Рішення № 4846324, 30.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/280

30.06.09

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Будіндустрія"

до Відкритого акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2"

про стягнення 106 672,49 грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача –Негода Н.І.

від відповідача - не з'явилися

У судовому засіданні 30.06.2009 за згодою присутнього представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство "Будіндустрія" (далі –позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" (далі –відповідач) 106 672,49 грн. (у тому числі 84 150,22 грн. основного боргу, 10 236,35 грн. пені, 10 266,32 грн. втрат від інфляції та 2 019,60 грн. трьох процентів річних).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2009 порушено провадження у справі № 15/280 та призначено розгляд справи на 02.06.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2009 розгляд справи відкладено на 30.06.2009 у зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду від 05.05.2009.

У судове засідання 30.06.2009 відповідач вдруге не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, письмовий обґрунтований відзив на позовну заяву з документами, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив. Будь-яких заяв чи клопотань від відповідача у день слухання справи до початку судового засідання через канцелярію суду не надходило.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

11.02.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Будіндустрія" (виконавець) та Відкритим акціонерним товариством "Трест "Київміськбуд-2" (замовник) було укладено договір № 60 Ч (далі - Договір) (належним чином засвідчена копія наявна у матеріалах справи).

Відповідно до п. 1.1. Договору виконавець зобов’язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виготовити замовнику замовлений товар та по узгодженню сторін виконати його доставку на об’єкт будівництва: будівельний майданчик м. Чернігів, вул. Молодшого, 6, а замовник –своєчасно прийняти замовлений товар та здійснити його оплату на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору товаром за предметом Договору є: бетон, бетонні вироби, конструкції, інший товар відповідно до специфікацій, викладених у додатках до даного Договору.

Згідно з п. 7.6. Договору замовник зобов’язаний оплатити отриманий товар протягом 5 банківських днів з моменту його доставки.

На виконання умов Договору позивачем виготовлено та доставлено відповідачу товар на загальну суму 217 032,58 грн., що підтверджується видатковими накладними № БИ-000750 від 09.06.2008 на суму 43 894,40 грн., № БИ-0001751 від 12.06.2008 на суму 89 932,01 грн., № БИ-0001776 від 17.06.2008 на суму 66 776,57 грн., № БИ-0001894 від 23.06.2008 на суму 2 749,25 грн. та № БИ-0001893 від 24.06.2008 на суму 13 680,35 грн.

Як вбачається з позовної заяви, відповідач взяті на себе зобов’язання щодо оплати товару виконав частково, здійснивши оплату товару на загальну суму 132 882,36 грн.

Позивачем було надіслано відповідачу претензію № 1126 від 12.12.2008 на суму 84 150,22 грн., яка отримана відповідачем 29.12.2008 (докази містяться у матеріалах справи). У відповіді на претензію № Od 3 від 16.01.2009 відповідач просив позивача з порозумінням віднестися до несвоєчасно проведеної оплати за надані послуги та поставлені матеріали, а також гарантував проведення оплати, проте у подальшому оплати товару не здійснив.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 05.06.2009, підписаного сторонами (належним чином засвідчена копія міститься у матеріалах справи), заборгованість відповідача перед позивачем становить 84 150,22 грн.

Таким чином, на день вирішення спору сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договором складає 84 150,22 грн. Доказів зворотнього відповідачем суду не надано.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3 та 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору щодо оплати виготовленого та поставленого позивачем товару, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 84 150,22 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 10 266,32 грн. інфляційних втрат, 2 019,60 грн. 3% річних та 10 236,35 грн. пені.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, що за розрахунком позивача, який перевірений судом та приймається як належний, становить відповідно 10 266,32 грн. та 2 019,60 грн., також підлягають задоволенню.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У п. 8.2. Договору визначено, що за прострочення платежу замовник сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого чинним законодавством.

Відповідно до положень ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи, що визначений Договором розмір пені перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, її розмір підлягає обчисленню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За розрахунком суду розмір пені за прострочення виконання грошового зобов’язання за період, визначений позивачем, становить 10 208,39 грн. Пеня розрахована за обліковою ставкою 12%, встановленою Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008 та з урахуванням кількості днів у 2008 році –366, за формулою: сума боргу х (2х12%) : кількість днів у році х кількість днів прострочення.

Водночас відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

За таких обставин, враховуючи, що позивач не заявляв про те, що невиконання відповідачем зобов’язання за Договором завдало його підприємству значних збитків, суд вважає за доцільне зменшити розмір договірних санкцій та стягнути з відповідача на користь позивача 1 000,00 грн. пені.

Зважаючи на встановлені судом обставини справи, а також враховуючи те, що відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, контррозрахунку ціни позову не надав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а судові витрати —розподілу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" (03035, м. Київ, вул. Урицького, 45, ідентифікаційний номер 04012661) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства "Будіндустрія" (14001, м. Чернігів, вул. Індустріальна, 11, ідентифікаційний код 01349644) 84 150 (вісімдесят чотири тисячі сто п’ятдесят) грн. 22 коп. основного боргу, 1 000 (одну тисячу) грн. 00 коп. пені, 10 266 (десять тисяч двісті шістдесят шість) грн. 32 коп. інфляційних втрат, 2 019 (дві тисячі дев’ятнадцять) грн. 60 коп. трьох процентів річних, 1 066 (одну тисячу шістдесят шість) грн. 44 коп. державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 97 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя М.Г. Хоменко

Дата підписання рішення –