ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
__________
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Кравчук Т.О.
Суддя-доповідач:Шидловський В.Б.
УХВАЛА
іменем України
"13" серпня 2015 р. Справа № 817/3834/14
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Шидловського В.Б.
суддів: Євпак В.В.
Капустинського М.М.,
при секретарі Жарському В.В. ,
за участю
позивача: ОСОБА_3
представника позивача: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "13" травня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Омега Банк" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 27.11.2014 року № 0003681742 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування: за основним платежем на суму 34 605,02 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 8 651,26 грн.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року адміністративний позов в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з постановою суду позивачем подано апеляційну скаргу в якій зазначається, що висновки постанови суду першої інстанції помилкові та такі, що не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовільнити повністю.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено, що 02.11.2007 року між позивачем та АКБ "ТАС-Комерцбанк" укладено кредитний договір № 1701/1107/71-055, відповідно з умовами якого банк зобов'язувався надати позичальникові грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 36 700 доларів США на строк з 02.11.2007 року по 01.11.2037 року, а позичальник зобов'язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у терміни за цим договором.
30.07.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Сведбанк", яке виступило правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Сведбанк", яке в свою чергу було правонаступником Акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк", укладено договір про розірвання кредитного договору № 1701/1107/71-055 від 02.11.2007 року, за умовами якого у зв'язку із частковим погашенням позичальником заборгованості за кредитним договором в сумі 22 200,00 доларів США банк прощенням боргу (стаття 605 Цивільного кодексу України) звільнив позичальника від обов'язку сплати залишку заборгованості по кредиту в розмірі 25 625,08 доларів США на дату укладання договору про розірвання (пункт перший договору про розірвання).
Згідно пункту третього договору про розірвання залишок заборгованості позичальника по кредиту в розмірі 25 625,08 доларів США не підлягає стягненню з позичальника. Вказані зобов'язання вважаються припиненими.
За змістом пункту четвертого цього договору сторони, керуючись частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України, домовились за взаємною згодою розірвати кредитний договір з 30.07.2012 року, у зв'язку з чим визнати всі зобов'язання сторін за кредитним договором припиненими.
30.07.2012 року позивачу було вручено повідомлення про анулювання боргу 30.07.2012 року за кредитним договором № 1701/1107/71-055 від 02.11.2007 року із зазначенням суми анульованого боргу у 204 821,27 грн. При цьому позивача повідомлено, що згідно з пунктом "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України сума богу платника податку (боржника), анульованого кредитором, розглядається як додаткове благо такого платника податку та включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, а також вказано про самостійну сплату боржником податку з доходів фізичних осіб на підставі поданої річної податкової декларації. Як зазначено у повідомленні, платник податку (боржник) зобов'язаний відобразити такий дохід у річній податковій декларації та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити зазначену в ній суму податкового зобов'язання.
Дане повідомлення вручене позивачу під розпис в приміщенні АТ "Сведбанк" (публічне), що розташований за адресою: 33028, м.Рівне, вул.16 Липня, 6А.
Вказана обставина не заперечувалась позивачем у ході судового розгляду та не підлягала доказуванню у справі.
Довідкою за вих. № 861/02-1420 від 02.08.2012 року кредитор підтвердив відсутність заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором №1701/1107/71-055 від 02.11.2007 року станом на 02.08.2012 року.
Відповідно до поданої представником третьої особи розшифровки доходу у вигляді додаткового блага ОСОБА_3 за кредитним договором №1701/1107/71-055 від 02.11.2007 року, сума анульованого (прощеного) боргу склала 25625,08 доларів США у еквіваленті 204 821,27 грн. за курсом 7,993 грн./дол.США станом на 30.07.2012 року, яка складається з: 14 349,80 доларів США у еквіваленті 114 697,95 грн. суми заборгованості по кредиту та 11 275,28 доларів США у еквіваленті 90 123,32 грн. суми заборгованості по процентам.
29.04.2013 року позивачем самостійно подано до податкової інспекції податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2012 рік, згідно якої сума анульованого (прощеного) фінансовою установою боргу у 204 821,27 грн. задекларована не була.
У листопаді 2014 року на підставі наказу про проведення невиїзної позапланової перевірки від 07.11.2014 року № 931 посадовою особою контролюючого органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо отримання доходу у вигляді додаткового блага у 2012 році та подання податкової декларації по майновий стан та доходи за 2012 рік громадянином ОСОБА_3 за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року (акт перевірки від 19.11.2014 року № 255/14-16-17-01/НОМЕР_2).
За змістом даного акта у ході перевірки перевіряючий встановив отримання позивачем протягом 2012 року доходу у вигляді додаткового блага у сумі 204 821,27 грн. (а саме - анульованої ПАТ "Омега Банк" (правонаступник АТ "Сведбанк") суми заборгованості за кредитним договором № 1701/1107/71-055 від 02.11.2007 року), який згідно норм Податкового кодексу України підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податку в річній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік. Однак, у поданій позивачем податковій декларації не задекларовано жодного доходу, отриманого у 2012 році, що слугувало висновкам про порушення платником:
пп.14.1.47 п.14 ст.14, пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, абз."д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, ст.167, пп.168.1.3 п.168 ст.168 та п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України, у результаті чого податковим органом визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік в сумі 34 605,02 грн. та винесене оспорюване у справі податкове повідомлення-рішення від 27.11.2014 року № 0003681742.
Вважаючи висновки податкового органу неправомірними, позивач звернувся до суду про оскарження винесеного податкового повідомлення-рішення про нарахування позивачу суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму анульованого (прощеного) боргу та застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України додатковим благом є кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.
Згідно п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до пп.162.1.3 п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України платником податку є, зокрема, податковий агент.
Відповідно до п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.
Згідно вимог пп."д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Судом першої інстанції встановлено, що 30.07.2012 року, згідно договору про розірвання кредитного договору №1701/1107/71-055 від 02.11.2007 року, залишок суми заборгованості ОСОБА_3 було списано.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскільки позивач був поінформований відповідачем, що згідно пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України анульована сума заборгованості є його доходом, отриманим як додаткове благо, тому необхідно самостійно сплатити податок з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб, однак позивач, всупереч вказаній нормі, не відобразив у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік в рядку 01.13 отримання зазначеного додаткового блага, то ОСОБА_3 занижено значення загального річного оподатковуваного доходу, а отже податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівному від 27.11.2014 року № 0003681742 є правомірним.
(Аналогічна правова позиція зазначена в ухвалі ВАСУ від 12.03.2015 року по справі за № К/800/62063/14).
Враховуючи наведене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "13" травня 2015 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя В.Б. Шидловський
судді: В.В. Євпак
М.М. Капустинський
Повний текст cудового рішення виготовлено "13" серпня 2015 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1
представник позивача: ОСОБА_4 АДРЕСА_2
3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33000
4-третій особі: Публічне акціонерне товариство "Омега Банк" - вул.Новокостянтинівська, 18 В,м.Київ,04080,
Судове рішення № 48454056, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.08.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 817/3834/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: