ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"05" серпня 2009 р.
Справа № 23-32/53-09-1591
За позовом: Державного комітету України з державного матеріального резерву
до відповідача: Державного підприємства "Одеський автомобільний ремонтний завод"
про повернення матеріальних цінностей та стягнення 18 831,28 грн.
Суддя Степанова Л.В.
Представники:
Від позивача: Михайлець О.В. за довіреністю № 2/5721 від 02.12.2008р.;
Від відповідача: не з’явився
СУТЬ СПОРУ: про повернення матеріальних цінностей та стягнення 18 831,28 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.04.2009р. порушено провадження у справі №32/53-09-1591 за позовом Державного комітету України з державного матеріального резерву до відповідача Державного комітету України з державного матеріального резерву про повернення матеріальних цінностей та стягнення 18 831,28 грн.
Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 19.05.2009р. №179-р. справу №32/53-09-1591, в зв’язку з перебуванням судді Грабован Л.І. на лікарняному, справу передано на розгляд судді Степанової Л.В.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.05.2009р. справу №32/53-09-1591 прийнято до провадження судді Степанової Л.В. та справі присвоєно №23-32/53-09-1591.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.07.2009р. строк розгляду справи продовжено до 19.08.2009 року.
У судовому засіданні 03.07.2009 року позивач надав до господарського суду Одеської області письмові пояснення.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, у судові засідання не з’явився, відзив на позов не надав.
Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
Розглянув матеріали справи, суд встановив:
Між Державним комітетом України з державного матеріального резерву (комітет) та Державним підприємством "Одеський автомобільний ремонтний завод" (зберігач) 03.07.2007 року було укладено договір № 5/26 відповідального зберігання цінностей мобілізаційного резерву, відповідно до якого зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву (цінності) здійснюється на складських приміщеннях, майданчиках, холодильних камерах, резервуарах, підземних сховищах зберігача (відповідача). Даний договір купівлі-продажу посвідчений нотаріально державним нотаріусом Ренійської районної державної нотаріальної контри Букатич Е.В.
Відповідно до п. 1.2 договору комітет (позивач) передає, а зберігач (відповідач) приймає на відповідальне зберігання цінності згідно зі специфікацією (затвердженою номенклатурою) у кількості та за вартістю згідно з актом форми № 1. Передбачені цим договором форми актів затверджуються комітетом.
З 06 червня по 12 червня 2008 року на підставі припису на виконання завдання від 28.05.2008р. №168/п Державного комітету України з державного матеріального резерву головним спеціалістом КРВ Південного регіону Контрольно-ревізійного департаменту Держкомрезерву Паскал Н.Р., було проведено позапланову перевірку наявності, якісного стану, обліку та звітності, умов зберігання матеріальних цінностей мобрезерву, які знаходяться на відповідальному зберіганні Державного підприємства "Одеський автомобільний ремонтний завод" за період 11 червня 2007 року по 12 червня 2008 року. За результатами якої 12 червня 2008 року складено акт "Про результати позапланової перевірки наявності, якісного стану, обліку та звітності, умов зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву Державного підприємства "Одеський автомобільний ремонтний завод", відповідно до якого вказано ряд порушень, а саме самовільне відчуження розброньованих матеріальних цінностей а саме: електроди зварювальні в кількості 0,295; Сода кальцинована 100% в кількості 0,05; Сода каустична 100% в кількості 0,85; Карбід кальцію в кількості 1,774; Картон прокладний в кількості 0,054; брезент тис. метрів 0,06; Припої олов’яно-свинцеві в кількості 0,005.
Згідно до п.п. 3, 4 ст. 11 Закону України "Про державний матеріальний резерв", перелік підприємств, установ і організацій усіх форм власності, що виконують відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, номенклатура та обсяги їх накопичення визначаються мобілізаційними та іншими спеціальними планами. Підприємства, установи і організації всіх форм власності, яким встановлені мобілізаційні та інші спеціальні завдання, зобов'язані забезпечити розміщення, зберігання, своєчасне освіження, заміну, а також відпуск матеріальних цінностей із державного резерву згідно з зазначеними завданнями власними силами.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про державний матеріальний резерв", державний резерв матеріальних цінностей є недоторканним і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України.
У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Також позивач просить стягнути з відповідача вартість матеріальних цінностей у розмірі штрафу у сумі 15795,27 грн. та пеню у сумі 3036,01 грн.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Підстави для виникнення права на неустойку встановлені ст. 550 Цивільного кодексу України.
З укладеного між сторонами по справі договору видно (пункту 6 укладеного договору), п. 10. п. 16 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебувають ці цінності, стягується штраф у розмірі 100 відсотків вартості виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження), а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей. У разі недоцільності закладення і зберігання зазначених матеріальних цінностей або виключення їх з номенклатури, скасування мобілізаційного чи іншого спеціального завдання зазначені юридичні особи за рішенням центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, відшкодовують вартість відсутніх матеріальних цінностей державного резерву виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження) із сплатою пені до повного відшкодування вартості матеріальних цінностей. Розмір пені, передбачений пунктами 7, 8, 9, 10 цієї статті, обчислюється з вартості матеріальних цінностей, а передбачений пунктами 14 і 15, - з суми простроченого платежу виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня., в зв’язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф у розмірі 15795,27 грн. та пеню у розмірі 3036,01 грн., а всього 18831,28 грн.
У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.
Під час прийняття рішення суд вирішує окрім питання, чи мали місце обставини якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами це підтверджується, зокрема, і наявність фактичних даних, які мають значення для вирішення справи, та доказів на їх підтвердження.
За таких обставин, суд вважає, слід задовольнити позову заяву у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншим учасниками судового процесу.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати Державне підприємство "Одеський автомобільний ремонтний завод" (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 4; код ЄДРПОУ 07934823) повернути до мобілізаційного резерву матеріальні цінності мобілізаційного резерву щодо яких встановлено незабезпечення збереження: електроди зварювальні в кількості 0,295;
Сода кальцинована 100% в кількості 0,05;
Сода каустична 100% в кількості 0,85;
Карбід кальцію в кількості 1,774
Картон прокладний в кількості 0,054; брезент тис. метрів 0,06;
Припої олов’яно-свинцеві в кількості 0,005.
3. Стягнути з Державного підприємства "Одеський автомобільний ремонтний завод" (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 4; код ЄДРПОУ 07934823) на користь Державного комітету України з державного матеріального резерву (м. Київ, вул. Пушкінська, 28; код ЄДРПОУ 00034016) штраф в сумі 15795 (п'ятнадцять тисяч сімсот дев’яносто п'ять) грн. 27 коп., пеню у розмірі 3036 (три тисячі тридцять шість) грн. 01 коп.
4. Стягнути з Державного підприємства "Одеський автомобільний ремонтний завод" (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 4; код ЄДРПОУ 07934823) до Державного бюджету України (одержувач ГУДКУ у Одеській області МФО 828011, р/р 31114095700008, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, ЄДРПОУ 23213460) витрати по сплаті державного мита у розмірі 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 32 коп.
5. Стягнути з Державного підприємства "Одеський автомобільний ремонтний завод" (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 4; код ЄДРПОУ 07934823) до Державного бюджету України (одержувач ГУДКУ у Одеській області р/р 31217259700008, МФО 828011, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області ЄДРПОУ 23213460) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.
Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення підписано 07.08.2009 року.
Суддя
Судове рішення № 4845370, Господарський суд Одеської області було прийнято 05.08.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 23-32/53-09-1591. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: