Рішення № 4846458, 02.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 43/188

02.07.09

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МИР МАСЕЛ"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ОЛВІ"

про стягнення 38 028, 48 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивача Щегольський О.О. –предст. за дов.,

від відповідача не з’явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ОЛВІ" про стягнення 38 028, 48 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов Договору № 51/07 від 01.08.07.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.05.2009 порушено провадження у справі № 43/188, розгляд справи призначено на 03.06.2009.

03.06.09 від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з Відповідача 20 819, 21 грн. основного боргу, 9 767, 82 грн. 30 % річних та 6 300, 11 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, не виконав, у судове засідання представник Відповідача не з’явився.

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника Відповідача, невиконанням ним вимог ухвали суду та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 02.07.09.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, не виконав, у судове засідання представник відповідача повторно не з’явився.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.07 між товариством з обмеженою відповідальністю "МИР МАСЕЛ" (далі - Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ОЛВІ" (далі - Відповідач) було укладено договір поставки № 51/07.

За умовами Договору Позивач зобов’язувався передати, а Відповідач прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та ціною зазначеними в накладних.

На виконання умов Договору, Позивач на підставі накладних перелічених в позовній заяві, передав Відповідачу товар на загальну суму 23 919, 21 грн.

Згідно п. 3.2 Договору Відповідач зобов’язувався оплачувати товар протягом 60 календарних днів з моменту його отримання.

Відповідач свої зобов’язання згідно умов Договору належним чином не виконав, отриманий товар оплатив частково.

Відповідно до уточненого розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за Договором № 51/07 від 01.08.07 складає: 20 819, 21 грн. основного боргу, 6 300, 11 грн. інфляційних нарахувань та 9 767, 82 грн. 30 % річних.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України) позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої Законом та Договором відповідальності.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань підлягають задоволенню за уточненим розрахунком Позивача.

Позовні вимоги в частині стягнення 9 767, 82 грн. 30 % річних задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи Договору п. 5.7, відповідно до якого Позивачем нараховано 30 % річних, закреслено представником Відповідача, отже, зазначений розмір відсотків між сторонами не погоджено.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ОЛВІ" (02099, м. Київ, вул. Санаторна, 18, кв. 113, код ЄДРПОУ 330999749, р/р 26004301332037 в Київському Дніпровському відділенні ПІТ, МФО 322142, або з будь якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МИР МАСЕЛ" (62405, Харківська обл., Харківський р-н, с. Циркуни, отд. Кутузова, код ЄДРПОУ 30357224, р/р 260080359780001 в АКІБ «Укрсіббанк»м. Харків, МФО 351005) 20 819 (двадцять тисяч вісімсот дев’ятнадцять) гривень 21 коп. основного боргу, 6 300 (шість тисяч триста) гривень 11 коп., 271 (двісті сімдесят одну) гривню 19 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволені позову в частині стягнення 9 767, 82 грн. 30 % річних відмовити.

Суддя М.В.Пасько