Рішення № 4844873, 01.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.10.09 р. Справа № 15/102

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом державного підприємства “Свердловантрацит” м. Свердловськ (код ЄДРПОУ 32355669)

до відповідача закритого акціонерного товариства “Горлівський машинобудівник” м. Горлівка (код ЄДРПОУ 31534348)

про спонукання відповідача виконати умови договору № 02-01/1-166 від 27.05.2008 р. щодо поставки комбайнів прохідницьких КПД.00.00.000-16/16 без перевантажувача ТУУ29.5-00174065-145-2003 у кількості двох одиниць на загальну суму 6492900,00 грн. та стягнення пені в сумі 245485,00 грн.

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача, Міністерство вугільної промисловості України

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Дюмін А.О. за довіреністю № 50–2/1571 від 18.12.2008 р.

від третьої особи: не з’явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява державного підприємства “Свердловантрацит” м. Свердловськ до закритого акціонерного товариства “Горлівський машинобудівник” м. Горлівка про спонукання відповідача виконати умови договору № 02-01/1-166 від 27.05.2008 р. щодо поставки комбайнів прохідницьких КПД.00.00.000-16/16 без перевантажувача ТУУ29.5-00174065-145-2003 у кількості двох одиниць на загальну суму 6492900,00 грн. та стягнення пені в сумі 245485,00 грн.

Ухвалою суду від 03.04.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/102. Цією ж ухвалою до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача, Міністерство вугільної промисловості України, сторони та третя особа зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 09.06.2009 року справа № 15/102 передана на розгляд судді Левшиної Г.В.

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 03.08.2009 року справа № 15/102 передана на розгляд судді Богатирю К.В.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

27.05.2008 р. Міністерство вугільної промисловості України (замовник), державне підприємство “Свердловантрацит” (платник) та закрите акціонерне товариство “Горлівський машинобудівник” (виконавець) уклали договір про закупівлю № 02–01/1–166 по результатам відкритих торгів, які відбулися 24.04.2008 р., згідно якого виконавець (відповідач) зобов’язався передати у власність товар (комбайн прохідницький КПД.00.00.000–16/16 без перевантажувача ТУУ29.5–00174065–145–2003 в кількості 2 одиниць) платнику (позивачу), а платник зобов’язався прийняти та оплатити вказаний товар на умовах, зазначених у даному договорі.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що загальна вартість товару по договору складає 6492900,00 грн.

Відповідно до п. 3.3 договору узгодженою партією товару за даним договором є кількість та найменування товарів, вказаних в специфікації (п. 2.1 договору), і які спроможний оплатити платник.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що доставка товару здійснюється на умовах DDP (склад або станція платника) за правилами ІНКОТЕРМС–2000 протягом 90 календарних днів з моменту перерахування грошових коштів.

Згідно п. 4.2 договору пунктом доставки по п. 1 специфікації є ВП „Шахта ім. Я.М. Свердлова” ДП “Свердловантрацит”, по п. 2 специфікації – ВП „Шахта „Червоний Партизан” ДП “Свердловантрацит”.

Відповідно до п. 4.4 договору датою поставки товару вважається дата, яка вказана платником на товаросупроводжувальних документах, наданих виконавцем, при його прийманні.

Згідно п. 6.1 договору платник здійснює розрахунки з виконавцем в національній валюті України шляхом перерахування бюджетних грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Відповідно до п. 6.2 договору оплата за товар здійснюється в наступному порядку: попередня оплата на розрахунковий рахунок виконавця в обсязі 50% вартості товару після підписання договору та наявності грошових коштів на рахунку платника. Остаточний розрахунок протягом 7 днів з моменту підписання акту приймання товару.

Пунктом 7.1.1 договору передбачено, що виконавець зобов’язаний своєчасно поставити і передати у власність платнику товар за накладною та актом прийому–передачі.

Згідно п. 7.2.1 договору платник зобов’язаний прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Пунктом 12 договору передбачено, що він вступив у силу з моменту підписання його сторонами та діяв до 31.12.2008 р., а щодо виконання зобов’язань – до повного і належного їх виконання. Завірена копія договору додана до позову.

На виконання умов договору про закупівлю № 02–01/1–166 від 27.05.2008 р. платник здійснив перерахування бюджетних коштів в сумі 3246450,00 грн. на розрахунковий рахунок виконавця, що підтверджується платіжними дорученнями № 6 від 20.08.2008 р., № 7 від 20.08.2008 р. з відмітками Головного управління державного казначейства України у Луганській області Управління державного казначейства у м. Свердловську про проведення платежу 21.08.2008 р.

Висновок стосовно того, що оплата позивачем була здійснена саме на виконання спірного договору про закупівлю № 02–01/1–166 від 27.05.2008 р. суд робить, виходячи з того, що призначенням платежу зазначена попередня оплата за комбайн прохідницький КПД.00.00.000–16/16 згідно саме договору № 02–01/1–166 від 27.05.2008 р.

Враховуючи 90–денний строк відстрочення поставки товару від дати здійснення попередньої оплати, позивач в позовній заяві визначив граничний строк поставки спірного товару виконавцем, що становить 18.11.2008 р.

В передбачений договором строк відповідач поставку спірного товару не здійснив.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором, звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Третя особа надала до суду відзив № 185/01–04/16–09 від 21.05.2009 р., яким повністю підтримала позовні вимоги позивача.

Відповідач надав до суду відзив б/н від 27.04.2009 р. на позовну заяву, яким вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В додаткових поясненнях до відзиву відповідач посилається на існування між ним та позивачем звичаїв ділового обороту, у відповідності з якими у 2006 – 2007 роках представниками позивача та відповідача були підписані акти технічної прийомки: буро–навантажувальної машини, комбайну РКУ–10, очисного комбайну 1К101У в складальному цеху відповідача. На підставі цього відповідач стверджує, що зазвичай технічний прийом товару здійснювався на заводі виготовлювача, що пов’язано зі специфікою виробництва гірничошахтного обладнання. В обґрунтування вказаного відповідач надав до суду завірені копії актів технічного прийому від 14.03.2006 р., 31.08.2007 р., 25.09.2007 р., тендерної документації.

Відповідач направив позивачу лист № 116/881 від 12.11.2008 р., в якому повідомив про дату завершення виготовлення товару 17–18 листопада 2008 р. та просив позивача підтвердити можливість прийому продукції та остаточної оплати 50% вартості товару в сумі 3246450,00 грн. Завірена копія листа міститься в матеріалах справи.

Виходячи з того, що позивач своїх представників на завод відповідача не направив, акт залишився не підписаним, остаточна вартість обладнання не сплачена, відповідач вважає, що строк виконання зобов’язання щодо поставки спірного товару для нього не наступив.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Предметом даного позову є вимога позивача щодо спонукання відповідача виконати умови договору № 02-01/1-166 від 27.05.2008 р. стосовно поставки комбайнів прохідницьких КПД.00.00.000-16/16 без перевантажувача ТУУ29.5-00174065-145-2003 у кількості двох одиниць на загальну суму 6492900,00 грн. та стягнення пені в сумі 245485,00 грн. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов’язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором купівлі–продажу.

Спірний договір з врахуванням специфікації як його невід’ємної частини містить усі істотні умови, необхідні для договорів купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають, зокрема, з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В договорі про закупівлю № 02–01/1–166 від 27.05.2008 р. сторони передбачили, що виконавець здійснює поставку товару протягом 90 днів від дати здійснення попередньої оплати в розмірі 50% вартості товару.

Виходячи з того, що позивач за платіжними дорученнями здійснив перерахування грошових коштів в розмірі 50% вартості товару 21.08.2008 р., строк поставки наступив у період з 22.08.2008 р. по 18.11.2008 р. включно, а вже з 19.11.2008 р. для відповідача почалося прострочення поставки цієї партії товару.

Заперечення відповідача суд не приймає до уваги з наступних підстав:

Договором № 02-01/1-166 від 27.05.2008 р. передбачено, що доставка товару здійснюється на умовах DDP (склад або станція платника) за правилами ІНКОТЕРМС–2000.

Відповідно до ІНКОТЕРМС „Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року)” термін „поставка зі сплатою мита” (DDP) означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару, який пройшов митне очищення для імпорту, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Пунктами А терміну DDP передбачені обов'язки продавця. Продавець зобов'язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, у відповідності з умовами договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором. Продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару до названого місця призначення. Продавець зобов'язаний надати нерозвантажений товар у розпорядження покупця або іншої особи, призначеної покупцем, на будь-якому прибулому транспортному засобі, у названому місці призначення, в узгоджену дату або в межах періоду, узгодженого для поставки. Продавець зобов'язаний дати покупцю достатнє повідомлення про відправлення товару, а також будь-яке інше повідомлення, якого потребує покупець для отримання можливості вжити заходів, звичайно необхідних для одержання поставки товару.

Продавець зобов'язаний, за власний рахунок, надати покупцю делівері-ордер і/або звичайний транспортний документ (наприклад, оборотний коносамент, необоротну морську накладну, документ перевезення внутрішнім водним транспортом, повітряну, залізничну чи автотранспортну накладну, або транспортні документи змішаного перевезення), яких може потребувати покупець для прийняття поставки товару.

Крім того, в п. 4.2 договору сторони визначили конкретні пункти доставки товару ВП „Шахта ім. Я.М. Свердлова” та ВП „Шахта „Червоний Партизан” ДП “Свердловантрацит”. Умови договору в цій частині сторони не змінювали. Одностороння зміна умов договору законом або договором не передбачена.

Таким чином суд дійшов висновку про порушення відповідачем зобов’язання поставити товар у повному обсязі та у встановлений строк згідно умов договору.

Позивач надав до суду заяву про зміну позовних вимог № 14–4/207 від 31.08.2009 р., в якій вказує на те, що попередня оплата в розмірі 3246450,00 грн. за два комбайни відповідно до умов договору фактично є вартістю одного комбайну. На підставі цього позивач просить суд спонукати закрите акціонерне товариство “Горлівський машинобудівник” поставити державному підприємству “Свердловантрацит” один комбайн прохідницький КПД.00.00.000-16/16 без перевантажувача ТУУ29.5-00174065-145-2003 по договору № 02-01/1-166 від 27.05.2008 р. Інші позовні вимоги залишені без змін. Вказану заяву суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав змінені позовні вимоги.

Відповідач заперечував на заяву про зміну позовних вимог тим, що договором передбачена поставка спірних комбайнів в кількості двох одиниць. Вказані заперечення суд відхилив як безпідставні.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що строк виконання зобов’язання щодо поставки товару для відповідача наступив, попередню оплату спірного товару позивач здійснив, яка дорівнює вартості одного комбайну, тому позовні вимоги щодо спонукання закритого акціонерного товариства “Горлівський машинобудівник” поставити державному підприємству “Свердловантрацит” один комбайн прохідницький КПД.00.00.000-16/16 без перевантажувача ТУУ29.5-00174065-145-2003 по договору № 02-01/1-166 від 27.05.2008 р. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Зменшення позивачем обсягу позовних вимог не виходить за межі зобов’язання виконавця за договором поставити товар та права платника вимагати поставки товару. Спонукання виконати зобов’язання за договором через суд є правом сторони договору, а не обов’язком. Судовий захист порушених прав сторона може реалізовувати як в повному обсязі, так і частково. Це залежить від її власного волевиявлення.

У зв’язку з простроченням виконання зобов’язання щодо поставки товару відповідачем позивач, керуючись п. 9.1 договору, нарахував відповідачу пеню на суму 245485,00 грн. (розрахунок міститься в матеріалах справи).

Відповідно до п. 9.1 договору у разі несвоєчасної поставки товару згідно п. 4.1 даного договору виконавець сплачує пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми непостачання або недопостачання товару за кожний день прострочення поставки товару.

У договорі не передбачено стягнення пені на користь саме платника (позивача). Договір укладали три сторони: замовник, платник, виконавець. Платник сплачує вартість товару бюджетними коштами згідно п. 6.1 договору.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік” від 26.12.2008 р. № 835–VІ до доходів загального фонду Державного бюджету України на 2009 рік належать кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо) внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів угод з суб’єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів державного бюджету. Розпорядником бюджетних коштів у спірному договорі є Міністерство вугільної промисловості України, суб’єктом господарювання є ЗАТ „Горлівський машинобудівник”. Тобто, спеціальна норма закону вказує на те, що пеня за договором про закупівлю № 02–01/1–166 від 27.05.2008 р. повинна стягуватися в доход Державного бюджету України, а не на користь державного підприємства, яким є позивач у даній справі.

Позивач не надав до суду доказів того, що відповідач має обов’язок сплачувати пеню на користь позивача.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі викладеного суд вважає, що у платника (позивача) не виникло право вимоги стягнення пені, а у виконавця (відповідача) не виник обов’язок сплачувати пеню на користь платника. Тому позовні вимоги про стягнення позивачем з відповідача пені в розмірі 245485,00 грн. за прострочення поставки товару суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач надав до суду заяву про залишення позову без розгляду № 14–4/211 від 15.09.2009 р., в якій просить суд на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України залишити позов по справі № 15/102 без розгляду у зв’язку з тим, що ним та третьою особою не були виконанні вимоги ухвал суду від 25.06.2009 р. та 05.08.2009 р. стосовно надання письмових пояснень щодо поданого розрахунку суми пені (з урахуванням фактичної кількості днів у 2008–2009 роках та початку проведення нарахування суми пені з 19.11.2008 р.).

Пунктом 5 статті 81 ГПК України передбачено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.

Виходячи з того, що у позивача відсутні правові підстави вимагати стягнення пені з відповідача, відсутність пояснень стосовно розрахунку розміру пені та періоду її нарахування не є перешкодою для вирішення спору по суті, а також не є підставою для залишення позову без розгляду. Крім того, розгляд справи по суті без вказаних документів суд вважає можливим. Неявка третьої особи в судові засідання також не перешкоджає вирішенню спору. Крім того, третя особа подала до суду заяву про розгляд справи та винесення рішення по справі без участі представника Міністерства вугільної промисловості. Тому заяву позивача про залишення позову без розгляду суд відхиляє у зв’язку з її необґрунтованістю.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог на відповідача, в частині відмови в задоволенні позовних вимог – на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-34; 36; 43; 49; 81; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов’язати закрите акціонерне товариство “Горлівський машинобудівник” (юридична адреса: 84603, Донецька область, м. Горлівка, вул. Катеринича, 1; код ЄДРПОУ 31534348) поставити державному підприємству “Свердловантрацит” (юридична адреса: 94800, Луганська область, м. Свердловськ, вул. Енгельса, 1; код ЄДРПОУ 32355669) один комбайн прохідницький КПД.00.00.000-16/16 без перевантажувача ТУУ29.5-00174065-145-2003 по договору № 02-01/1-166 від 27.05.2008 р.

Стягнути з закритого акціонерного товариства “Горлівський машинобудівник” (юридична адреса: 84603, Донецька область, м. Горлівка, вул. Катеринича, 1; код ЄДРПОУ 31534348; рахунок 2600401518155 у філії ВАТ „Укрексімбанк” м. Донецьк, МФО 334817; рахунок 26002301797514 у філії ДУ „Промінвестбанк” в Донецькій області, МФО 334635) на користь державного підприємства “Свердловантрацит” (юридична адреса: 94800, Луганська область, м. Свердловськ, вул. Енгельса, 1; код ЄДРПОУ 32355669; рахунок 2600601004656 у ВАТ „Державний експортно–імпортний банк України”, філія у м. Луганську, МФО 304289) витрати на оплату державного мита в сумі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн.

Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення пені на суму 245485,00 грн.

У судовому засіданні 01.10.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя