Рішення № 4846043, 12.08.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" серпня 2009 р.

Справа № 6/44-732

Господарський суд Тернопільської області

у складі

розглянув справу

за позовом - Приватного підприємства "Полісан" вул. Охтирська, 18, м. Суми 40030

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СТеН" вул. С.Бандери, 47/58 м. Тернопіль, 46000

про cтягнення заборгованості та штрафних санкцій

за участю представників сторін:

позивача – Афанасьєва І.М.

відповідача –не з’явився

Суть справи:

Приватне підприємство "Полісан" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТеН" про cтягнення 110 494,27 грн. заборгованості та 29 609,53 грн. санкцій.

Свої вимоги, підтриманні в засіданні його представником, позивач мотивував невиконанням відповідачем своїх грошових зобов’язань по дистриб’юторській угоді від 02.01.2007р..

У відзиві на позов та згідно з поясненнями представника відповідача, останній проти заявлених вимог заперечив, посилаючись на укладення угоди на умовах товарного кредиту із відстрочкою платежу, закінченням дії цього договору і інше.

Судове засіданні, призначене вперше на 20.05.2009р. неодноразово відкладалось, востаннє до 12.08.2009р..

Згідно з ч.4 ст.69 ГПК України строк вирішення спору продовжувався.

В процесі розгляду справи відповідач частково провів розрахунок, у зв’язку з чим заявник просив стягнути з нього –48 394,27 грн. основного боргу, 14 205,32 грн. пені, 2 109,61 грн. річних, 15 258,84 грн. інфляційних сум.

В засідання 12.08.2009р. представник відповідача, участь якого не визнавалась обов’язковою, не з’явився хоча про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, в порядку ст.64 ГПК України, п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. N 75 та п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482.

Відповідач додатково просив зменшити суму заявленої до стягнення пені у зв’язку з скрутним фінансовим станом та через інші обставини.

Враховуючи достатність зібраних у справі доказів для вирішення спору по суті, суд розглядає справу без участі відповідача.

Учасникам засідання роз’яснювались належні їм права і обов’язки, передбачені ст. ст. 20,22, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідних клопотань аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, в т.ч. дані ними в попередніх засіданнях, судом встановлено наступне:

- 02.01.2007р. між сторонами по справі укладено дистриб’юторський договір №23.

Згідно з його змістом постачальник (позивач) зобов’язувався передати дистриб’ютору (відповідачу) права по продажу на території Тернопільської області лакофарбової продукції.

Дата постачання визначалась відміткою в товарно –транспортних документах (п.3.2 угоди).

Право власності на товар переходило до відповідача з моменту його поставки (п.8.1 дистриб’юторського договору).

Дистриб’ютор зобов’язувався провести повний розрахунок з постачальником за продукцію протягом 30 календарних днів з дати поставки, але не пізніше останнього банківського дня у визначені календарні дні (п.3.5 договору).

При порушенні умов пункту 3.5 дистриб’ютор повинен сплатити на користь постачальника пеню (п.9.3 договору).

Строк дії договору встановлювався до 31.12.2007р., але у всякому разі до повного виконання зобов’язань по ньому. Продовження терміну угоди передбачалось шляхом підписання додаткової угоди.

Згідно з Додаткової угоди №1 від 03.01.2008р., дію основного договору продовжено до 31.12.2008р., без зміни інших положень договору.

За умовами дистриб’юторського договору відповідачу міг надаватись товарний кредит на суму, що не перевищує середньомісячного обороту з постачальником за останні три місяці помноженого на два (п.3.7 угоди).

У відповідності до довіреностей на отримання товару, вибуткових накладних від 09.09.2008р.,16.10.2008р.,22.12.2008р., дистриб’ютору було поставлено продукцію на загальну суму 146 040,73 грн. (з урахуванням частково повернутого товару), за яку відповідач повністю не розрахувався.

В березні 2009р. постачальником надіслано претензію від 27.02.2009р. за вих.№27-02-1 з пропозицією погасити заборгованість.

Дана претензія залишена відповідачем без повного задоволення.

На час звернення позивача несплачена сума вартості продукції складала –110 494,27 грн..

В подальшому вказана суму зменшилась, внаслідок проведених контрагентом проплат, що стверджується платіжними документами та складеним сторонами Актом звірки розрахунків на 19.05.2009р. за період з 31.12.2007р. по 19.05.2009р..

На момент вирішення спору борг становив 48 394,27грн..

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Згідно із змістом п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст.ст.4-3,33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Наданими суду доказами позивачем доведено обґрунтованість заявлених вимог про стягнення суми основного боргу.

Так, згідно з ст.ст. 525 - 527,530, ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання ( в т.ч. грошове) за має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, як вбачається з поданих сторонами доказів, всупереч перелічених норм та п.3.5 договору від 02.01.2007р. №23, відповідач не провів остаточного розрахунку за отриманий товар , заборгувавши - 48 394,27 грн..

Вказане стверджується вищезазначеними документами щодо відпуску товару, підписаним сторонами без заперечень Актом звірки взаємних розрахунків та діями самого дистриб’ютора по частковій оплаті вартості отриманої продукції.

Достатніх доказів на підтвердження протилежного ТОВ "СТеН" не подало.

При цьому, безпідставними є твердження відповідача про припинення у нього зобов’язань по оплаті через закінчення строку дії договору.

Не підтверджено належними доказами є доводи боржника про надання йому контрагентом товарного кредиту.

Не є доказом цього і Акт звірки від 20.05.2009р., який не підписано іншою стороною за договором.

Надання товарного кредиту відповідачу категорично заперечено представником позивача.

За таких обставин, задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача 48 394,27 грн..

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).

Виходячи із положень ст.625 ЦК України, задоволенню також підлягає позов в частині сплати 2 109,61 грн. річних та 15 258,84 грн. інфляційних сум.

Відповідно до ст.ст. 549-551,611 ЦК України,ст.ст.230-232 ГК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (штрафу, пені).

З урахуванням з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання зобов'язання, інших обставин справи, положень п.9.3 чинного на час поставки договору, приписів ст.ст. 258,546-550,611 ЦК України, ст.ст. 230-233 ГК України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, задоволенню підлягають вимоги про стягнення з відповідача 12 205, 32 грн. пені.

В задоволенні вимог про стягнення 2 000 грн. пені слід відмовити.

Понесені позивачем витрати по сплаті державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно з ст.ст. 44,49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1,2,4-3,12,33,34,43,44,49,82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТеН" вул. С.Бандери, 47/58 м. Тернопіль код 31594297, -

- на користь Приватного підприємства "Полісан" вул. Охтирська, 18 м. Суми, код 32318370 –48 394,27 грн. основного боргу, 12 205, 32 грн. пені, 2 109,61 грн. річних, 15 258 грн. інфляційних сум, 1 404,04грн. сплаченого держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

2. В задоволені вимог про стягнення 2 000 грн. пені відмовити.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор – апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення “21” серпня 2009р., через місцевий господарський суд

Суддя