Рішення № 4844842, 13.08.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.09 Справа № 20/113/09

Суддя

За позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ,

до Концерну “Міські теплові мережі”, м. Запоріжжя,

про стягнення суми 2 573 654,06 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники:

Від позивача Клімова С.В., довіреність №161/10 від 17.12.2008р.

Від відповідача Лисенко Н.В., довіреність №3092/20-19 від 03.07.2008р.

СУТЬ СПОРУ :

Заявлений позов про стягнення з Концерну “Міські теплові мережі” на користь ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” суми 4 136 653,43 грн. основного боргу за договором №06/08-1751 БО-13 від 29.09.2008р., суми 3 206 946,46 грн. пені, суми 1 440 501,06 грн. індексу інфляції, суми 133 266,48 грн. 3 % річних, всього суми 8 917 367,43 грн.

Ухвалою господарського суду від 02.04.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/113/09, судове засідання призначено на 29.04.2009р. Ухвалою суду від 29.04.2009р. на підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 28.05.2009р.Ухвалою суду від 25.05.2009р. провадження у справі № 20/113/09 зупинено до розгляду касаційної скарги Концерну “Міські теплові мережі” на ухвалу господарського суду від 29.04.2009р.Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.06.2009р. Концерну “Міські теплові мережі” відмовлено у прийнятті касаційної скарги, матеріали справи № 20/113/09 повернені до господарського суду Запорізької області. Ухвалою від 21.07.2009р. провадження у справі поновлено, судове засідання призначено на 13.08.2009р.

У судовому засіданні 13.08.2009р. за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач вимоги обґрунтував ст.ст. 11-16,258,525,526,530,550-552,611,625,712 ЦК України та ст.ст. 193,216-217,231,264-265 ГК України та просив спочатку стягнути з відповідача за поставлений на підставі договору №06/08-1751БО-13 від 29.09.2008р. природний газ основний борг в сумі 4 136 653,43 грн., пеню в сумі 3206946,46грн., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 1440501,06 грн., 3% річних в сумі 133266,48 грн.

25.05.2009р. від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, у зв’язку з погашенням відповідачем суми основного боргу до звернення ДК “Газ України” до суду з позовною заявою (02.03.2009р., 06.03.2009р., 13.03.2009р.), просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1007587,38грн., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів у розмірі 1440501,06 грн., 3% річних у сумі 125565,62 грн.

Заява не суперечить ст. 22 ГПК України, судом приймається, розглядаються зменшені позовні вимоги.

Відповідач позов не визнав із підстав, викладених у відзиві. Зазначає, що порушення відповідачем своїх зобов’язань по договору є наслідком збігу багатьох обставин, зокрема: відсутність у законодавчій базі України джерела та механізму відшкодування збитків підприємств від реалізації послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання для потреб бюджетних установ і організацій, спричинених підвищенням ціни на природний газ; несвоєчасні та неповні розрахунки споживачів за спожиту теплову енергію. Станом на 01.01.2009р. дебіторська заборгованість споживачів за поставлену відповідачем теплову енергію складає 135 215,35 тис. грн., загальні збитки Концерну “МТМ” станом на 30.06.2009р. склали 35 232 тис. грн. Просить суд на підставі ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України, п. 3 ст. 83 ГПК України зменшити розмір нарахованої пені, оскільки основний борг по договору на момент звернення до суду був погашений, збитків позивачу не завдано, тому сума пред’явленої стягнення пені невиправдано велика. Також просить суд прийняти до уваги те, що Концерн “Міські теплові мережі” за рішеннями судів повинен сплатити суму 152 462 261,98 грн. Для того, щоб підтримувати виробничі потужності і обладнання у працездатному стані відповідно до плану проведення поточних ремонтів у вересні 2009р. запланований ремонт систем теплопостачання на суму 1 190 231,71грн. Фактично одночасна оплата таких сум неможлива, оскільки єдиним джерелом доходів Концерну є платежі споживачів за теплову енергію. З урахуванням того, що оплата надходить несвоєчасно і не в повному обсязі, це приведе до зупинки діяльності підприємства з виробництва і забезпечення споживачів тепловою енергією, що негативно вплине на суспільні інтереси громади міста Запоріжжя. Просить зменшити суму пені та розстрочити виконання судового рішення строком на 12 місяців.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.09.2008р. між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” – Постачальник (позивач у справі) та Концерном “Міські теплові мережі” –Покупець (відповідач у справі) укладено договір №06/08-1751БО-13 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання.

За умовами п. 1.1 даного договору, Постачальник зобов’язався передати у власність покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобов’язався прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в статті 2 цього договору.

На виконання зобов’язань по договору, позивачем за період з жовтня по грудень 2008 року було поставлено відповідачеві природний газ на загальну суму 35029289,15 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу (копії залучено до матеріалів справи).

Згідно п. 6.1. договору, оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку: - перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; - подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та транспортовані обсяги газу здійснюються на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач за отриманий природний газ розрахувався в повному обсязі, але з порушенням строків, встановлених договором №06/08-1751БО-13 від 29.09.2008р., що підтверджується виписками по банківському рахунку, розрахунку позовних вимог. Останній платіж здійснено 13.03.2009р.

У зв’язку з тим, що відповідачем порушено строки оплати отриманого газу, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача пеню в сумі 1007587,38грн. за період з11.11.2008р. по 13.03.2009р., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 1440501,06 грн. за період з листопада 2008р. по лютий 2009р., 3% річних в сумі 125565,62 грн. за період з 11.11.2008р. по 13.03.2009р.

Відповідно до ст. 625 ГК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений чи договором законом.

Враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем грошових зобов’язань, вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню. Розрахунок позивача судом перевірено та визнано правильним. За таких обставин вимоги позивача про стягнення суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів у розмірі 1440501,06 грн. за період з листопада 2008р. по лютий 2009р., та 3% річних в сумі 125565,62 грн. за період з 11.11.2008р. по 13.03.2009р. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 7.2. договору сторони узгодили, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. договору, покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно п. 7.10 договору, неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1007587,38 грн., що нарахована за період з 11.11.2008р. по 13.03.2009р..

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Інше передбачено договором, а саме: пунктом 7.10 договору, у якому зазначено, що неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звертання з позовом. Сторони в договорі в двосторонньому порядку визначили порядок нарахування пені, що підлягає сплаті у випадку порушення умов договору. Розрахунок пені позивача судом перевірено та визнано правильним.

Однак, згідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Відповідно до ст. 233 ГК України якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, що беруть участь у зобов’язанні; не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Із змісту наведених норм слідує, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора.

Приймаючи до уваги клопотання відповідача, вимоги, викладені у вказаних нормах, у тому числі те, що підлягаюча сплаті пеня надмірно велика в порівнянні зі збитками кредитора (доказів їх понесення позивач не надав), ступінь виконання зобов’язання боржником (заборгованість сплачена повністю 13.03.2009р., тобто до звернення позивача до суду), суд вважає за можливе клопотання про зменшення пені задовольнити. При цьому суд також бере до уваги, що відповідач є підприємством з комунальною формою власності, відповідно до статуту основною метою діяльності Концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією; предметом діяльності – розподілення теплової енергії для обігріву житла і побутової потреби населення та на комунально –побутові потреби підприємств, організацій, установ і її збут. Підприємство має надзвичайно велике соціальне значення для м.Запоріжжя і стягнення зазначеної позивачем суми пені може поставити під загрозу нормальне функціонування підприємства в цілому, негативно відобразиться на умовах проживання населення. Суд визнає зазначені обставини в сукупності винятковими та вважає за необхідне зменшити розмір пені до 400 000 грн.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про розстрочку виконання рішення суду строком на 12 місяців.

Пунктом 6 статті 83 ГПК України передбачено право суду розстрочити виконання рішення суду. Підставою для розстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до Роз’яснення Президії ВАСУ від 12.09.96р. № 02-5/333, господарський суд, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суду повинен враховувати: матеріальні інтереси сторін, їх фінансове становище, ступінь провини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави й інші обставини справи.

При цьому, згоди сторін на вживання зазначених заходів, не потрібно, і суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає, тому що викладені відповідачем у клопотанні обставини вже враховані судом при вирішенні питання про зменшення розміру пені. Крім того, відповідач не позбавлений права звернутися до суду із заявою про розстрочку виконання рішення у порядку статті 121 ГПК України у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій, сума пені заявлена позивачем обґрунтовано, її розмір зменшено судом.

Керуючись ст. ст. 49,82-85, п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Концерну “Міські теплові мережі” (69091 м. Запоріжжя, б. Гвардійський, 137, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04116 м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р 26008301970 в ГОУ ВАТ “Ощадбанк” України, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) суму 400000 грн. 00 коп. пені, 1440501грн. 06 коп. збитків від інфляції, 125 565 грн. 62 коп. трьох відсотків річних, 25 500 грн. 00 коп. витрат на державне мито, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі 28.08.2009р.