Ухвала суду № 48452223, 12.08.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/745/15 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

12 серпня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Строй Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Фавор» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фірма «Фавор» звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві №0033401502 від 16. 09. 2014р.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2015 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 04.09.2014 р. відповідачем проведена камеральна перевірка податкової звітності позивача з податку на прибуток за 2013 р., за результатами якої відповідачем складено акт №26-57-15-02-10/583 від 04.09.2014 р.

Згідно висновків, викладених в акті перевірки №26-57-15-02-10/583, позивачем порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме, самостійно визначене грошове зобов'язання з податку на прибуток - 269 742,00 грн., граничний термін сплати - 11.03.2014 р., при цьому 117 644,45 грн. сплачено 28.04.2014 р. (48 днів затримки сплати), а тому сума штрафної санкції складає 23 528,89 грн.

На підставі акту перевірки №26-57-15-02-10/583 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0033401502 від 16.09.2014 р, яким за затримку на 48 календарних днів сплати суми грошового збов'язання в розмірі 117 644,45 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 23 528,89 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішеннями ГУ ДФС у м. Києві №1275/10/26-15-10-06-15 від 28.11.2014 р. «Про результати розгляду первинної скарги» та ДФС України №9197/6/99-99-10-01-02-25 від 19.12.2014 р. «Про результати розгляду скарги» залишено без змін прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення, а скарги позивача - без задоволення.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що згідно пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з абз.1 та абз.4 п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з п.50.1 ст.50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

28.02.2014 р. ТОВ «Фірма «Фавор» засобами електронного зв'язку направлено відповідачу податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 р. (реєстраційний номер 9090990973), в якій податок на прибуток за звітний (податковий) період визначено у розмірі 269 742,00 грн.

ТОВ «Фірма «Фавор» у 2013 р. щомісяця сплачували авансові внески з податку на прибуток на загальну суму 273 883,00 грн., на підтвердження чого надав відповідні платіжні доручення, у зв'язку з чим 28.04.2014 р. позивачем засобами електронного зв'язку направлено відповідачу уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 р. (реєстраційний номер 9091340404), в якій податок на прибуток за звітний (податковий) період визначено у розмірі «-2 164» грн.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не було надано доказів, що подана позивачем уточнююча податкова декларація з податку на прибуток за 2013 р. (реєстраційний номер 9091340404) складена з порушеннями та/або не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 109.2 ст. 109 ПК України вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Обов'язковою підставою настання відповідальності є вчинення протиправної дії, що призвела до невиконання або до неналежного виконання вимог встановлених податковим законодавством.

Одним із видів відповідальності за таке правопорушення є застосування штрафів, передбачених п. 113.3 ст. 113 ПК України, а відповідальність у вигляді штрафу за порушення сплати узгодженого авансового внеску встановлено в п. 126.1 ст.126 ПК України.

Позивачем не допущено порушення терміну сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств , визначеного чинним законодавством.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих ним рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2015 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Повний текст ухвали виготовлено: 12.08.2015 р.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді: Л.М. Гром

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Міщук М.С.

Гром Л.М.