Ухвала суду № 48452352, 10.08.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5941/15 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Губська Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

10 серпня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.,

Оксененка О.М.,

при секретарі: Агаркові Б.М.,

за участю: представника позивача Шекери С.В.(довіреність від 28.02.2015),

представника відповідача Марчук Л.А.(довіреність від 17.11.2014),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2015 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЗЕРНОПРОМ АГРО" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРЗЕРНОПРОМ АГРО" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 24.03.2015 року за №0001872202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов»язання з податку на додану вартість в сумі 1675930 грн., та № 0001882202, яким до нього застосовано штрафні санкції в сумі 920992 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2015 року позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 24.03.2015 року № 0001872202 в частині суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1 464 337,00 грн. у тому числі за основним платежем - 976 111,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 488 226,00 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення відповідача від 24.03.2015 року №0001882202 в частині штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 912 348,68 грн.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне дослідження судом першої інстанції доказів та невірне встановлення обставин по справі, а також неналежне застосування норм матеріального права, просить постанову суду в частині задоволення позовних вимог скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову повністю. Апелянт наголошує, що позивачем було порушено пп. 49.1, 49.2 статті 49, п. 185.1 статті 185, п.187.1 статті 187, п.188.1 статті 188, п.198.1, 198.3 та 198.6 статті 198 ПК України, а також п. 2.8 глави 2, п.3.5 глави 3, п.5.9 глави 5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала і просила її задовольнити, в той час, представник позивача проти цього заперечував, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що з 09.02.2015 по 19.02.2015 Державною податковою інспекцією в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЗЕРНОПРОМ АГРО" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт № 230/26-54-22-02/35016999 від 05.03.2015.

Висновками акта перевірки встановлені порушення позивачем пунктів 49.1, 49.2 статті 49, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження належної до сплати суми податку на додану вартість на 1 117 173,00 грн., в тому числі за квітень 2013 року на 1 110 173,00 грн., за листопад 2013 року на 7 000,00 грн. та неподання податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року; пункту 2.8 глави 2, пункту 3.5 глави 3, пункту 5.9 глави 5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004.

На підставі вказаного акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 24.03.2015: № 0001872202, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1 675 930,00 грн. у тому числі за основним платежем - 1 117 173,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 558 757,00 грн., та № 0001882202, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 920 992,00 грн., які є предметом даного адміністративного позову.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції погодився з доводами позивача щодо неправомірності спірних ППР, при цьому, виходив з наступного.

Так, згідно з п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно із пунктом 48.1 статті 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації (п. 49.15 ст.49 ПК України).

Згідно із пунктом 48.7 статті 48 Податкового кодексу України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Пунктом 7.5 розділу ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 р. № 233, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 р. за № 320/15011, передбачено, що підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС (пункт 7.6).

Як установлено судом, ТОВ "УКРЗЕРНОПРОМ АГРО" 20.05.2013 направило засобами електронного зв'язку податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 року і отримав квитанцію № 2 від 20.05.2013 (результат обробки - прийнято), при цьому, повідомлення про відмову у прийнятті цієї податкової декларації до позивача не надходило.

Відповідно до підпунктів 49.9.1, 49.9.2 пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

- за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою;

- у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що податкова декларація з ПДВ за квітень 2013 року була прийнята контролюючим органом, як наслідок, відповідач протиправно застосував до ТОВ "УКРЗЕРНОПРОМ АГРО" штрафні санкції за неподання податкової декларації та донарахував податкове зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2013 року в розмірі 976 111,00 грн., оскільки позивачем в даній декларації були визначені грошові зобов'язання в розмірі 976 111,00 грн., які мали бути погашені за рахунок коштів, що знаходяться на рахунку платника податків після бюджетного відшкодування в рахунок майбутніх платежів.

Колегія суддів також погоджує висновок суду першої інстанції щодо часткового обґрунтування позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24.03.2015 № 0001882202 (порушення касової дисципліни).

Так, відповідно до висновків акта перевірки, за перевіряємий період понадлімітні залишки коштів в касі ТОВ "УКРЗЕРНОПРОМ АГРО" становили 460 496,00 грн., а саме:

- 05.07.2012 - 456 159,47 грн. (на видатковому касовому ордері від 05.07.2012 відсутній підпис одержувача - ОСОБА_5.), - 30.07.2012 - 1640,37 грн., - 16.01.2013 - 25,85 грн., - 19.02.2013 - 285,99 грн., - 21.05.2013 - 2385,32 грн.

Відповідно до пункту 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.

За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства (підприємця) може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку.

Згідно із пунктом 2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Для проведення цих виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів готівка може зберігатися в їх касах понад установлений ліміт каси протягом п'яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в переданих до каси відомостях на виплату грошей (далі - видаткова відомість) (додаток 1).

Відповідно до пункту 3.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Згідно із пунктом 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Відповідно до пункту 5.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.

Не вважаються понадлімітними в день їх надходження і ті готівкові кошти, що надійшли до кас підприємств у вихідні та святкові дні та були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків наступного робочого дня банку та підприємства або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного робочого дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.

Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95, який прийнятий згідно зі статтею 25 Конституційного договору між Верховною Радою України та Президентом України від 8 червня 1995 року та діє до прийняття відповідного закону, установлено, що штрафні санкції, передбачені цим Указом,застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що, враховуючи відсутність закону, який би регламентував відповідальність за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах, застосуванню підлягає Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95, тим більш, що аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 02.04.2013 № 21-77а13, від 10.09.2013 № 21-190а13, від 20.05.2014 № 21-92а-14.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 14 серпня 2015 року.

Головуючий суддя: Л.В.Губська

Судді: Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененко

.

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.