Ухвала суду № 48451970, 11.08.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Крилова М.М.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2015 року справа №805/1611/15-а

зал судового засідання № 1 у приміщенні суду за адресою: м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р. Ф.

суддів: Василенко Л.А.

Гайдара А.В.

розглянувши в порядку

письмового провадження приватного акціонерного товариства

«Азовелектросталь»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 8 червня 2015 року

по адміністративній справі №805/1611/15-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському

районі м.Маріуполя Донецької області

до Приватного акціонерного товариства

«Азовелектросталь»

про стягнення заборгованості по відшкодуванню пільгових

пенсій по Списку №1 за період з 1 січня 2015 року

по 31 березня 2015 року в сумі 738438,43грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області (надалі управління, позивач у справі) у квітні 2015 року звернулося до суду з позовною заявою до приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь» (надалі товариство, відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій по Списку №1 за період з 1 січня 2015 року по 31 березня 2015 року в сумі 738438,43грн., з мотивів обов'язку відповідача сплатити заявлені до стягнення суми та їх несплати у встановлений строк (а. с. 3-4).

Постановою суду першої інстанції від 8 червня 2015 року зазначений позов задоволено, стягнуто з товариства на користь управління суму боргу на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 в розмірі 738438,43грн. за період з 1 січня 2015 року по 31 березня 2015 року, тобто за три звітні періоди, а саме, січень, лютий та березень (а. с. 81-82).

Товариство (відповідач у справі) не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просило постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позову повністю. В своїй апеляційній скарзі посилається на те, що позивач в порушення встановленого Пенсійним Фондом України порядку в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до ПФУ затвердженої Постановою Правління ПФУ від 19 грудня 2003 року №21-1 (надалі Інструкція №21-1) не направив йому розрахунки та повідомлення для відшкодування пільгових пенсій призначених відповідно до норм пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ (надалі закон №1788-ХІІ) (а. с. 88-89).

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином відповідно до вимог статей 33-38 Кодексу адміністративного судочинства України.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність.

За приписами п.1 та п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

За правилами частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що приватне акціонерне товариство «Азовелектросталь» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 25605170, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та перебуває на обліку відповідача (а.с. 7-8).

Управлінням ПФУ в Іллічівському районі м.Маріуполя повідомлено товариство листом від 15 січня 2015 року №589/04, що загальна сума пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ працівникам за січень 2015 року складає 254768,07грн., листом від 5 лютого 2015 року №1721/04 повідомлено, що за лютий 2015 року складає 239586,94грн., листом від 5 березня 2015 року №3307/04 повідомлено, що за березень складає 244083,42грн.

Зазначені суми підтверджені розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-ІV (надалі закон №1058-ІV) в частині пенсій призначених відповідно до п. «а» Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 11-55).

Всі повідомлення та розрахунки отримані повноважним представником товариства із зазначенням дати, прізвища та підпису.

Наявність повідомлень та розрахунків, які є належними доказами в розумінні частини першої статті 70 КАС України у даній справі, спростовують доводи апеляційної скарги відповідача щодо порушення порядку направлення повідомлень та розрахунків.

Як вбачається до складу заборгованості входять суми по особам, що перебувають на обліку в управлінні (позивач у справі) так і у п'яти інших територіальних управліннях Пенсійного фонду України, які з дотриманням приписів положення направили усі необхідні розрахунки для формування повідомлень позивачем. Доказів сплати у встановлені строки заявлених до стягнення сум відповідач не надав.

Виходячи з функціональних обов'язків позивач, як територіальне управління Пенсійного фонду України правомірно звернувся про відшкодування з відповідача заборгованості з витрат на виплату та доставку пенсій за Списком №1 в сумі 738438,43грн. за період з 1 січня 2015 року по 31 березня 2015 року. Компетенція управління на момент звернення з позовом встановлена Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2, зареєстрованої в Мінюсті 15 січня 2015 року за №41/26486. Колегія суддів вважає, що зазначення положення №8-2 від 30 квітня 2002 року в постанові суду першої інстанції, яке втратило чинність 3 лютого 2015 року на суть вирішення спору по суті не впливає.

Суд першої інстанції правильно вирішив спір з огляду на те, що згідно з абзацом 5 частини 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV починаючи з 1 січня 2004 року підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затверджених Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону № 1788-XII, покриваються підприємствами та організаціями.

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції № 21-1 визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Таким чином, оскільки позивачем відповідно до закону здійснено нарахування заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1, направлено відповідачу розрахунки у терміни та за вимогами Інструкції, добровільно відповідачем сплата не здійснена, суд першої інстанції вірно дійшов до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 8 червня 2015 року по справі №805/1611/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 8 червня 2015 року по справі №805/1611/15-а - залишити без змін.

Ухвала постановлена та підписана 11 серпня 2015 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: Р.Ф. Ханова

Судді: Л.А.Василенко

А.В. Гайдар