Рішення № 4844733, 01.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/233

01.06.09

За позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Добробут та Захист»

до Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

про стягнення 515 409, 18 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Дем’яненко М.В.- довіреність б/н від 01.09.2008р.;

від відповідача: Косик С.І. - довіреність № 1-181000/14055 від 19.11.2008р., Годлевська С.Й. - довіреність № 1-131110/5249 від 28.05.2009р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Добробут та Захист»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»про стягнення 515 409, 18 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Депозитного договору № 2306-Д-2008 від 23.06.2008 на вимогу позивача не повернув вклад в розмірі 500 000,00 грн. та відсотки в розмірі 397, 26 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача вклад в розмірі 500 000,00 грн., відсотки в розмірі 397, 26 грн., нарахованих у відповідності до п. 4.1, 4.2, 4.3, 7.2 Договору, 15 011, 92 грн. –3% за прострочення грошового зобов’язання, а також стягнути з відповідача понесені позивачем по справі судові витрати –5 154, 09 грн. – державного мита, 118, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач проти позову заперечив та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до нормативно-правових актів відповідач зобов’язаний не допускати дострокового повернення коштів, розміщених вкладниками.

Ухвалою від 06.04.2009 р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 07.05.2009 р.

07.05.2009 р. представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги Господарського суду м. Києва викладені в ухвалі про порушення провадження у справі від 06.04.2009 р. не виконав про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, в зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 01.06.2009 р.

В судовому засіданні 01.06.2009р. представник позивача подав заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення 3% річних та процентних нарахувань в сумі 397, 26 грн.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України судом, за згодою представника позивача та відповідачів в судовому засіданні 01.06.2009 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2008 року між позивачем та відповідачем укладений Депозитний договір № 2306-Д-2008 - далі Договір, за умовами якого позивач перераховує на депозитний рахунок № 26523137041980 в Криворізькій філії ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 305835 надалі - „депозитний рахунок"), грошові кошти в сумі 500 000,00 грн. (надалі - „вклад").

Згідно п. 3.1 Договору дата повернення вкладу –30.06.2009 року. Процентна ставка по вкладу встановлена в розмірі 13% річних (п.4.1. Договору).

Сторони дійшли згоди, що сплата нарахованих процентів за користування вкладом здійснюється в останній робочий день кожного місяця (п.4.3. Договору).

Відповідно до п. 7.2. Договору позивач має право дострокового розірвання договору та дострокового повернення вкладу або його частини, але не раніше ніж через 30 днів з моменту зарахування коштів на депозитний рахунок.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, позивач на виконання умов Договору 23.06.2008 року перерахував кошти у розмірі 500 000, 00 грн., копію платіжного доручення залучено до матеріалів справи.

Листом № 2620 від 09.10.2008р. позивач повідомив відповідача про бажання достроково повернути вклад.

16.01.2009р. позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою достроково протягом 5 днів з дати отримання претензії повернути вклад у сумі 500 000, 00 грн. та нараховані проценти у сумі 367, 26 грн.

Вказаний лист та претензія залишено відповідачем без відповіді та задоволення.

Станом на день звернення позивача до суду відповідач, в порушення умов Договору, свої зобов’язання повністю не виконав, вклад позивача в розмірі 500 000,00 грн. не повернув.

Відповідно до ч. 1. ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 1058 ЦК України визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до частини 3 статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно п. 2 ст. 1060 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу незалежно від його виду Банк зобов’язаний видати вклад на першу вимогу вкладника.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем на спростований, тому позовні вимоги про стягнення 500 000, 00 грн. вкладу підлягає задоволенню в повному обсязі.

При розгляді справи судом було встановлено порушення прав позивача внаслідок невиконання Банком своїх зобов’язань за Договором.

Конституцією України закріплений обов’язок держави забезпечувати захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов’язку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов’язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Так, пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов’язку в натурі.

Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб’єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність”потягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом стягнення з відповідача за Договором суми депозиту.

У відповідності до п.4 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Розглянувши заяву представника позивача, суд приймає відмову позивача від позову в частині стягнення з відповідача відсотків розмірі 397, 26 грн., нарахованих у відповідності до п. 4.1, 4.2, 4.3, 7.2 Договору та 15 011, 92 грн. –3% за прострочення грошового зобов’язання та припиняє провадження у справі в цій частині.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»(04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Добробут та Захист»(02232, м. Київ, вул. Бальзака, 81/1, 02098, м. Київ, вул. Шумського, 1, код ЄДРПОУ 09807856) 500 000 (п’ятсот тисяч) грн. –сума вкладу, 5 000 (п’ять тисяч) грн. - витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 397, 26 грн. –відсотків та 15 011, 92 грн. –заборгованості за прострочення грошового зобов’язання.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: