ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2015 року Справа № 876/8021/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Довгополова О.М.,
ОСОБА_1,
з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 Збігнєвича на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2014 року в адміністративній справі № 813/4276/14 за позовом ОСОБА_2 Збігнєвича до відділу Держземагенства у м.Львові Головного управління Держземагенства України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобовязання до вчинення дій,
В С Т А Н О В И В :
У червні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив визнати, що відділ Держземагенства у м.Львові Головного управління Держземагенства України у Львівській області порушив його конституційні права на отримання достовірної та повної інформації, які гарантовані статтями 32 і 40 Конституції України.
Крім того, просив зобовязати відповідача, на підставі баз земельно-кадастрових даних відповідача, зокрема й Поземельної книги, надати позивачу вичерпну письмову відповідь з наступною інформацією:
- вказати за період з 1996 року по 2014 рік (окремо за кожен рік) для земельних ділянок, що знаходяться по вул.Лісній, 8а, Личаківський район, місто Львів: а) площі всіх земельних ділянок, які там були обліковані; б) категорії земель цих ділянок (їх цільове призначення); в) власників/користувачів цих ділянок; г) форму власності земельних ділянок; д) кадастрові номери земельних ділянок (з моменту їх присвоєння); е) обмеження на земельні ділянки;
- вказати всі зміни, які були внесені в Поземельну книгу або в базу земельно-кадастрових даних відділу Держземагенства в місті Львові по земельних ділянках, які знаходяться за адресою: вул.Лісна, 8а, Личаківський район, м.Львів, протягом 1996 2014 років по причині: а) зміни власників/користувачів; б) зміни цільового призначення земельних ділянок; в) зміни форми власності земельних ділянок; г) уточнення розмірів земельних ділянок тощо, із зазначенням підстав та документів, на основі яких відбувалися такі записи.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у березні та квітні 2014 року він звертався до відповідача з запитами про надання інформації. Проте, відповіді на ці запити були неповними, зокрема, відповідач не вказав про дані, які він подав до Державної податкової служби за період з 2003 по 2014 роки (окремо за кожний рік) для нарахування нею земельного податку позивача, із зазначенням: а) власника/користувача земельної ділянки; б) площі кожного виду земельної ділянки, що знаходиться за адресою: вул.Лісна, 8а, Личаківський район, м.Львів.
Тому вважає, що відповідач порушив його конституційні права. Вказав, що необхідність отримання цієї інформації зумовлена отриманням від ДПІ у Личаківському районі податкових повідомлень для сплати земельного податку з фізичних осіб, в яких площі земельних ділянок не відповідали тим, що знаходяться у його фактичному володінні та підтверджені державними актами на право приватної власності.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржив ОСОБА_2, який вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте за невідповідності висновків суду обставинам справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права. Тому просив скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким його позов задовольнити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано, в основному, тими ж аргументами, що й вимоги позовної заяви.
Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 25 березня 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до відділу держземагенства у м.Львові з запитом № 05/03 про надання інформації, у якому просили надати інформацію, яка відображена в Поземельній книзі та в базі даних Держземагенства, а саме: вказати для земельних ділянок, що знаходяться по вул.Лісній, 8, Личаківський район м.Львова: а) кадастрові номери земельних ділянок; б) категорії земель цих ділянок (їх цільове призначення); в) форму власності земельних ділянок; г) площі земельних ділянок; д) обмеження на земельні ділянки.
Також просили вказати для кожного виду земельної ділянки за період з 2003 року по 2014 рік (окремо за кожен рік) інформацію, яка подавалася до державної податкової служби для нарахування нею земельного податку, із зазначенням: а) власника/користувача цих ділянок; б) площі ділянки; в) нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації; г) ставки податку на земельну ділянку; вказати які зміни були внесені в Поземельну книгу або в базу земельно-кадастрових даних відділу Держземагенства в місті Львові протягом 2003 2014 років з причини зміни власників/користувачів, зміни цільового призначення (форми власності) земельних ділянок тощо, із зазначенням підстав та документів, на основі яких відбувалися такі записи.
У відповідь на запит відповідач скерував лист № 40/Х/39 від 31.03.2014 року, у якому повідомив, що згідно земельно-кадастрових даних на вул.Лісній, 8а у м.Львові зареєстровані наступні державні акти на право власності на землю протягом 2003 2014 років: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4:
- № 641 від 15.01.2003 року в книзі записів 3-5 (власники ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, площа земельної ділянки 0,1000 га, надана для обслуговування житлового будинку). Державний акт виданий на підставі ухвали Львівської міської ради № 102 від 31.10.2002 року (втратив чинність). Кадастровий номер земельної ділянки: 4610137200:06:002:0001. За категорією земель дана земельна ділянка до 17.05.2005 року відносилась до земель житлової та громадської забудови. За формою власності дана земельна ділянка до 17.05.2005 року знаходилась у приватній власності;
- № 1146 від 15.01.2003 року в книзі записів 3-5-2 (власник ОСОБА_5, площа земельної ділянки 0,0562 га, надана для ведення садівництва). Державний акт виданий на підставі ухвали Львівської міської ради № 102 від 31.10.2002 року (втратив чинність). Кадастровий номер земельної ділянки: 4610137200:06:002:0004. За категорією земель дана земельна ділянка до 09.09.2004 року відносилась до земель сільськогосподарського призначення. За формою власності дана земельна ділянка до 09.09.2004 року знаходилась у приватній власності;
- № 1147 від 15.01.2003 року в книзі записів 3-5-2 (власник ОСОБА_2, площа земельної ділянки 0,1123 га, надана для ведення садівництва). Державний акт виданий на підставі ухвали Львівської міської ради № 102 від 31.10.2002 року. Кадастровий номер земельної ділянки: 4610137200:06:002:0003. За категорією земель дана земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення. За формою власності дана земельна ділянка знаходиться у приватній власності;
- № 1148 від 15.01.2003 року в книзі записів 3-5-2 (власник ОСОБА_3, площа земельної ділянки 0,0562 га, надана для ведення садівництва). Державний акт виданий на підставі ухвали Львівської міської ради № 102 від 31.10.2002 року (втратив чинність). Кадастровий номер земельної ділянки: 4610137200:06:002:0002. За категорією земель дана земельна ділянка до 09.09.2004 року відносилась до земель сільськогосподарського призначення. За формою власності дана земельна ділянка до 09.09.2004 року знаходилась у приватній власності;
- № 01:04:438:00852 від 09.09.2004 року в книзі записів 01-5 (власник ОСОБА_3, площа земельної ділянки 0.1124 га, надана для ведення садівництва). Державний акт виданий на підставі договору дарування земельної ділянки від 13.12.2003 року серії ВВА № 381769 та ухвали Львівської міської ради № 102 від 31.10.2002 року взамін державних актів на право власності на земельну ділянку № 1146 та № 1148 від 15.01.2003 року в книзі записів 3-5-2. Кадастровий номер земельної ділянки: 4610137200:06:002:0009. За категорією земель дана земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення. За формою власності дана земельна ділянка знаходиться у приватній власності;
- № 01:05:438:00939 від 17.05.2005 року в книзі записів 01-5 (власники ОСОБА_2, ОСОБА_3, площа земельної ділянки 0,1000 га, надана для обслуговування житлового будинку). Державний акт виданий на підставі договору дарування земельної ділянки від 13.12.2003 року серії ВВА № 381771 та ухвали Львівської міської ради № 102 від 31.10.2002 року, взамін державного акта на право власності на земельну ділянку № 641 від 15.01.2003 року в книзі записів 3-5. Кадастровий номер земельної ділянки: 4610137200:06:002:0001. За категорією земель дана земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови. За формою власності дана земельна ділянка знаходиться у приватній власності.
Згідно п.2.3 ухвали Львівської міської ради № 102 від 31.10.2002 року: забезпечити цілодобовий доступ на території ділянок інженерних мереж для їх ремонту, обслуговування, дотримуватись правил використання земель в охоронній зоні згідно з вимогами інженерних служб міста і не чинити перешкод при будівництві нових.
Також повідомлено, що згідно земельно-кадастрових даних нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,1000 га на вул.Лісній, 8-а у м.Львові для земель житлової забудови становить: у 2003 2005 роках 336 596,86 грн, у 2006 році 348 377,76 грн, у 2007 році 348 377,76 грн, у 2008 році 358 132,34 грн, у 2009 році 412 568,46 грн, у 2010 році 436 910,00 грн, у 2011 2014 роках 1 661 020,00 грн.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,1123 га на вул.Лісній, 8-а для садівництва становить: у 2003 2005 роках 190,71 грн, у 2006 році 197,37 грн, у 2007 році 197,37 грн, у 2008 році 202,89 грн, у 2009 році 233,49 грн, у 2010 році 247,24 грн, у 2011 2014 роках 722,02 грн.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,1124 га на вул.Лісній, 8-а у м.Львові для садівництва становить: у 2003 2005 роках 190,88 грн, у 2006 році 197,54 грн, у 2007 році 197,54 грн, у 2008 році 203,08 грн, у 2009 році 233,70 грн, у 2010 році 247,46 грн, у 2011 2014 роках 722,66 грн.
Повідомлено, що нарахування ставки податку на земельні ділянки не входить до компетенції відділу держземагенства у м.Львові, тому рекомендовано заявнику звернутись з цього питання до ДПІ у Личаківському районі м.Львова Головного управління міндоходів у Львівській області (м.Львів, вул.Стрийська, 35).
09 квітня 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до відділу держземагенства у м.Львові з повторним запитом за № 01/04 про надання інформації, у якому вказали, що у відповіді на запит від 25 березня 2014 року не повідомлено яка інформація подавалась до ДПС для нарахування нею земельного податку із зазначенням: а) власника/користувача земельної ділянки; б) площі земельної ділянки для кожного виду земельної ділянки, що знаходиться за адресою: вул.Лісна, 8а, Личаківський район, м.Львів, за період 2003 2014 років (окремо за кожний рік) і просили надати їм вичерпну відповідь з цього питання.
На даний запит відповідачем надано відповідь № 40/Х/59 від 07.05.2014 р., з інформацією, аналогічною інформації, яка містилася у відповіді № 40/Х/39 від 31.03.2014 року.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не порушено права позивача, оскільки його заяви були розглянуті належним чином і на них були надані повні й належні відповіді у межах повноважень та відповідно до інформації, якою відділ держземагенства у м.Львові володіє в силу положень чинного законодавства.
При цьому, інформація щодо даних, які відповідач подавав до Державної податкової служби за період з 2003 по 2014 роки (окремо за кожний рік) для нарахування нею земельного податку позивача є службовою, тобто інформацією з обмеженим доступом.
Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з наступного.
Відповідно до частини третьої статті 32 Конституції України кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.
За приписами статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобовязані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про інформацію» визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Право на інформацію забезпечується: створенням механізму реалізації права на інформацію; створенням можливостей для вільного доступу до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, інших інформаційних банків, баз даних, інформаційних ресурсів; обовязком субєктів владних повноважень інформувати громадськість та засоби масової інформації про свою діяльність і прийняті рішення; обовязком субєктів владних повноважень визначити спеціальні підрозділи або відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; здійсненням державного і громадського контролю за додержанням законодавства про інформацію; встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію (частина перша статті 6 цього ж Закону).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, обєднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обовязків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
А згідно частини першої статті 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, обєднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобовязані обєктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Положенням про Управління (Відділ) Держземагентства в місті, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 10.05.2012 року за № 258 передбачено, що Управління (Відділ) відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює ведення державного земельного кадастру та отримує інформацію про відведення земельних ділянок, здійснює ведення Поземельних книг та їх зберігання, організовує здійснення на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру, здійснює державну реєстрацію земельних ділянок та обмежень у їх використанні, створює інформаційну базу даних з питань реформування земельних відносин, землеустрою, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, оціночної діяльності і земельних торгів.
Пунктом 5.4 цього Положення передбачено, що Управління (Відділ) з метою організації своєї діяльності організовує розгляд звернень громадян, юридичних осіб, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та надає розяснення з питань, що належать до його компетенції, виявляє та усуває причини, що призводять до подання громадянами скарг.
Як видно із матеріалів справи, відповідачем не було надано будь-якої відповіді по суті на пункт 3 запиту позивача від 25 березня 2014 року за № 05/03 і на запит від 09 квітня 2014 року за № 01/04. Що стосується зазначення у відповіді про нарахування ставки податку на земельні ділянки, то, як видно із запитів, позивач не просив надати йому таку інформацію.
У листах-відповідях також не було зазначено, що вказана інформація є інформацією з обмеженим доступом чи що вона відсутня у відділі Держземагентства у м.Львові.
Про відсутність у нього запитуваної інформації відповідач зазначив лише у запереченні на позов.
При цьому суд першої інстанції, без будь-яких фактичних підстав та будь-якого нормативного обґрунтування дійшов висновку, що інформація щодо даних, які відповідач подавав до Державної податкової служби за період з 2003 по 2014 роки (окремо за кожний рік) для нарахування нею земельного податку позивача є службовою, тобто інформацією з обмеженим доступом, хоча заперечень на позов з приводу того, що запитувана інформація є інформацією з обмеженим доступом, зі сторони відповідача не надходило.
Згідно із приписами статті 20 Закону України «Про інформацію» за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.
Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім субєктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Відносини, повязані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.
Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Відповідно до статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно зі статтею 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на те, що відповіді на запити позивача були надані відповідачем не в повному обсязі, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 Збігнєвича задовольнити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2014 року в адміністративній справі № 813/4276/14 скасувати.
Позов ОСОБА_2 Збігнєвича задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність відділу Держземагенства у м.Львові Головного управління Держземагенства України у Львівській області щодо ненадання відповідей у повному обсязі на запити ОСОБА_2 «Про надання інформації» від 26 березня 2014 року та 09 квітня 2014 року.
Зобовязати відділ Держземагенства у м.Львові Головного управління Держземагенства України у Львівській області надати ОСОБА_2 вичерпну письмову відповідь на його запити від 26 березня 2014 року та 09 квітня 2014 року з наступною інформацією:
- на підставі баз земельно-кадастрових даних Держземагентства та Поземельної книги вказати для кожного виду земельної ділянки, що знаходяться за адресою: вулиця Лісна, 8а, Личаківський район, м.Львів, за період з 2003 року по 2014 рік (окремо за кожен рік) інформацію, яка подавалась до державної податкової служби для нарахування нею земельного податку із зазначенням: а) власника/користувача земельної ділянки; б) площі ділянки; в) нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації; г) ставки податку на земельну ділянку;
- вказати, які зміни були внесені в Поземельну книгу або в базу даних відділу Держземагентства в місті Львові протягом 2003 2014 років з причини зміни власників/користувачів, зміни цільового призначення (форми власності) земельних ділянок тощо, із зазначенням підстав та документів, на підставі яких відбувалися нові записи.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.
Головуючий суддя Р.Й.Коваль
Судді О.М.Довгополов
ОСОБА_1
Постанова складена у повному обсязі 10 серпня 2015 року.
Судове рішення № 48452782, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.08.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 813/4276/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: