Ухвала суду № 48454403, 16.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2015 року м. Київ К/800/1450/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Степашка О.І.

Шипуліної Т.М.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012

у справі № 2а-6308/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „СК Трейд ЛТД"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області

Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „СК Трейд ЛТД" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (правонаступник - Харківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області) про скасування податкових повідомлень - рішень: № 0010572340 від 29.12.2011; № 0010582340 від 29.12.2011; № 0010592340 від 29.12.2011.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 позовні вимоги задоволено, скасовано податкові повідомлення - рішення: № 0010572340 від 29.12.2011; № 0010582340 від 29.12.2011; № 0010592340 від 29.12.2011.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за листопад 2010 року по грудень 2010 року, лютий 2011 року по червень 2011 року, серпень 2011 року по операціям з ТОВ „Промспец Консалтинг", за березень 2011 року, квітень 2011 року, серпень 2011 року по операціям з ТОВ „Промбуд-монтажінвест" та складено акт №2720/234/37263520 від 01.12.2011

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0010582340 від 29.12.2011, яким визначено позивачу податкове зобов'язання на суму 3006 грн.; № 0010572340 від 29.12.2011, яким визначено позивачу податкове зобов'язання на суму530199 грн.; № 0010592340 від 29.12.2011, яким визначено позивачу податкове зобов'язання на суму 806469, 75 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 розділу ІІІ Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток на всього на суму 478084 грн., пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", п. 198.3 ст. 198 та розділу V Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість до сплати на 659082 грн., зроблено висновок про неможливість реального вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ „Промспец Консалтинг", ТОВ „Промбуд-монтажінвест".

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість").

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у позивача були господарські відносини з ТОВ „Промбуд-монтажінвест", ТОВ „Промспец Консалтинг".

Розрахунки між ТОВ „СК Трейд ЛТД" та ТОВ „Промбуд-монтажінвест", ТОВ „Промспец Консалтинг" проводились у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи, квитанціями та протоколом про взаємозалік зустрічних вимог від 30.09.2011.

До матеріалів справи позивачем надані документи на перевезення: товарно-транспортні накладні, які знаходяться у матеріалах справи.

Виконання господарських операцій між позивачем та контрагентами підтверджено належним чином складеними первинними документами: угодами, податковими накладними, видатковими накладними, прибутковими накладними, рахунками-фактури, банківськими виписками.

Отже, позивачем реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з контрагентами, що підтверджено належним чином складеними первинними документами.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту.

Крім того, суди обґрунтовано не прийняли до уваги висновки податкового органу щодо нікчемності правочинів, з урахуванням всіх обставин справи та вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин.

За умови реального здійснення платником податків господарської операції з придбання товару, яка призвела до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у межах господарської діяльності, за відсутністю з боку такого платника порушення вимог вказаних норми законів при формуванні податкового кредиту, підстави для позбавлення його права на податковий кредит відсутні.

Висновки про нереальний характер господарських операцій з придбання платником податків послуг мають підтверджуватися належними та допустимими доказами і не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 у справі № 2а-6308/12/2070 залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 у справі № 2а-6308/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді О.І. Степашко Т.М. Шипуліна