Справа 127/20851/14-к
Провадження 1-кс/127/6842/14
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2014 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді Чернюка І.В.,
при секретарі Андрєєвій А.Г.,
за участю прокурора Каменяр Є.В.,
слідчого Александрова О.К.,
підозрюваного ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого прокуратури Вінницької області юриста 1 класу ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №672 видане 21.12.2009 року дію якого зупинено 18.02.2011 року, у звязку із призначення на посаду судді Гайсинського районного суду, на даний час працює суддею Вінницького міського суду Вінницької області, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 та фактично проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, одружений, раніше не судимий, -
ВСТАНОВИВ:
Старший слідчий в особливо важливих справах слідчого прокуратури Вінницької області юрист 1 класу ОСОБА_3 16.10.2014 року, звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором відділу прокуратури Вінницької області про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_1 Клопотання мотивував тим, що слідчим відділом прокуратури області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014020000000151, відомості про яке 19.06.2014 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 27 ч. 5, ст. 368 ч. 4, ст. 369 ч. 3 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що відповідно до Указу Президента України від 14.02.2011 № 209/2011 ОСОБА_1 призначено вперше строком на 5 років на посаду судді Гайсинського районного суду Вінницької області, 21.09.2012 відповідно до Указу Президента України № 558/2012 ОСОБА_1 переведено на посаду судді Вінницького міського суду Вінницької області.
Згідно зі ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.
Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.
Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 126 Конституції України судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду України та суддів, які призначаються на посаду судді вперше.
Статтею 128 Конституції України встановлено, що перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом.
На підставі статті 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ОСОБА_1 як професійний суддя реалізовує судову владу в Україні.
Водночас статтею 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» визначено, що професійні судді є суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення та особами, уповноваженими на виконання функцій держави. Згідно зі ст. 13 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» загальні вимоги до поведінки суб'єктів відповідальності за корупційні правопорушення, якими вони зобов'язані керуватися під час виконання своїх службових повноважень, підстави та порядок притягнення до відповідальності за порушення цих вимог встановлюються законом. Законами та іншими нормативно-правовими актами, що визначають порядок діяльності категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави, можуть встановлюватися спеціальні вимоги щодо поведінки таких осіб.
Статтею 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з'їздом суддів України.
Відповідно до статті 1 Кодексу професійної етики судді, затвердженого 24.10.2002 V з'їздом суддів України, суддя повинен бути прикладом законослухняності, неухильно додержувати присяги й завжди поводитися так, щоб зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Статтею 2 Кодексу визначено, що суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов'язану зі здійсненням правосуддя, та не вправі використовувати своє службове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб.
Згідно з вимогами статей 5 та 7 Кодексу суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов'язки і підтримувати свою професійну компетентність на належному рівні.
Суддя повинен здійснювати судочинство в межах та в порядку, визначеному процесуальним законом, і виявляти тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб.
Крім того, статтями 10 та 11 Кодексу визначено, що суддя має утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до втрати віри в рівність професійних суддів, народних засідателів та присяжних при здійсненні правосуддя.
У статті 12 Кодексу зазначено, що суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.
Таким чином, ОСОБА_1, обіймаючи посаду судді Вінницького міського суду Вінницької області, постійно здійснює функції представника судової влади та відповідно до примітки 2 статті 368 Кримінального кодексу України є службовою особою, яка займає відповідальне становище.
Проте, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, уповноваженою на виконання функцій держави, суддя Вінницького міського суду Вінницької області Саблук С.А. вчинив умисне кримінальне корупційне правопорушення у сфері службової діяльності за таких обставин.
Розпорядженням голови Вінницької обласної ради від 05.05.2014 № 61 ОСОБА_4 звільнено з посади головного лікаря Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні у зв'язку із закінченням строку дії контракту.
При цьому згідно з п. 20 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», такі рішення приймаються виключно на пленарному засіданні обласної ради.
У зв'язку з цим ОСОБА_4, вважаючи, що вищевказаним розпорядженням порушуються її права, подала 05.06.2014 до Вінницького міського суду Вінницької області подано цивільний позов про визнання протиправним та скасування розпорядження голови обласної ради від 05.05.2014 № 61 про звільнення її 05.05.2014 з посади головного лікаря Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні у зв'язку із закінченням строку дії контракту, а також поновлення на роботі на посаді головного лікаря Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні з 06.05.2014 та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
За вказаним позовом у Вінницькому міському суді Вінницької області зареєстровано цивільну справу № 127/11519/14-ц. Цього ж дня автоматизованою системою документообігу розгляд справи визначено за суддею Саблуком С.А.
У ході розгляду цивільної справи 10.06.2014 ОСОБА_4 подала заяву про забезпечення позову на ім'я судді Вінницького міського суду Саблука С.А. у цивільній справі № 127/11519/14-ц, у якій просила: забезпечити позов; зупинити дію та виконання розпорядження голови Вінницької обласної ради від 05.05.2014 № 61 про звільнення ОСОБА_5 з посади головного лікаря Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні; заборонити Вінницькій обласній раді приймати рішення про призначення іншої особи на посаду головного лікаря Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні та заборонити голові Вінницької обласної ради приймати розпорядження про призначення іншої особи на посаду головного лікаря Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні та укладати з ним контракт до закінчення розгляду справи.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову, ОСОБА_1 10.06.2014 ухвалив рішення про її задоволення.
Відповідно до вимог ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Статтею 4 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Проте всупереч зазначеним вимогам законодавства суддя Вінницького міського суду Вінницької області Саблук С.А., вивчивши матеріали цивільної справи, маючи на меті отримати неправомірну вигоду від ОСОБА_4, у період з 10.06.2014 по 18.06.2014, перебуваючи на території Вінницької області, під час особистого спілкування повідомив про свій злочинний намір ОСОБА_6 та довів йому спільний план дій з реалізації злочинного умислу, який полягав у тому, що ОСОБА_6 повинен провести перемовини з ОСОБА_4 та довести до неї вимогу ОСОБА_1 про необхідність передачі йому за посередництва ОСОБА_6 незаконної винагороди та організувати одержання грошових коштів від неї, а ОСОБА_1 у свою чергу за умови досягнення домовленості з ОСОБА_4 має не скасовувати свою ухвалу про забезпечення позову ОСОБА_4 від 10.06.2014 та в подальшому винести судове рішення на користь ОСОБА_4 про задоволення позовних вимог останньої.
Надалі ОСОБА_6, реалізовуючи спільний із ОСОБА_1 умисел на отримання неправомірної вигоди, зателефонував ОСОБА_4 та призначив їй зустріч 18.06.2014 о 21 год. 00 хв. у приміщенні кафе «Теггаmаге» в м. Вінниці по вул. Зодчих, 34. Під час особистого спілкування ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_4, що може організувати їй зустріч з суддею Саблуком С.А., у провадженні якого перебуває цивільна справа за її позовом для обговорення умов передачі судді неправомірної вигоди у сумі 75 000 доларів США за ухвалення рішення про задоволення позовних вимог.
Таким чином, ОСОБА_6, діючи умисно та реалізуючи спільний із ОСОБА_1 злочинний умисел, висунув перед ОСОБА_4 попередню незаконну вимогу про необхідність надати судді Саблуку С.А. неправомірну вигоду в розмірі 75 000 доларів США за прийняття рішення про задоволення вищевказаного позову. ОСОБА_4 погодилася на висунуті ОСОБА_6 вимоги за умови надання гарантій особисто суддею Саблуком С.А. про прийняття позитивного рішення за її позовом після передачі неправомірної вигоди.
Усвідомлюючи злочинність дій ОСОБА_1 та ОСОБА_6, ОСОБА_4 19.06.2014 звернулася із завою про вчинення ними злочину до СУ УМВС України у Вінницькій області.
ОСОБА_6 24.06.2014 о 21 год. 39 хв. зателефонував до ОСОБА_4 та призначив їй зустріч на автотрасі Львів-Кіровоград-Знам'янка, на ділянці окружного шосе у м. Вінниці.
Прибувши цього ж дня на місце зустрічі, ОСОБА_4 сіла в автомобіль «Mitsubishi Galant», номерний знак НОМЕР_1, у якому вже перебували ОСОБА_1 та ОСОБА_6 Під час спілкування ОСОБА_1 та ОСОБА_6 змінили раніше висунуту вимогу в частині розміру неправомірної вигоди та повідомили ОСОБА_4 про те, що для залишення в законній силі ухвали судді про забезпечення позову ОСОБА_4 від 10.06.2014, затягування строку розгляду цивільної справи та надалі прийняття суддею рішення про задоволення її позовних вимог вона має передати неправомірну вигоду в сумі 100 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 24.06.2014 становило 1 189 206,3 грн. Це у 1 952,7 раза перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та відповідно до примітки 1 статті 368 КК України є неправомірною вигодою в особливо великому розмірі.
Водночас вони висунули вимогу про передачу ОСОБА_4 25.06.2014 першої частини неправомірної вигоди судді Саблуку С.А. у розмірі 25 000 доларів США.
Сприймаючи вимогу ОСОБА_1 та ОСОБА_6 про надання неправомірної вигоди як реальну, ОСОБА_4 усвідомлювала, що в разі її невиконання суддею Саблуком С.А. буде скасовано ухвалу про забезпечення позову від 10.06.2014 та відмовлено в його задоволенні, що заподіє шкоду її правам та законним інтересам, а тому вимушено погодилася на їх вимогу.
Таким чином, усупереч вимогам ст. ст. 6, 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» суддя Саблук С.А. використав свої службові повноваження з метою одержання неправомірної вигоди та порушив обов'язок уживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів.
ОСОБА_1 та ОСОБА_6, не бажаючи особисто отримувати кошти від ОСОБА_4, 24-25.06.2014, перебуваючи на території Вінницької області, вирішили залучити до співучасті у вчиненні злочину пособників.
Відповідно до досягнутої з ОСОБА_1 домовленості ОСОБА_6 у телефонній розмові повідомив своєму знайомому ОСОБА_7 про спільний з ОСОБА_1 план дій з реалізації злочинного умислу та доручив підшукати особу, яка зустрінеться цього ж дня з ОСОБА_4 та отримає від неї грошові кошти у сумі 25 000 доларів США для подальшої їх передачі судді Саблуку С.А. і зустрічатиметься з ОСОБА_4 надалі для отримання обумовленої суми неправомірної вигоди - 100 000 доларів США.
25.06.2014 ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_6 залучити для отримання коштів від ОСОБА_4, тобто до співучасті у вчиненні злочину як пособника, ОСОБА_8 за грошову винагороду в розмірі 500 гривень.
Отримавши згоду ОСОБА_6 на залучення ОСОБА_8 як пособника у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 368 КК України, ОСОБА_7 у свою чергу запропонував ОСОБА_8 стати співучасником у вчиненні вказаного злочину, на що останній погодився.
Цього ж дня о 12 год. 27 хв. ОСОБА_6, перебуваючи у приміщенні кафе «Академія», що розташоване по вул. 600-річчя, буд. 17 у м. Вінниці, зустрівся з ОСОБА_8 та надав йому вказівку про зустріч із ОСОБА_4 25.06.2014 та одержання від неї першої частини грошових коштів у сумі 25 000 доларів США, а надалі решту обумовленої суми неправомірної вигоди, яку він має передати ОСОБА_6 для подальшої передачі судді Саблуку С.А.
При цьому ОСОБА_6 доручив ОСОБА_7 контролювати подальші дії ОСОБА_8 під час виконання зазначеного злочинного плану.
Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_6 о 12 год. 53 хв. зателефонував до ОСОБА_4 та повідомив, що направляє до неї людину, якій вона має передати першу частину неправомірної вигоди.
25.06.2014 приблизно о 13 год. 10 хв. ОСОБА_8 прибув до службового кабінету ОСОБА_4, розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 108, та повідомив останній про те, що він прийшов до неї за вказівкою ОСОБА_6 і саме йому вона має передати сьогодні грошові кошти. Після цього ОСОБА_4 з метою пересвідчитися в особі ОСОБА_8 зателефонувала ОСОБА_6, який підтвердив, що саме ОСОБА_8 необхідно передати грошові кошти.
У подальшому ОСОБА_8 приблизно о 13 год. 15 хв. 25.06.2014, перебуваючи у службовому кабінеті ОСОБА_4, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи спільний з ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 злочинний намір, одержав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду у розмірі 25 400 доларів США для подальшої передачі вказаних грошових коштів через ОСОБА_6 судді Саблуку С.А., після чого його затримано працівниками міліції.
Указане свідчить про те, що ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, тобто вимагання та отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_4 в особливо великому розмірі в сумі 100 000 доларів США, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст. 15 ч. 2, ст. 368 ч. 4 КК України, тобто закінчений замах на одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за виконання дій в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, з використанням наданої їй влади, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
ОСОБА_1 19.09.2014 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч. 2, ст. 368 ч. 4 КК України, тобто підозрюваний вчинив особливо тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років.
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки ним вчинено особливо тяжкий злочин, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів, тому слідчий просять суд застосувати запобіжний захід у вигляді застави.
В судовому засіданні слідчий дане клопотання підтримав за обставин, викладених в ньому.
Прокурор просила клопотання задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник заперечували стосовно обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді застави.
Слідчий суддя, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження № 12014020000000151 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.06.2014 року, заслухавши думку слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, дійшов до наступного висновку, що клопотання є обґрунтованим та вмотивованим, а тому підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При обранні запобіжного заходу у виді застави суд враховує вимоги ст.5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу підозрюваного, його вік та стан здоров'я, наявність постійного місця проживання та перебування на його утриманні двох малолітніх дітей, тяжкість покарання, у їх взаємозвязку з можливими ризиками по справі, зокрема, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення. Зокрема те, що останній є особою, яка не має судимості, однак підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину передбаченого ст. 368 ч. 4, ст. 15 ч. 2 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна та із спеціальною конфіскацією.
При вирішенні питання щодо задоволення клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш мяких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, тому переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави у мінімальному розмірі.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 182, 194 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління прокуратури Вінницької області юриста 1 класу ОСОБА_3 задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 97 440 (девяносто сім тисяч чотириста сорок) грн.
Зобовязати підозрюваного ОСОБА_1 не пізніше пяти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, а саме до 27.10.2014 року, внести кошти на рахунок (одержувач ТУ ДСАУ в Вінницькій області, код ЄДРПОУ: 26286152, банк: ГУ ДКСУ в Вінницькій області, МОФ 802015, р/р: 37310009000080, призначення платежу внесення застави до Вінницького міського суду Вінницької області).
Покласти на ОСОБА_1 обовязок прибувати до слідчих слідчого відділу прокуратури Вінницької області за першою вимогою.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Суддя
Судове рішення № 48463540, Вінницький міський суд Вінницької області було прийнято 22.10.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 127/20851/14-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: