Ухвала суду № 48452550, 13.08.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4978/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мацедонської В.Е., Мельничука В.П. при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2015 року адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «VD MAIS» до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «VD MAIS» (надалі за текстом - «ПП «VD MAIS») звернулось до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі за текстом - «ДПІ у Голосіївському районі») щодо здійснення зарахування переплат з податку на прибуток на погашення грошового зобов'язання з податку на додану вартість. Позивач просив також зобов'язати ДПІ у Голосіївському районі здійснити таке зарахування.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано ДПІ у Голосіївському районі переплати ПП «VD MAIS» з податку на прибуток у розмірах 108 943 грн. та 486 824 грн. 98 коп. зарахувати на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з податку на додану вартість. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 06 листопада 2014 р. ПП «VD MAIS» звернулось до ДПІ у Голосіївському районі із заявами № 606 та 607 у яких просило зарахувати переплату з авансових внесків на прибуток у сумах 108 943 грн. та 486 824 грн. 98 коп. на погашення грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Листом № 1038/10/26-50-20-04-10 від 19.11.2014 р. відповідач повідомив, що питання про повернення надміру сплачених коштів буде розглянуто після проведення перевірки.

За таких обставин, позивач звернувся зі скаргою до Головного управління Міндоходів у м. Києві.

За результатами розгляду скарги, Головне управління Міндоходів у м. Києві дійшло висновку, що оскільки переплата обліковується в інтегрованій картці платника з податку на прибуток - то перерахувати їх на погашення грошового зобов'язання з податку на додану вартість не має можливості, про що повідомила листом № 88/10/26-15-20-04-15 від 06.01.2015 р.

У відповідь на скаргу ПП «VD MAIS» від 15.01.2015 р. Державна фіскальна служба України у листі № 3118/6/99-99-15-02-01-15 від 16.02.2015 р. зазначила, що за результатами перевірки позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток, а відтак запропонувала розглянути можливість використання надміру сплачених коштів у рахунок погашення донарахованих сум.

Із матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що стосовно донарахованих сум грошового зобов'язання з податку на прибуток 19.03.2015 р. ДПІ у Голосіївському районі прийнято рішення про погодження застосування податкового компромісу.

Підпункт 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») визначає надміру сплачені грошові зобов'язання як суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Підпунктом 17.110 пункту 17.1 статті 17 ПК України платникові податків надано право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

За змістом пункту 43.1 статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Пунктом 43.3 статті 43 ПК України визначено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до пункту 43.4 статті 43 ПК України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Пунктом 43.5 статті 43 ПК України установлено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Аналогічна процедура повернення надміру сплачених коштів визначена і Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань затвердженим Наказ Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 30.12.2013 р. № 882/1188 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 січня 2014 р. за № 146/24923.

Зокрема, підпунктом 2 пункту 6 цього Порядку визначено, що перерахування коштів на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Міндоходів, незалежно від виду бюджету є одним з напрямів їх перерахування та обов'язковим реквізитом заяви платником податку.

Згідно пункту 8 названого Порядку орган Міндоходів несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання.

Із наведеного випливає, що ПК України встановлено заявницький (інформаційний) характер процедури повернення помилково або надміру сплачених коштів.

При цьому, право на вибір напряму повернення надано виключно платнику податків, а будь-яких повноважень контролюючого органу щодо відмови в їх поверненні Законом не передбачено.

Таким чином, оскільки в порушення наведених законодавчих приписів ДПІ у Голосіївському районі відмовилась від своїх функцій, не здійснила ніяких дій щодо повернення надмірно сплаченого податку за напрямом визначеним позивачем, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 14 серпня 2015 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мацедонська В.Е.

Грищенко Т.М.