Ухвала суду № 48454878, 11.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2015 року м. Київ К/800/42375/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуБроварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській областіна постановуКиївського окружного адміністративного суду від 23.05.2012та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014у справі № 2а-1672/12/1070за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фроніус Україна»доБроварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової службипровизнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фроніус Україна» звернулось до суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 25.11.2011 за № 0000672301.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014, позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У письмовому заперечені на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:

- відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.2011, за результатами якої складено акт від 11.11.2011 № 1741/232/33565713;

- названим актом перевірки встановлено завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І та ІІ квартали 2011 року на суму 1 388 321 грн.;

- на підставі названого акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.11.2011 № 0000672301, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на 1 388 321 грн.;

- за результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Позиція відповідача полягає в тому, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року має здійснюватися з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку лише за перший квартал 2011 року, а тому до складу витрат ІІ квартал 2011 позивачу слід переносити суму збитків, отриманих лише у І кварталі 2011 року, без урахування від'ємного значення попередніх періодів.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій не погодилися з висновками відповідача щодо наявності порушень, встановлених актом перевірки.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

До 01.04.2011 спірні правовідносини були врегульованими Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до статті 3 якого об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 22.4 Прикінцевих положень названого Закону передбачалось, що у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

За змістом ст.6 Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

З 01.04.2011 порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодах регулюється відповідно до ст.150 Податкового Кодексу України.

Згідно п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим, пунктом 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що при застосуванні приписів пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу у 2011 році слід враховувати, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого значення від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

У цьому випадку розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, у разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у 1 кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного, не спростованого доводами касаційної скарги, висновку щодо необґрунтованості доводів відповідача про завищення позивачем розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І та ІІ квартали 2011 року та наявності законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що суди попередніх інстанцій повно встановили обставини у справі та надали їм належну правову оцінку на підставі законодавства, що підлягало застосуванню до спірних відносин.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення.

2. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний