Рішення № 4846775, 18.08.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2009 р. Справа № 8/171/09

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,

при секретарі Новіковій Л.М.,

за участю представників:

Від позивача: Оліфіров А.Ф., дов № 157 від 15.04.2009р.,

Кирпенко Г.В., дов. № 242 від 03.06.2009р.;

Від відповідача: Кузовлєва С.М., дов. № 8 від 14.08.2009р.

розглянувши матеріали справи

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Миколаївське

підприємство “Ера”,54030, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 18,

до: Відкритого акціонерного товариства “Суднобудівний завод “Лиман”,

м. Миколаїв, вул. Портова, 2

предмет спору: про стягнення коштів у сумі 206160 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ВАТ “Миколаївське підприємство “Ера”(далі –позивач) звернулося з позовом до ВАТ “Суднобудівний завод “Лиман” (далі –відповідач) про стягнення коштів у сумі 206160 грн.

Про час і місце судового засідання з розгляду спору сторони повідомлені належним чином.

Ухвалою від 04.06.2009 року суд задовольнив спільну заяву сторін та продовжив строк вирішення спору понад термін, встановлений ст. 69 ГПК України.

У судовому засіданні 18.08.2009 року позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відзивом від 17.08.2008 року відповідач визнав позов частково, в сумі 142828 грн., щодо решти 63332 грн. –позов заперечує, посилаючись на ч. 3 ст. 632 ЦК України, згідно з якою зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого: 01.06.2006 року між сторонами укладено договір № 4 –06 –ЭМР (далі –Договір), за умовами якого позивач зобов’язався в термін до 01.11.2006 року (додаток № 2 до Договору), виконати для відповідача електромонтажні роботи згідно з переліком (додаток № 1 до Договору), а відповідач –прийняти роботи та оплатити їх в такому порядку: 10% від ціни Договору (32000 грн.) –протягом 5 банківських днів з дати підписання Договору; подальша оплата –протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунків, підтверджених актами виконаних робіт.

На стадії виконання Договору сторонами укладено додаткові угоди: №3 від 10.01.2008 року; № 4 від 11.01.2008 року; № 5 від 20.05.2008 року; №6 від 09.06.2008 року. За додатковою угодою № 4 від 11.01.2008 року сторони збільшили вартість робіт на 65165 грн.

На виконання зобов’язання за Договором протягом серпня 2008 року –січня 2009 року позивач виконав електромонтажні роботи на суму 342725 грн., що підтверджено актами виконаних робіт та виставленими рахунками.

Зобов’язання за Договором відповідач виконав частково –сплатив 199897 грн., що підтверджено платіжними документами (виписками банку) та представниками обох сторін. Станом на 30.03.2009 року борг відповідача складає 142828 грн., що визнано ним під час підписання акту звірки взаєморозрахунків.

Несплатою суми 142828 грн. відповідач порушує право позивача, умови Договору та вимоги ст. 526 ЦК України, згідно з якою зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Твердження позивача про те, що борг відповідача складає 206160 грн., спростовується матеріалами справи, а саме: незважаючи на підписання сторонами додаткової угоди № 4 від 11.01.2008 року до Договору, якою вони збільшили ціну Договору на 65165 грн., при складанні та підписанні актів виконаних робіт 31.01.2009 року, сторони виходили з вартості робіт, встановленої в Договорі, а умови додаткової угоди № 4 за обопільною згодою не враховували.

Рахунки на оплату позивач виставляв також виходячи з умов Договору, а не додаткової угоди № 4 від 11.01.2008 року до Договору.

Ухвалою від 08.05.2009 року суд зобов’язав позивача надати низку доказів, зокрема, документи на підтвердження виставлення відповідачеві рахунків відповідно до умов п.2.4 Договору та додаткових угод до нього. Виконуючи вимоги суду, позивач надав листа № 329 від 05.08.2009 року про направлення відповідачу рахунків на оплату коштів у сумі 142828 грн., тобто лише за основним Договором, без врахування 63332 грн. за додатковою угодою № 4 від 11.01.2008 року. Вказаного листа відповідач отримав 06.08.2009 року за вх. № 3 –383, але незважаючи на те, що згідно з п. 2.4 Договору мав оплатити 142828 грн. протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунків, дотепер з позивачем не розрахувався.

З наведеного випливає, що зобов’язання з оплати 63332 грн. у відповідача не виникло, тому вимоги позивача в цієї частині є безпідставними, і задоволенню не підлягають.

На підставі ст. 526, ч. 3 ст. 632 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 82 –85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ “Суднобудівний завод “Лиман” (м. Миколаїв, вул. Портова, 2; ідентифікаційний код 01373890) на користь ВАТ “Миколаївське підприємство “Ера” (54030, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 18; ідентифікаційний код 14307475) 142828 грн. боргу; 1428 грн. 28 коп. державного мита; 216 грн. 56 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 63332 грн. боргу –в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя