Ухвала суду № 48447984, 16.02.2012, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 2-1738/11

У Х В А Л А

16.02.2012 року

Суддя Староміського районного суду м. Вінниці Антонюк В.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Староміського районного суду м. Вінниці перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку..

16.02.2012 року представник позивача ОСОБА_2, звернувся до суду із письмовою заявою про забезпечення позову, мотивуючи її тим, що одним із додатків до позовної заяви була заява про забезпечення доказів, але відповідна заява не розглядалась, оскільки представником позивача в попередньому судовому засіданні було зазначено про наявність ухвали Староміського районного суду м. Вінниці від 13.10.2011 року про накладення арешту на спірні земельні ділянки. В зв»язку з тим, що ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 13.02.2012 року була повернута апеляційна скарга на ухвалу Староміського районного суду м. Вінниці від 28.12.2011 року, якою було скасовано заходи забезпечення позову, на даний час відповідачі зможуть відчужити спірні земельні ділянки третім особам.

Дослідивши мотиви заяви та надані до неї докази суд вважає, що заява представника позивача ОСОБА_2 підлягає поверненню заявникові без розгляду, оскільки вона подана без додержання вимог, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Разом з тим, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв»язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч.2 ст. 151 ЦПК України).

У поданій до суду заяві представник позивача не зазначає причини, у зв»язку з якими потрібно забезпечити позов, не вказує вид забезпечення позову, який належить застосувати, не обґрунтовує необхідність забезпечення позову та не надає підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення чи про відмову в задоволенні позову, також, не надає жодних інших відомостей, потрібних для забезпечення позову, а саме: не вказано майно та місце його розташування.

Відсутність зазначених відомостей у заяві представника позивача позбавляє суд можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У відповідності до ч.8 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заява про забезпечення позову подана без додержання вимог ст.. 151 ЦПК України, повертає її заявникові.

Заявник не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення позову, повторно звернутись до суду.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»№ 9 від 22.12.2006 року, ст..ст. 151 153, 293 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Повернути заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову заявникові - без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: