином не можуть впливати на вид та розмір покарання.

Крім того, на думку прокурора, суд, не врахувавши, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, не надавши значення виду та кількості придбаної та збутої із корисливих мотивів, без передбаченого законом дозволу, вогнепальної зброї, вибухових речовин та боєприпасів, маса яких становить приблизно 4 кг, незважаючи на кількість вчинених ОСОБА_2 епізодів кримінального правопорушення - чотири та суспільну небезпеку його дій, призначив мінімальне покарання, яке передбачене санкцією ч. 1 ст. 263 КК України, а саме 3 роки позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, при цьому недостатньо обґрунтувавши її застосування.

У запереченнях захисник Кадуліна І.С. просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а оскаржуваний вирок суду щодо ОСОБА_2 - без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим, зазначивши при цьому, що у судових дебатах прокурор Ворона М.В. просив суд призначити ОСОБА_2 покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, проте, після відновлення з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, прокурор Кулік О.О., у порушення вимог ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 364 КПК України, висловивши свою позицію по тому самому обвинуваченню, що вже була висловлена прокурором Вороною М.В., а не в певній частині, просила призначити ОСОБА_2 покарання вже у виді 5 років позбавлення волі.

Зазначеним вироком ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України обвинувачений звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на три роки, з покладенням на нього певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Вироком суду, до набрання ним законної сили, запобіжний захід щодо ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту - залишений без змін.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за залучення стороною обвинувачення експертів.

Вирішена доля речових доказів на підставі ст. 100 КПК України.

Як вказано у вироку суду, на початку вересня 2014 року, ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою збуту вогнепальної зброї, знаходячись біля магазину з торгівлі квітами, розташованому по вул. Кірова в м. Мелітополі Запорізької області, без передбаченого законом дозволу, придбав у ОСОБА_5 за 1 300 доларів США пістолет-кулемет «Sa-26», який згідно з висновком експерта № 420/ЗТ від 01.10.2014 року є вогнепальною, автоматичною зброєю, калібру 7,62x25 мм, виготовлений заводським способом, придатний до стрільби.

Продовжуючи свої злочині дії, ОСОБА_2, без передбаченого законом дозволу, зберігав вказану вогнепальну зброю у салоні свого автомобіля марки «Опель», моделі «Вектора», державний номерний знак «НОМЕР_1».

03.09.2014 року, приблизно об 11 годині, ОСОБА_2, знаходячись в салоні зазначеного автомобіля, який було припарковано по вул. 50 років Перемоги в м. Мелітополь Запорізької області, без передбаченого законом дозволу, збув раніше придбаний пістолет-кулемет «Sa-26» ОСОБА_6 за грошову винагороду у розмірі 1 500 доларів США.

Крім цього, на початку весни 2014 року, ОСОБА_2, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою збуту вибухових речовин, знаходячись біля селища Новобогданівки Мелітопольського району, Запорізької області, шляхом присвоєння знайденого, без передбаченого законом дозволу, придбав згідно з висновком експерта № 128 від 18.09.2014 року 2 корпуси бойових ручних оборонних осколкових гранат Ф-1, промислового виготовлення, які містять в собі заряди вибухової речовини бризантної дії тринітротолуол (тротил) вагою 50-56 г кожний та 2 корпуси бойових ручних наступальних осколкових гранат РГД-5, промислового виготовлення, які містять в собі заряди вибухової речовини бризантної дії тринітротолуол (тротил) вагою 100-115 г.

Продовжуючи свої злочині дії, ОСОБА_2, без передбаченого законом дозволу, зберігав вказані корпуси гранат з вибуховою речовиною у своєму гаражі, розташованому за адресою: АДРЕСА_3.

09.09.2014 року, приблизно о 14 годині 38 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись у салоні свого автомобіля марки «Опель», моделі «Вектора», державний номерний знак «НОМЕР_1», який було припарковано на стоянці поряд з будівлею Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області за адресою: м. Мелітополь, вул. Шмідта, 11, без передбаченого законом дозволу, збув раніше придбані корпуси гранат з вибуховою речовиною ОСОБА_6 за грошову винагороду у розмірі 800 гривень.

10.09.2014 року, в ранковий час, ОСОБА_2, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою збуту вогнепальної зброї та бойових припасів, знаходячись в салоні свого автомобіля марки «Опель» моделі «Вектора», державний номерний знак «НОМЕР_1», який було припарковано біля будинку № 38 по вул. Карла Маркса в м. Мелітополі Запорізької області, без передбаченого законом дозволу, придбав у ОСОБА_7 за 1 600 доларів США автомат АКС-74 з маркуванням 86 4354188, який згідно з висновком експерта № 410/ЗТ від 16.09.2014 року є вогнепальною, автоматичною зброєю калібру 5,45x39 мм, виготовлений промисловим способом, придатний до стрільби, та магазин до автомату АКС-74, який було споряджено 8 патронами калібру 5,45 мм і 22 мисливськими патронами калібру 5,45x39 мм, які згідно з вказаним висновком експерта є бойовими припасами і придатні до стрільби.

Продовжуючи свої злочині дії, ОСОБА_2, без передбаченого законом дозволу, зберігав вказану вогнепальну зброю та бойові припаси у салоні свого автомобіля марки «Опель», моделі «Вектора», державний номерний знак «НОМЕР_1».

10.09.2014 року, приблизно о 10 годині 40 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись в салоні зазначеного автомобіля, який було припарковано по вул. 50 років Перемоги в м. Мелітополі Запорізької області, без передбаченого законом дозволу, збув раніше придбаний автомат АКС-74 та магазин з бойовими припасами, ОСОБА_6 за грошову винагороду у розмірі 1 800 доларів США.

19.09.2014 року, ОСОБА_2, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою збуту вогнепальної зброї, бойових припасів, знаходячись в салоні автомобіля марки «Опель» моделі «Вектора», державний номерний знак «НОМЕР_1», який було припарковано біля будинку № 38 по вул. Карла Маркса в м. Мелітополі Запорізької області, без передбаченого законом дозволу, придбав у ОСОБА_7 за 1 600 доларів США і 500 гривень наступне:

- два автомати АКС-74 У з маркуванням № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4, які згідно з висновком експерта № 421/ЗТ від 03.10.2014 року є вогнепальною, автоматичною зброєю, калібру 5,45 мм, виготовлені заводським способом, придатні до стрільби;

- два магазини з патронами калібру 5,45 мм у кількості 30 штук у кожному та окремо у картонних коробках 90 патронів калібру 5,45 мм, які згідно з вищезазначеним висновком експерта є бойовими припасами, придатними до стрільби, всього 150 патронів калібру 5,45 мм.

Продовжуючи свої злочині дії, ОСОБА_2, без передбаченого законом дозволу, зберігав вказану вогнепальну зброю та бойові припаси у салоні свого автомобіля марки «Опель», моделі «Вектора», державний номерний знак «НОМЕР_1».

19.09.2014 року, приблизно об 11 годині, ОСОБА_2, знаходячись в салоні зазначеного автомобіля, який було припарковано біля будинку № 20 по вул. 50 років Перемоги в м. Мелітополі Запорізької області, без передбаченого законом дозволу, збув раніше придбані автомати АКС-74 У та бойові припаси ОСОБА_6 за 3 400 доларів США, після чого був затриманий співробітниками СБ України.

Також, на початку весни 2014 року, ОСОБА_2, діючи умисно, з метою придбання та зберігання вибухових речовин, знаходячись біля селища Новобогданівки Мелітопольського району Запорізької області, шляхом присвоєння знайденого, без передбаченого законом дозволу, придбав згідно з висновком експерта № 151 від 27.11.2014 року, 67 корпусів бойових ручних оборонних осколкових гранат Ф-1, промислового виготовлення, які містять в собі заряди вибухової речовини бризантної дії тринітротолуол (тротил) вагою 50-56 г кожний, 3 корпуси бойових ручних наступальних осколкових гранат РГД-5, промислового виготовлення, які містять в собі заряди вибухової речовини бризантної дії тринітротолуол (тротил) вагою 100-115 г, 4 корпуси бойових ручних оборонних осколкових гранат РГО, промислового виготовлення, які містять в собі заряди вибухової речовини бризантної дії підвищеної потужності А-1 Х-1 (флегматизований гексоген) вагою 90 г кожний, пресована речовина коричневого кольору є вибуховою речовиною бризантної дії підвищеної потужності ТГ (сплав тротилу з гексагеном), промислового виготовлення вагою 1558 г, пресована речовина сріблясто-білого кольору є вибуховою речовиною бризантної дії підвищеної потужності А-1Х-2, промислового виготовлення вагою 1 432 г.

Продовжуючи свої злочині дії, ОСОБА_2, без передбаченого законом дозволу, зберігав вказані корпуси гранат з вибуховою речовиною та вибухові речовини у своєму гаражі, розташованому за адресою: АДРЕСА_3, доки 19.09.2014 року в ході проведення огляду вказаного гаража вищезазначені предмети не були вилучені співробітниками СБ України.

Окрім цього, 10-11 вересня 2014 року, ОСОБА_2, діючи умисно, з метою придбання та зберігання вогнепальної зброї і бойових припасів, знаходячись біля магазину з торгівлі квітами, розташованому по вул. Кірова в м. Мелітополі Запорізької області, без передбаченого законом дозволу, придбав у ОСОБА_5 за 1 400 доларів США пістолет «ТТ» з маркуванням ИЯ 517, який згідно з висновком експерта № 423/ЗТ від 06.10.2014 року є вогнепальною зброєю, калібру 7,62 мм, виготовлений на Іжевському механічному заводі СРСР, придатний до стрільби, магазин до пістолету «ТТ», який було споряджено 7 патронами калібру 7,62 мм, які згідно з вказаним висновком експерта є бойовими припасами і придатні до стрільби.

Також, на початку весни 2014 року, ОСОБА_2, діючи умисно, з метою придбання та зберігання вибухових речовин, знаходячись біля селища Новобогданівки Мелітопольського району Запорізької області, шляхом присвоєння знайденого, без передбаченого законом дозволу, придбав згідно з висновком експерта № 153 від 01.10.2014 року, один корпус бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1, промислового виготовлення, яка містить в собі заряди вибухової речовини бризантної дії тринітротолуол (тротил) вагою 50-56 г та 9 патронів калібру 9 мм, які згідно з висновком експерта № 423/ЗТ від 06.10.2014 року є бойовими припасами.

Продовжуючи свої злочині дії, ОСОБА_2, без передбаченого законом дозволу, зберігав вказану вогнепальну зброю, бойові припаси та вибухові речовини у приміщенні квартири АДРЕСА_1, доки 19.09.2014 року в ході проведення обшуку вказаної квартири вищезазначені предмети були вилучені співробітниками СБ України.

Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та апеляційної скарги, прокурора, який підтримує апеляційну скаргу та просить її задовольнити, обвинуваченого та його захисника з запереченнями стосовно доводів та вимог апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступного висновку.

Згідно з матеріалами судового кримінального провадження та змістом вироку, суд свої висновки стосовно доведеності вини обвинуваченого у вчиненні злочину, за який він засуджений, зробив, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, на підставі даних, викладених в обвинувальному акті, пояснень обвинуваченого та частково досліджених доказів, пов'язаних з проведеними негласними слідчими діями у формі оперативної закупки, та з висновками експертиз, наведених у вироку, що в апеляційному порядку апелянтом, як в частині фактичних обставин, так і кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст.263 КК України, не оскаржується, у зв'язку з чим, відповідно до норм, передбачених ч. 1 ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції переглядається в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів вважає, що суд, встановивши фактичні обставини у порядку, визначеному законом, правильно кваліфікував дії обвинуваченого за ч. 1 ст.263 КК України, як зберігання, придбання, збут вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Як передбачено нормами ст.ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Отже, ці дані підлягають обов'язковому врахуванню.

Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції відповідної частини статті кримінального закону, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Згідно вироку, при призначенні обвинуваченому покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким, особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше не судимий, офіційно працевлаштований, має на утриманні малолітню дитину - дочку ІНФОРМАЦІЯ_5, здійснює догляд за батьками похилого віку, за місцем проживання та роботи характеризується з позитивної сторони, всі обставини, у тому числі обставини вчинення та розкриття діянь, а також визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, як обставини, що пом'якшують покарання, а також вчинення злочину повторно, як обставину, що обтяжує покарання, відношення обвинуваченого до вчинених ним діянь, і, з урахуванням сукупності наведеного, за вчинений злочин призначив йому покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч.1 ст.263 КК України.

Згідно ч.1 ст.75 КК України, якщо при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, суд, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбуття покарання, він може прийняти рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Врахувавши суспільну небезпечність вчиненого злочину, що охоплюється відповідно до змісту обвинувачення, як кількістю епізодів, так і арсеналом вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин, приймаючи до уваги обставини, які пом'якшують покарання, врахувавши обставини вчинення злочину, суд прийшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування призначеного йому покарання з встановленням іспитового строку на максимальний строк, передбачений ст.75 КК України, з покладенням певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Зазначені рішення суд належним чином вмотивував з посиланням на обставини та дані, встановлені під час судового розгляду, які, як в частині призначеного обвинуваченому строку покарання, так і в частині підстав для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, в апеляційній скарзі не спростовані.

Під час апеляційного розгляду обставини, враховані судом при призначенні обвинуваченому покарання і звільненні його від відбування покарання з випробуванням, знайшли своє підтвердження, а також додатково встановлено, що у обвинуваченого виникли проблеми зі здоров'ям, що він дійсно має батьків похилого віку, і як єдиний син, має здійснювати і здійснює догляд за батьком похилого віку, який постійно потребує стороннього нагляду і допомоги, що підтверджується медичними довідками і також апелянтом не спростовано.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що за наслідками вчинених обвинуваченим дій тяжких наслідків не настало, весь арсенал вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин у нього вилучений.

Пояснення, надані обвинуваченим під час апеляційного розгляду, дають достатні підстави для висновку, що обвинувачений дійсно визнає вину і висловлює щире каяття, а вчинені ним діяння за короткий проміжок часу не свідчать про його схильність до протиправних дій.

Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується зі строком призначеного обвинуваченому покарання та з рішенням суду про його звільнення від відбування покарання з випробуванням.

В апеляційній скарзі не наведені переконливі доводи для висновку про м'якість призначеного обвинуваченому покарання та неможливість його виправлення без відбування покарання з випробуванням, у зв'язку з чим, вирок суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Кулик О.О. залишити без задоволення.

Вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01 квітня 2015 року щодо обвинуваченого ОСОБА_2 по кримінальному провадженню залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

О.С. ШаповалВ.А. ФомінО.М. Дутов