Постанова № 48451431, 18.09.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2012 № 2/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Корсакової Г.В.

Майданевича А.Г.

при секретарі

судового засідання: Бездолі Ю.О.

за участі представників

сторін:

позивача: Амєліна О.О. -дов. № 005 від 03.01.2012 р;

відповідача: Борзенкова Ю.М. - дов. № 01/230-446 від 31.10.2011 р.;

третьої особи: не з'явився; про день, час та місце розгляду

справи був повідомлений належним чином;

розглянувши

матеріали апеляційної

скарги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова

компанія «Альфа Гарант»

на рішення Господарського суду м. Києва від 15.05.2012 р.

у справі № 2/18 (суддя Домнічева І.О.)

позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа- Страхування»

відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»

третя особа без

самостійних вимог

на предмет спору на

стороні позивача: ОСОБА_5

про: відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 25 945,94 грн..

ВСТАНОВИВ:

15.12.2011 р. позивач - ПАТ «Страхова компанія «Альфа страхування» (далі - ПАТ «Страхова компанія «Альфа-страхування») звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу з відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (далі - ТзДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант») у розмірі 26 445,94 грн..

13.03.2012 р. позивачем подано Заяву про зменшення позовних вимог, за якою нова ціна позову становить 25 945, 94грн..

Рішенням господарського суду м. Києва від 15.05.2012 № 2/18 позов задоволено повністю, а саме стягнуто з відповідача на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 25 945, 94 грн., 1411, 50 грн. судового збору.

Не погодившись із вищезазначеним Рішенням, відповідач - ТзДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 25.05.2012 р. № 03/1248, у якій просить скасувати Рішення господарського суду м. Києва від 15.05.2012 р. № 2/18 в частині «стягнення з ТзДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» страхового відшкодування у розмірі 13 804,58 грн., прийняти нове судове рішення, яким зменшити суму страхового відшкодування належне до виплати ПАТ «Страхова компанія «Альфа страхування» на 13 804,58 грн..»

Апеляційна скарга мотивована на тому, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Ухвалою КАГС від 13.06.2012 р. № 2/18 апеляційну скаргу ТзДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» прийнято до апеляційного провадження.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду № 01-22/3/2 від 20.07.2012 р. змінено склад колегії: головуючого судді - Ільєнок Т.В, суддів - Скрипка І.М., Шипко В.В., яка розглядала справу на колегію у складі: головуючий суддя - Ільєнок Т.В., судді: Зеленін В.О., Скрипка І. М.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду № 2/18 від 18.09.2012 р. змінено склад колегії: головуючого судді - Ільєнок Т.В, суддів - Скрипка І.М., Зеленін В.О., яка розглядала справу на колегію у складі: головуючий суддя - Ільєнок Т.В., судді: Корсакова Г.В., Майданевич А.Г..

У судове засідання від 18.09.2012 р. представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить зворотнє поштове повідомлення про виклик до судового засідання.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку про необхідність задовольнити апеляційну скаргу ТзДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант», Рішення Господарського суду м. Києва від 15.05.2012 р. № 2/18 змінити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.05.2011 р. між позивачем, страховиком - ПАТом "Страхова компанія "Альфа Страхування" та ОСОБА_5 (страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0120029.111 (Договір страхування) (Том-1, арк. с. 7), за яким страховиком було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки "Сузукі", д.р.н. НОМЕР_1 (застрахований автомобіль); вигодонабувач за Договором страхування - ПАТ "БТА Банк".

Згідно Довідки УДАІ, 06.07.2011 р. (Том-1, арк. с. 10) в м. Києві сталося ДТП за участю автомобіля "Мітсубісі", д.р.н. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_7, під керуванням водія ОСОБА_8, та застрахованого автомобіля під керуванням водія ОСОБА_5.

Відповідно до Постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27.09.2011 р., ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

За висновком господарського суду матеріальна шкода, яка була заподіяна автомобілю, за кермом якого перебував ОСОБА_5 в результаті ДТП склала 28 195,94 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № 427932 РФ 00184795 від 08.07.2011р., наданим ДП "Авто Інтернешнл" (арк. с 36).

Згідно Висновку оцінювача - Звіт №124 від 08.07.2011 р.(арк. с. 16), матеріальний збиток, завданий власнику застрахованого автомобіля в результаті його пошкодження в ДТП, також складає 28 195,09 грн..

На підставі Заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування, Листа вигодонабувача від 05.08.2011 р., страхового Акту № 2511.206.11.01.01 від 11.08.2011 р., Розрахунку страхового відшкодування від 11.08.2011 р. позивачем було розраховано та вирішено на підставі умов Договору та Правил страхування Позивача виплатити 26 445,94 грн. страхового відшкодування, що було фактично зроблено за платіжним дорученням від 30.08.2011р. № 1784.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_8 в момент ДТП була застрахована ТОВом "СК "Альфа-Гарант" (відповідачем) відповідно до Полісу № ВЕ/5014089 (арк. с. 81).

Згідно з Полісом № ВЕ/5014089 ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 50 000 гривень, при цьому франшиза складає 500 гривень.

Суд першої інстанції мотивуючи своє Рішення про стягнення страхового відшкодування у заявленому розмірі, посилався на те, що Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжні доручення про виплату, при цьому розмір виплати встановлюється страховим актом.

Крім того, господарський суд дійшов висновку, що матеріальна шкода становить 25 945, 94 грн., керуючись тим, що дані, зазначені у доданій Позивачем до позову ремонтній калькуляції застрахованого автомобіля, відповідають встановленим в п. 4.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року, а зміст ремонтної калькуляції не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми Audatex, яка рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Колегія суддів вважає, що висновки Господарського суду м. Києва, викладені у Рішенні від 15.05.2012 № 2/18 є помилковими та не відповідають фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 ЗУ "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відповідно до Звіту № 124 про оцінку автомобіля «Сузукі» д.р.н НОМЕР_1 від 08.07.2011 (Том-1, арк. с. 16), оцінювач ОСОБА_10 зробив Висновок про те, що матеріальний збиток, завданий автомобілю «Сузукі» д.р.н НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, без врахування товарної вартості, складає 28 195, 09 грн..

Колегія суддів звертає увагу не те, що названий Звіт оцінювача ОСОБА_10 складено без врахування коефіцієнту фізичного зносу (Том-1, арк. с. 19, п. З.4 Звіту).

Позивач - ПАТ «Страхова компанія «Альфа страхування» здійснив виплату страхового відшкодування ДП «АВТО Інтернешнл» у розмірі 26 445, 94 грн., на підтвердження чого надав Платіжне доручення від 30.08.2011 р. № 1784 (Том-1, арк. с. 38)., але вказана сума обчислена також без урахування коефіцієнта фізичного зносу автомобіля. Тому колегія суддів вважає, що таку виплату не можна віднести до оцінки фактичних витрат по відновлювальному ремонту транспортного засобу постраждалої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 вищевказаного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Колегія суддів вважає, що у даному випадку належна оцінка визначення вартості відновлювального ремонту надана за Звітом 21.07.2011 № 07.11.41.

Згідно з п. 1.3. Звіту № 07.11.41 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 21.07.2011 р. (арк. с. 84-89), проведеного з використанням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року, експертом Калиновським С.Ю. встановлено коефіцієнт фізичного зносу Ез (0, 42). Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Сузукі» д.р.н. НОМЕР_1 в результаті пошкодження його в ДТП, складає 12 641,36грн.

Вказаний водій ОСОБА_5 був присутній під час огляду автомобіля експертом Калиновським С.Ю. 08.07.2011 р., та своїм підписом за Протоколом огляду транспортного засобу (арк. с. 90) засвідчив, що всі пошкодження зафіксовані правильно, а також що автомобіль «Сузукі» д.р.н. НОМЕР_1 був учасником попередніх ДТП.

Апеляційному суду на його вимогу позивач надав Лист Головного управління МВС України в м. Києві від 27.07.2012 р. № 10/17225 про попередні ДТП за участю водія ОСОБА_5 під час керування автомобілем «Сузукі» (д.р.н. НОМЕР_1).

Слід зазначити, що відповідно до облікових даних Державтоінспекції міста Києва на території міста Києва за участю автомобіля «Сузукі» (д.р.н. НОМЕР_1) зареєстровано 4 ДТП, у двох з яких було встановлено вину ОСОБА_5.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що відповідальність страховиків цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів обмежується витратами, пов'язаними з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, що передбачено нормами чинного законодавства, то у даному випадку фактичні витрати по відновлювальному ремонту слід обраховувати за Звітом від 21.07.2011 р. №07.11.41.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Сузукі» ОСОБА_5 д.р.н. НОМЕР_1 в результаті пошкодження його в ДТП, складає 12 641,36 грн., а тому заявлене страхове відшкодування підлягає задоволенню у розмірі (12 641,36 грн. - 500 грн. франшизи) 12 141, 36 грн..

Аналогічна правова позиція щодо обрахунку та встановлення вартості відновлювального ремонту автомобіля наведена у Постанові ВГСУ від 25.01.2011 р. №17/67.

На підставі вищенаведеного колегія суддів вважає за необхідне змінити судове рішення Господарського суду м. Києва від 15.05.2011 р. № 2/18, позов задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача 12 141,36 грн. страхового відшкодування, в іншій частині позову відмовити, як заявленому необґрунтовано.

Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТзДВ «Альфа-Гарант» задовольнити .

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 15.05.2012 р. № 2/18 змінити, виклавши резолютивну частину зазначеного рішення в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ТзДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» (м. Київ, бульвар Л. Українки, 26; ідентифікаційний код 32382598) на користь позивача ПАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» (м. Київ, вул. Десятинна, 4/6; ідентифікаційний код 30968986) 12 141 (дванадцять тисяч сто сорок одну) грн. 36 коп. страхового відшкодування та 660 (шістсот шістдесят) грн. 37 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.»

3. Стягнути з відповідача відповідача ТОВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» (м. Київ, бульвар Л. Українки, 26; ідентифікаційний код 32382598) на користь позивача ПАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» (м. Київ, вул. Десятинна, 4/6; ідентифікаційний код 30968986) судовий збір за апеляційне оскарження у розмірі 804 (вісімсот чотири) грн., 75коп.

4. Зобов'язати Господарський суд м. Києва видати відповідні накази.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 р.

№ 2/18 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 р.

№ 2/18 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний термін.

Матеріали справи № 2/18 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Ільєнок Т.В.

Судді Корсакова Г.В.

Майданевич А.Г.