Ухвала суду № 48448518, 23.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 квітня 2015 року

справа № 804/18310/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ДНЕПРОСТРОЙ»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року

у справі № 804/18310/14

за поданням Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

до товариства з обмеженою відповідальністю «ДНЕПРОСТРОЙ»

про стягнення податкового боргу,–

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року Новомосковська об’єднана державна податкова інспекція головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з поданням про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ДНЕПРОСТРОЙ» податкового боргу у розмірі 2459979,55 гривень.

В обґрунтування вимог податковий орган зазначив, що станом на 04 листопада 2014 року за товариством з обмеженою відповідальністю «ДНЕПРОСТРОЙ» рахується податковий борг в сумі 2459979,55 гривень, а саме: з податку на додану вартість у розмірі 1109783,13 гривень основного платежу, 1399,27 гривень пені; з податку на прибуток у розмірі 1348797,15 гривень, у добровільному порядку відповідачем не сплачений податковий борг.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «ДНЕПРОСТРОЙ» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилися. Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, станом на 04 листопада 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «ДНЕПРОСТРОЙ» має заборгованість в сумі 2459979,55 гривень, який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов’язань: з податку на додану вартість в розмірі 1109783,13 гривень і пені в розмірі 1399,27 гривень та з податку на прибуток у розмірі 1348797,15 гривень (а.с. 10).

Податковий борг з податку на додану вартість утворився у зв’язку із несплатою узгоджених податкових зобов’язань:

– визначених на підставі податкових повідомлень-рішень від 05 липня 2011 року №0001252320 на загальну суму 259375 гривень та №0001272320 на загальну суму 819780 гривень (а.с. 31-32, 34-35); у зв’язку із оскарженням відповідачем вказаних рішень та частковою сплатою, суми набули статусу податкового боргу 24 червня 2014 року (а.с. 45-50) та складають по податковим повідомленням-рішенням №0001252320 – 82769,13 гривень, №0001272320 – 819780 гривень (а.с. 10);

– самостійно визначених по декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року на суму 99029 гривень (а.с. 23-25);

– самостійно визначених по декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року на суму 52713 гривень (а.с. 26-28);

– визначених на підставі податкового повідомлення-рішення №0002562202 від 18 листопада 2013 року в сумі 14918 гривень (а.с. 38-40);

– визначених на підставі податкового повідомлення – рішення №0004571501 від 02 жовтня 2014 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 1020 гривень (а.с. 41-42);

– самостійно визначених по декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року на суму 39554 гривень (а.с. 29-30);

– пені у розмірі 1399,27 гривень, нарахованої у відповідності до статті 129 Податкового кодексу України.

Податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств утворився у зв’язку із несплатою узгоджених податкових зобов’язань визначених на підставі податкових повідомлень-рішень від 05 липня 2011 року №0001262320 на загальну суму 1024578,4 гривень та №0001242320 на загальну суму 324218,75 гривень, у зв’язку із оскарженням відповідачем вказаних рішень, суми набули статусу податкового боргу 24 червня 2014 року (а.с. 45-50).

Податковим органом направлена товариству з обмеженою відповідальністю «ДНЕПРОСТРОЙ» податкова вимога форми № «Ю» від 26 серпня 2014 року № 868-25 на суму 2404120,72 гривень отримана уповноваженою особою відповідача 09 вересня 2014 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 12).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення подання податкового органу.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг – це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Тобто сума узгодженого грошового зобов'язання набуває якості податкового боргу у разі її несплати у встановлений цим Кодексом строк, з наступного дня після граничного строку її сплати.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України.

У відповідності до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника щодо погашення суми податкового боргу.

За змістом статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно із пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Підстави для відкликання податкової вимоги встановлені статті 60 Податкового кодексу України.

Положеннями Податкового кодексу України не передбачено направлення податкової вимоги на кожну нову суму податкового боргу. Виставлення нової податкової вимоги на нову суму податкового боргу можливе лише після відкликання попередньої податкової вимоги за наявності підстав, передбачених статтею 60 Податкового кодексу України.

Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатись відкликаною, а у разі виникнення в майбутньому суми податкового боргу – контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.

Враховуючи, що податковий борг, визначений в податковій вимозі, відповідачем добровільно не сплачено, а законодавством не передбачено направлення іншої податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про дотримання позивачем порядку звернення до суду з даним позовом про стягнення коштів.

Згідно з пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

За доводами відповідача, ним частково сплачена сума боргу у червні-жовтні 2014 року.

Так, особовою карткою платника – товариства з обмеженою відповідальністю «ДНЕПРОСТРОЙ», підтверджується надходження коштів від відповідача, разом з цим податковим органом заявлено до стягнення суму боргу з урахуванням сплати цих коштів та положень пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України (а.с. 14-22).

З огляду на вищевикладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ДНЕПРОСТРОЙ» – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим