Рішення № 4844639, 08.07.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.09 Справа № 09-07/570-7/213/09

Суддя

За позовом: Прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави, орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах –

позивач –Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області, м. Запоріжжя

до відповідача: Приватної фірми “К.Р.І.С.”, м. Запоріжжя

Суддя Кутіщева Н.С.

Представники:

Від прокуратури: Кричмаржевський А.В. посвідчення № 163 від 07.08.2008р.

Від позивача: Леонова В.О., дов. № 19/1-1-25444/Мх від 25.11.2009р.

Від відповідача: не з’явився.

Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача 1888грн. 18коп. заборгованості за договором № 03-7448 від 01.11.2008р., яка складається з 1780 грн. 47 коп. основного боргу, 64 грн.39 коп. пені, 8грн. 05 коп. суми 3% річних, 35грн. 27 коп. суми індексу інфляції.

Позивач обґрунтував свої вимоги обставинами, викладеними в позовній заяві, як на нормативне та документальне обґрунтування позовних вимог посилається на договір №03-7448 від 01.11.2008р., ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 20, 36-1 Закону України “Про прокуратуру”.

Ухвалою суду від 23.06.2009р. справа № 09-07/570 була прийнята до провадження, справі присвоєно № 09-07/570-7/213/09, розгляд призначено в судовому засіданні на 08.07.2009р.

Позивачем 07.07.2009р. здана заява про припинення провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу, в зв’язку з відсутністю предмет спору, просить суд стягнути з відповідача 82 грн. 71 коп. пені, 10 грн. 34 коп. 3% річних, 41 грн. 54 коп. суми індексу інфляції.

Заява подана згідно зі ст. 22 ГПК України, судом задоволена.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Вищезазначена ухвала була направлена на адреси сторін в установлений законом строк, поштовим відділенням на адресу господарського суду не поверталась, що свідчить про належне повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду спору.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У відповідності із ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідач по справі № 09-07/570-7/213/09 є юридичною особою, таким чином, згідно зі ст.28ГПК України, керівник підприємства відповідача був зобов’язаний направити компетентного представника в судове засідання, чи особисто прийняти участь в судовому засіданні.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За клопотанням представників сторін судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації.

Судовий процес завершено 08.07.2009р. оголошенням рішення суду в повному об’ємі.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та прокуратури, суд

ВСТАНОВИВ:

Держава реалізує свою правоздатність через систему державних органів. В силу ст.121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом. Право на звернення прокурора або його заступника до господарського суду в інтересах держави передбачено ст. 121 Конституції України, п. 6 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" та ст.2 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Згідно з рішенням Конституційного суду України № З-рп/99 від 08.04.1999 р. у справі про представництво інтересів держави в господарському судочинстві, яке відповідно до ст.69 Закону України "Про Конституційний суд" є обов'язковим до виконання, прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів, чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява є підставою для порушення справи в господарському суді.

Отже, чинним законодавством господарським судам делеговані повноваження по вирішенню господарських спорів, а органам прокуратури —визначати та представляти інтереси держави в суді.

З рішення Конституційного суду України № З-рп/99 від 08.04.1999 р. випливає, що Державу мають представляти уповноважені нею державні органи, серед яких є і Міністерства.

Згідно Закону України "Про міліцію'', міліція є державним озброєним органом, до структури якої входить Державна служба охорони що виконує охороні функції. Державна служба охорони є підпорядкованою Міністру внутрішніх справ єдиною централізованою системою, очолюваною Департаментом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ.

Державна служба охорони утворена постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 10.08.93 р. при Міністерстві внутрішніх справ на базі підрозділів охорони органів внутрішніх справ з метою вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності.

Відповідно до Положення про Державну службу охорони при МВС, затвердженого постановою КМУ від 10.08.1993р. № 615, Державна служба охорони при Міністерстві внутрішніх справ (далі - Державна служба охорони) створена для здійснення заходів щодо охорони нерухомих об'єктів та іншого майна, в тому числі вантажів, валютних цінностей, що перевозяться, інкасації, перевезення валютних цінностей та забезпечення особистої безпеки громадян на договірних засадах. До Положення про Державну службу охорони при МВС, затвердженого постановою КМУ від 10.08.1993р. № 615 додається перелік особливо важливих об'єктів які мають стратегічне значення для Держави.

З наведеного випливає, що діяльність Державної служби охорони організована на загальнодержавному рівні з метою захисту усіх об'єктів права власності та громадян від злочинних посягань, що безперечно становить саме загальнодержавний інтерес, а не відособлений інтерес окремого суб'єкта господарювання

Відповідно до п.п. 26, 27 цього Положення, УДСО за рахунок коштів, що надходять від виконання договорів, здійснює грошове утримання працівників міліції, забезпечує їх зброєю та боєприпасами, спеціальними засобами та засобами зв'язку, речовим майном і спецодягом, транспортними засобами та пально-мастильними матеріалами, а також здійснює особисте обов'язкове страхування своїх працівників, які безпосередньо виконують функції з організації та здійснення заходів охорони та безпеки, страхування належного їй майна, цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією службових транспортних засобів, з віднесенням сум на валові витрати, а також може здійснювати особисте страхування спеціалістів, управлінського та обслуговуючого персоналу від нещасних випадків, пов'язаних з виконанням службових обов'язків, та своєї цивільної відповідальності за неналежне виконання зобов'язань за укладеними цивільно-правовими договорами.

Неотримання своєчасно коштів за охоронні послуги, може негативно вплинути на грошове утримання працівників міліції, яке є соціальною гарантією відповідно до закону України "Про міліцію".

Прокуратурою Жовтневого району м. Запоріжжя проведено перевірку в ході якої встановлено, що 01.11.2008року між ПФ “К.Р.І.С.”та Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Запорізькій області укладено договір № 03-7448 на централізовану охорону технічними засобами сигналізації з реагуванням наряду міліції об’єкту, який знаходиться на адресою: м. Запоріжжя, вул.. 40 років Рад. України,51.

На момент проведення перевірки встановлено, що відповідно до пункту 2 наказу Департаменту Державної служби охорони при МВС України від 29.08.2008р. № 182, УДСО при ГУМВС України в Запорізькій області є правонаступником УДСО при УМВС України в Запорізькій області.

Вартість послуг та порядок розрахунків визначено сторонами у розділі 3 договору, так пунктом 3.3 договору передбачено, що оплата за договором повинна здійснюватись замовником передоплатою платіжним дорученням до 05 числа кожного поточного місяця на розрахунковий рахунок виконавця.

Договірні зобов'язання з боку відповідача виконані не в повному обсязі, у зв'язку з чим виникла дебіторська заборгованість загальною сумою 1780 грн.47коп., а саме за:

січень 2009р. –593,49 грн.

лютий 2009р. –593,49 грн.

березень 2009р. –593,49 грн.

Пунктом 5.2.2. договору передбачено зобов'язання відповідача своєчасно здійснювати розрахунки за надані охоронні послуги.

Згідно зі ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи клопотання відповідача щодо суми основного боргу, яка на момент розгляду спору по суті, відповідачем погашена, на підставі викладеного, суд вважає за необхідне, провадження по справі припинити на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України, в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Судові витрати, в цій частині слід покласти на відповідача, поскільки зазначена сума погашена відповідачем після подачі позовної заяви до господарського суду.

Ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання малу бути виконано.

Відповідно до п. 6.2.1. договору, за кожен день прострочки оплати за цим договором замовник сплачує виконавцю пеню.

Сума пені, за період прострочки, складає 82 грн. 71 коп., пред’явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем пред’явленні до стягнення сума 3% річних в розмірі 10грн. 34 коп. та сума індексу інфляції в розмірі 41грн. 54 коп., суми перевірені в судовому засіданні, заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України, в частині задоволених вимог, покладаються на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 193 ГК України, ст. 526, 625 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 43, 44, 49, 75, п. 1.1 ст. 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд:

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватної фірми “К.Р.І.С.”, 69035, м. Запоріжжя, вулю. 40 років Радянської України, 51 (р/р 2600230011859 в ЗОД АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 313010, ЄДРПОУ 20487889) на користь Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області, 69002, м. Запоріжжя, вул.Запорізька, 15 (р/р 26004060516793 у ПВ ЗРУ КБ “Приватбанк” м. Запоріжжя, МФО 313399, ЄДРПОУ 08596891) 82грн. 71 коп. пені, 10грн. 34коп. суми 3% річних, 41грн. 54коп. суми індексу інфляції.

Видати наказ.

Стягнути з Приватної фірми “К.Р.І.С.”, 69035, м. Запоріжжя, вулю. 40 років Радянської України, 51 (р/р 2600230011859 в ЗОД АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 313010, ЄДРПОУ 20487889) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) 102 грн. державного мита.

Видати наказ.

Стягнути з Приватної фірми “К.Р.І.С.”, 69035, м. Запоріжжя, вулю. 40 років Радянської України, 51 (р/р 2600230011859 в ЗОД АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 313010, ЄДРПОУ 20487889) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31212259700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259) 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В частині стягнення 1780 грн. 47 коп. провадження у справі припинити.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Суддя Н.С. Кутіщева