Рішення № 4846024, 21.08.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.09 Справа № 9/138

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен", м. Хмельницький

до Приватного підприємства "Завод продовольчих товарів "КАРЄ", м. Луганськ

про стягнення 1 758 409 грн. 40 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Попель О.М., юрисконсульт, дов. № 8 від 19.08.09,

від відповідача – не прибув

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач, ТОВ "Хекро Трейд", звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача:

· основний борг у розмірі 1589916,92 грн.,

· пеню у розмірі 168492,48 грн.,

за договором № 06-015-08-РЕТ від 01.06.08 та судові витрати.

Ухвалою суду від 17.07.09 замінено первісного позивача, ТОВ "Хекро Трейд", на належного позивача, ТОВ "Сіріус Екстружен", у зв'язку з тим, що ТОВ "Сіріус Екстружен" є правонаступником прав та обов'язків раніше створеного товариства.

У судовому засіданні представник позивача звернувся до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог у зв'язку з нарахуванням 3% річних та інфляційних втрат за час невиконання відповідачем грошового зобов'язання та просить стягнути з відповідача:

· основний борг у розмірі 1589916,92 грн.,

· пеню у розмірі 168492,48 грн.,

· 3% річних у розмірі 50645,37 грн.,

· Інфляційні нарахування –226202,47 грн.

Представником позивача подано до матеріалів справи платіжне доручення № 172 від 19.08.09 щодо доплати держмита у розмірі 2768,48 грн.

Під час розгляду справи представник позивача звернувся до суду із заявою про зменшення розміру основного боргу, що підлягає стягненню, та просить стягнути суму основного боргу у розмірі 1479916,92 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог.

Крім того, право позивача збільшувати розмір позовних вимог за рахунок нарахування 3% річних та інфляційних втрат підтверджено правовою позицією ВГСУ, викладеною у постанові № 5/179(8/142) від 29.05.09.

За таких обставин, вирішуючи цей спір, суд виходить із збільшеного розміру позову відповідно до поданих позивачем заяв у судовому засіданні 21.08.09.

Відповідач, ПП "ЗПТ "КАРЄ", відзив на позовну заяву не надав, участь представника у судовому засіданні не забезпечив.

В обгрунтування позову, з урахуванням поданих заяв у судовому засіданні 21.08.09, позивач посилається на укладений між ним та відповідачем договір № 06-015-08-РЕТ від 01.06.08, за яким позивач поставив відповідачу за відповідними товарно-транспортними накладними за період з 04.06.08 по 19.06.08 преформу ПЕТФ в асортименті (далі –товар) на загальну суму 1617665,08 грн.

Відповідно до п. 6.1 договору відповідач повинен був здійснити оплату товару протягом 45 календарних днів з дати його поставки.

Відповідач здійснив оплату послуг частково у розмірі 27748,16 грн., таким чином, основний борг відповідача складав на час звернення з цим позовом до суду 1589916,92 грн.

Під час розгляду справи відповідач, за твердженням позивача, ще частково погасив борг на суму 110000,0 грн., залишок основного боргу - 1479916,92 грн.

Пунктом 10.1 сторони передбачили відповідальність за прострочення оплати товару у вигляді пені у розмірі подвійної ставки НБУ від загальної вартості отриманого товару за кожний день прострочення.

За цієї умови позивачем нарахована пеня у загальній сумі 168492,48 грн. щодо кожної накладної, розрахунок якої наведений у позовній заяві.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані 3% річних в сумі 50645,37 грн. та інфляційні втрати - 226202,47 грн. за час прострочення оплати.

Оцінивши матеріали справи, доводи учасників судового процесу і надані ними документи, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 06-015-08-РЕТ від 01.06.08, за яким позивач поставив відповідачу за відповідними товарно-транспортними накладними за період з 04.06.08 по 19.06.08 преформу ПЕТФ в асортименті (далі –товар) на загальну суму 1617665,08 грн.

Відповідно до п. 6.1 договору відповідач повинен був здійснити оплату товару протягом 45 календарних днів з дати його поставки.

Відповідач здійснив оплату послуг частково у розмірі 27748,16 грн., таким чином, основний борг відповідача складав на час звернення з цим позовом до суду 1589916,92 грн.

Під час розгляду справи відповідач, за твердженням позивача, ще частково погасив борг на суму 110000,0 грн., представник позивача відповідною заявою відмовився від позову в частині стягнення цієї суми, тому залишок основного боргу складає 1479916,92 грн.

Пунктом 10.1 сторони передбачили відповідальність за прострочення оплати товару у вигляді пені у розмірі подвійної ставки НБУ від загальної вартості отриманого товару за кожний день прострочення.

За цієї умови позивачем нарахована пеня у загальній сумі 168492,48 грн. щодо кожної накладної, розрахунок якої наведений у позовній заяві, з яким суд погоджується.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

За цією нормою позивач, на підставі заяви про збільшення позову, нарахував 3% річних в сумі 50645,37 грн. та інфляційні втрати - 226202,47 грн. за час прострочення оплати відповідно до розрахунку, наведеного у заяві, з яким суд погоджується.

Виходячи з конкретних обставин цієї справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, ПП "Завод продовольчих товарів "Карє", 91024, м. Луганськ, вул. Дачна, 3, код 30463879, на користь позивача, ТОВ "Сіріус Екстружен", 29010, м. Хмельницький, вул. Пілотська, 20, код 31617387, основний борг у розмірі 1479916,92 грн., пеню у розмірі 168492,48 грн., 3% річних - 50645,37 грн. та інфляційні втрати - 226202,47 грн., разом - 1 925 257,24 грн., крім того, витрати зі сплати держмита –19252,57 грн., інформаційно-технічні витрати –111,62 грн.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя А.Г.Ворожцов