Постанова № 48452586, 13.08.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17322/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мацедонської В.Е., Мельничука В.П., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Нобл Ресорсіз Україна» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2015 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нобл Ресорсіз Україна» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нобл Ресорсіз Україна» (надалі за текстом - «ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна») звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000354050 від 28 жовтня 2014 р., яким позивачеві зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 111 398 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 03.10.2014 року по 09.10.2014 року посадовцями Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників (надалі за текстом - «Міжрегіональне управління») проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам в ТОВ «Грин Лайн» за період з 01.10.2013 р. по 31.12.2013 р.

Результати перевірки оформлено актом № 50/28-10-40-5/35919521 від 16.10.2014 року.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 138, 139 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») внаслідок завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток на 111 398 грн., за рахунок віднесення до їх складу сум сплачених ТОВ «Грин Лайн».

Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.

Відповідно до договору № 21066 від 24.12.2013 р. ТОВ «Грин Лайн» зобов'язалось здійснити поставку 77,36 тон кукурудзи на умовах DAP ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера», а позивач - прийняти і оплатити товар.

На підставі цього договору були складені видаткові та податкові накладні на суму 111 398 грн. 40 коп.

Розрахунки позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачену суму включив до складу витрат.

Разом з тим, надані первинні документи не відповідають нормам чинного законодавства.

Так, у товарно-транспортних накладних не зазначено до якого подорожнього листа вони виписані, відомості про особу, як дозволила відпуск товару, повних адрес пунктів навантаження та розвантаження, а також не заповнені усі графи.

Крім того, згідно товарно-транспортної накладної № 946954 вага кукурудзи складає 36 360 кг, а оприбутковано 36 400 кг.

Згідно умов договору від 24.12.2013 р. поставка товару мала здійснюватись у строк з 24.12.2013 р. по 31.12.2013 р., тоді як товарно-транспортні накладні № 3469674 та № 946954 датовані 23.12.2013 р.

Також, у провадженні СУ фінансових розслідувань ГУ Міндоходів Миколаївської області перебували матеріали досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України.

Будучи допитаним в якості свідка директор ТОВ «Грин Лайн» ОСОБА_3 пояснив, що придбав товариство за винагороду і не здійснював господарської діяльності.

Вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.07.2014 р. затверджено угоду про визнання винуватості та призначено ОСОБА_3 покарання у вигляді 8 500 грн. штрафу.

На думку контролюючого органу наведене свідчить про завищення ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна» витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Міжрегіональним управлінням прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000354050 від 28 жовтня 2014 р., яким позивачеві зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 111 398 грн.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток валових витрат врегульовано статтями 138, 139 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України (тут та надалі норми ПК України у редакції що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

За приписами пункту 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наведених законодавчих положень випливає, що право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

На підтвердження товарності укладеної угоди позивачем було надано: копію договору поставки № 21066 від 24.12.2013 р.; видаткової накладної № РН-0000166 від 24.12.2013 р.; податкової накладної № 166 від 24.12.2013 р.; рахунку-фактури № СФ-02512/4 від 24.12.2013 р.; довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № 11887 від 24.12.2013 р.; товарно-транспортних накладних № 946967 від 23.12.2013 р., № 946954 від 23.12.2013 р. з відмітками зернового терміналу ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера»; платіжного доручення № 5520 від 26.12.2013 р.; картки рахунку № 631 та оборотно-сальдової відомості про зміну у структурі активів та зобов'язань ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна»; а також контракту № 51372/518950 від 23.12.2013 р., здавального акту кукурудзи на судно, що підтверджують використання придбаного товару у власні господарській діяльності, які свідчать, що зобов'язання за договором між позивачем та його контрагентом виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, на момент проведення перевірки у ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна» були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до складу витрат сум, сплачених позивачем контрагентові, а аналіз наданих позивачем видаткових та податкових накладних, інших первинних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум витрат по операціям з ТОВ «Грин Лайн».

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Однак у цій справі контролюючим органом не доведено існування таких обставин.

Окремі недоліки у первинних документах не є підставою для позбавлення платника податку права на формування витрат у разі, якщо останній виконав весь перелік умов щодо їх формування та має належні підтвердження розміру понесених витрат.

Помилковим є посилання Міжрегіонального управління на той факт, що згідно товарно-транспортної накладної № 946954 вага кукурудзи складає 36 360 кг, а оприбутковано 36 400 кг, оскільки відповідно до пункту 7.1 договору поставки прийом товару за кількістю та якістю відбувається після його прибуття на адресу отримувача.

Не суперечить умовам договору і та обставина, що товарно-транспортні накладні виписані 23.12.2013 р., тоді як поставка мала здійснюватись у період з 24.12.2013 р. по 31.12.2013 р., оскільки згідно видаткової накладної та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей товар був поставлений у визначене місце 24.12.2013 р.

Безтоварність спірної господарської операції відповідач обумовлює тим, що протягом періоду часу з 24.10.2013 р. по 28.01.2014 р. директором ТОВ «Грин Лайн» був ОСОБА_3, який придбав товариство за винагороду і його вина у вчиненні фіктивного підприємництва встановлена вироком суду.

Однак зазначена обставина не є імперативною ознакою протиправності діяльності ТОВ «Грин Лайн» та не може розцінюватися як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій.

Обставини щодо виконання спірної господарської операції між позивачем та ТОВ «Грин Лайн» не досліджувалися у кримінальній справі № 490/8285/44-к по обвинуваченню ОСОБА_3 за статтею 205 Кримінального кодексу України. А відтак саме по собі придбання ним названого товариства за винагороду та номінальність його керівництва цим товариством, установлена у названій кримінальній справі, за відсутності інших обставин, які б свідчили про необґрунтованість податкової вигоди, були безпідставно визнані судом першої інстанції як доказ безтоварності спірної господарської операції.

З урахуванням викладеного висновок суду попередньої інстанції про безтоварний характер спірної операції з поставки позивачеві товару ґрунтується на неправильній юридичній оцінці обставин справи, а відтак ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Нобл Ресорсіз Україна» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000354050 від 28 жовтня 2014 р.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя В.Е.Мацедонська

Постанова складена в повному обсязі 14 серпня 2015 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мельничук В.П.

Мацедонська В.Е.