Постанова № 48459009, 11.02.2014, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/29207/13-п

Провадження № 3/127/146/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11.02.2014 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романчук Р. В., розглянувши матеріали, які надійшли від Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого на посаді директора Приватного підприємства "Виробничого об'єднання Елна-Сервіс", ідентифікаційний номер НОМЕР_1, до адміністративної відповідальності не притягувався, -

за ч.1 ст.163-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення від 12.11.2013 р. серії АА №058912 вбачається, що при виїзній позаплановій документальній перевірці Приватного підприємства "Виробничого об'єднання Елна-Сервіс", яке розташоване по вул. Ботанічній, 13-Б в м. Вінниці, встановлено порушення директором ОСОБА_1 порядку ведення податкового обліку, а саме, занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету за травень 2013 року на суму 88 374 грн., за серпень 2013 року на суму 43 927 грн., завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у податковій декларації з ПДВ за серпень 2013 року на суму 57 102 грн. чим було порушено п. 198.1 ст. 198, п.200.1, п.200.2 , п.200.3, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча своєчасно повідомлявся про місце і час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив. Оскільки у справі є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи, справа розглядається у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення від 12.11.2013 року серії АА № 058912, суд прийшов до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.163-1 КУпАП з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими свідченнями і документами.

Відповідно до п. п. 2.6, 2.12 Інструкції з оформлення органами державної податкової служби матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 28.10.2009 р. №585, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2009 р. за № 1262/17278, зміст протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у статті 256 КУпАП, якщо розгляд справ про адміністративне правопорушення віднесено до відання інших органів, належно оформлений протокол про адміністративне правопорушення надсилається органу, уповноваженому розглядати адміністративну справу, протягом трьох календарних днів з дня підписання (відмови від підписання) протоколу та реєстрації. До протоколу додаються інші матеріали справи, що є в наявності в органах державної податкової служби та які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 12.11.2013 р. серії АА №058912 при виїзній позаплановій документальній перевірці Приватного підприємства "Виробничого об'єднання Елна-Сервіс" встановлено порушення директором ОСОБА_1 порядку ведення податкового обліку, а саме, занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету за травень 2013 року на суму 88 374 грн., за серпень 2013 року на суму 43 927 грн., завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у податковій декларації з ПДВ за серпень 2013 року на суму 57 102 грн. чим було порушено п. 198.1 ст. 198, п.200.1, п.200.2 , п.200.3, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

Як доказ до протоколу додано Акт від 12.11.2013 року №937/2203/20109667, з якого вбачається, що Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Вінницькій області проведено позапланову виїзну документальну перевірку Приватного підприємства "Виробничого об'єднання Елна-Сервіс" з питань достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ферко» за вересень 2010 року - серпень 2013 року.

З Акту від 12.11.2013 року №937/2203/20109667 вбачається, що перевіркою встановлені порушення вимог п. 198.1 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

В акті, зокрема, зазначено, що договори та податкові накладні Товариством з обмеженою відповідальністю «Ферко» від 07.05.2013 року №40 та від 28.05.2013 року №117 складено російською мовою. Товарно-транспортні накладні, які є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки в них не заповнені усі графи і вони складені російською мовою.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про засади державної мовної політики» в економічній і соціальній діяльності об'єднань громадян, приватних підприємств, установ та організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб вільно використовуються державна мова, регіональні мови або мови меншин, інші мови.

Отже, складення документів російською мовою не свідчить про те, що ці документи є недійсними та не може бути підставою для притягнення посадової особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Згідно із ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документами, на підставі яких виконуються внутрішні перевезення вантажів може бути товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи передбачені законодавством.

За змістом п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконання роботи. Пунктом 11.1 вказаних Правил визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Однак, чинним законодавством не встановлено, що товарно-транспорті накладні є єдиними юридичним документом, які підтверджують факт поставки товару від продавці до покупця, як це зазначено в акті.

Відповідно до п.п. 4.1.4. п.4.1. ст.4 Податкового кодексу України одним з принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство України, є принцип презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, відповідальність за вказаною частиною статті настає у разі відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Згідно ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.

За встановлених при розгляді справи обставин, суд трактує всі сумніви на користь особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення і приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, тому провадження в справі слід закрити.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п.1 ст. 247, ст.ст. 283, 284, 285 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області.

Суддя