Рішення № 4844964, 19.05.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

19.05.2009

Справа №2-23/1922-2009

за позовом Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт", м. Ялта, вул. Рузвельта,5

до СПД Бобкової Олени Петрівни, м. Ялта, вул. Соснова, б.38

про стягнення 9 853,93 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Безрученко Н.О., представ. за довір. від 29.12.2008р.

Від відповідача – не з’явився.

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим із позовом про стягнення з відповідача 9853,93 грн. заборгованості, в тому числі 8399,89 грн. основного боргу, 1003,70 грн. пені, 69,02 грн. три відсотка річних, 381,32 грн. індексу інфляції, також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання 22.04.2009р., 19.05.2009р. не з’явився, витребувані судом документи на надав, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином - рекомендованою кореспонденцією.

Тим самим судом згідно статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.

Відповідно до абз. 3,4,6 п. 3.6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі , якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі не виявлення його відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд

Встановив :

18 квітня 2008р. між Товариством Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт", м. Ялта та приватним підприємцем Бобковою О.П. був укладений договір оренди окремого, індивідуально визначеного майна №1.

Пунктам 1.1, договору передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в термінове платне користування окреме, індивідуальне майно – приміщення бару та побутові приміщення на т/х «Саманта Сміт» та т/х «Маргейт» для розміщення бару.

Термін дії цього договору встановлений до закінчення навігації 2008р. (п.11.1 договору).

Займані відповідачем приміщення належать Ялтинському морському торгівельному порту, перебувають на балансі порту і управляються ним на праві повного господарського відання, відповідно до ст.. 37 Закону України «Про власність», ст. 74 Господарського кодексу України.

Згідно з п.5.2 вищевказаного договору орендатор зобов’язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та нести експлуатаційні витрати по орендованим приміщенням.

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата встановлюється згідно протоколу розбіжностей договірної ціни додатки №1 та №2 до договору (а.с. 25,26).

Пунктом 3.4 договору передбачено, що орендна плата, передбачена в п.3.1 вноситься в грошовій формі щомісячно в порядку передоплати, на підставі виставленого рахунку, але не пізніше 5 числа поточного місяця.

Відповідно до акту прийому – передачі орендованого приміщення від 11.06.2008р. позивач передав, а приватний підприємець Бобкова О.П., прийняла у тимчасове користування бар і битовку на т/х «Маргейт».

Відповідно до акту прийому – передачі орендованого приміщення від 11.06.2008р. позивач передав, а приватний підприємець Бобкова О.П., прийняла у тимчасове користування бар і битовку на т/х «Саманта Сміт».

Відповідно до частини 1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Таким чином позивач виконав покладені на нього договором обов’язки.

Однак за відповідачем склалась заборгованість по орендній платі в сумі – 3599,91 грн., що підтверджується рахунком № 3860 від 27.09.2008р. (а.с.37), в сумі - 799,98 грн., що підтверджується рахунком № 3859 від 06.09.2008р. (а.с.38), в сумі – 4000,00 грн., що підтверджується рахунком № 3853 від 29.08.2008р. (а.с.32), а разом заборгованість по орендній платі склала 8399,89 грн.

Таким чином заборгованість у сумі 8399,89 грн. обґрунтована, підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст.218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

На підставі ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно пункту 3.2 договору №1 від 18.04.2008р. орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, пені що діє на дату нарахування, від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день сплати

На підставі п. 3.2 договору відповідачем були нараховані штрафні санкції (пеня) за період з травня по вересень 2008 року у сумі 1003,70 грн., які обґрунтовані та підлягають стягненню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином розрахунок 3% річних у сумі 69,02 грн. та індексу інфляції у сумі 381,32 за період з травня по вересень 2008 року є обґрунтованим і підлягає стягненню з відповідача.

Державне мито та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на підставі ст.49 ГПК України.

Згідно п.3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 19.05.2009р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 21.05.2009р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШІВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Бобкової Олени Петрівни, м. Ялта, вул. Соснова, б.38 (ід. номер 2785012920, інші реквізити невідомі) на користь Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт", м. Ялта, вул. Рузвельта,5 (рахунок №2600607004189 у Ялтинській філії АБ «Експрес – Банк» м. Сімферополь, МФО 384674 ЄДРПОУ 01125591) 8399,89 грн. заборгованості, 10003,7 грн. пені, 3% річних у сумі 69,02 грн., індексу інфляції у сумі 381,32, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

2. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.