Рішення № 4844510, 16.06.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

16.06.2009

Справа №2-29/1573-2009

За позовом – Державного підприємства «Укрвакцина», (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 7).

До відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Докфарм», (95034, м. Сімферополь, вул. 60-років Жовтня, 30; 95034, м. Сімферополь, вул. Куйбишева, 60/24).

Про стягнення 6 888,24 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Кисельов В. Ю., довіреність №01.05.20-01/30 від 21.01.2009р., ю/к.

Від відповідача – Рябоштанова І. А., довіреність б/н від 05.01.2009р., ю/к.

Суть спору: Державне підприємство «Укрвакцина» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Докфарм» про стягнення пені в сумі 2 579,04 грн. та штрафу у розмірі 4 309,20 грн., а всього 6 888,24 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору в частині своєчасної поставки товару.

Відповідач проти позову заперечує, посилається на те, що після отримання товарів згідно договору № 1/204 від 10.12.2007р. ДП «Укрвакцина» товар на відповідальне зберігання ТОВ «Докфарм» не передавало та ніяких повідомлень (з адресою кінцевого місця призначення, зазначеними асортиментом, кількістю та вартістю товару), накладних та реєстрів про подальшу поставку товару до установ та закладів МОЗ України не надавало. З урахуванням цього ДП «Укрвакцина» не було надано ТОВ «Докфарм» ніякої інформації стосовно закладів охорони здоров'я, яким необхідно здійснити подальшу доставку товарів, та конкретних обсягів товарів для кожного закладу. Більш того товар, що був предметом поставки, вибув з володіння постачальника та перейшов у власність держави в особі ДП «Укрвакцина».

Відповідач вказує на те, що свої зобов'язання по договору № 1/204 від 10.12.2007р., що до поставки товару, він виконав у повному обсязі. Крім того, просить застосувати строк позовної давності.

В судовому засіданні оголошувалась перерва, розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи заслухавши позивача, суд –

встановив:

Міністерство охорони здоров’я України на підставі договору про закупівлю послуг №12.01-08/6 від 18.04.2007 року та відповідно до договору доручення №12.01-08/8 від 19.04.2007р. з державним підприємством „Укрвакцина", видало останньому довіреність від 19.04.2007р., відповідно до якої уповноважила укласти договори на поставку товарів за державною програмою КПКВ 2301370 «Забезпечення медичних заходів по боротьбі з туберкульозом, профілактики та лікування СНІДу, лікування онкологічних хворих» на умовах, визначених договором-доручення №12.01-08/8 від 19.04.2007 року, і виконати всі необхідні дії, пов'язані з виконанням цього доручення.

Відповідно до договору доручення, позивач зобов'язується виконати від імені і за рахунок МОЗ України певні юридичні дії, а саме: укласти тристоронні договори з постачальниками, відповідно до повідомлень постійного тендерного комітету Міністерства; проводити розрахунки з постачальниками у відповідності до чинного законодавства; проводити контроль за виконанням укладених договорів поставки: дотримання термінів поставки згідно затверджених графіків, відповідність препаратів/виробів специфікації, відповідність термінів придатності умовам договору, підписання акту виконаних робіт; проводити претензійно-позовну діяльність у разі порушення постачальниками умов договору та ін.

На підставі зазначених вище договору-доручення та довіреності, позивач отримав повноваження для виконання державної програми КПКВ 2301370 «Забезпечення медичних заходів по боротьбі з туберкульозом, профілактики та лікування СНІДу, лікування онкологічних хворих».

Відповідно до умов договору-доручення, додаткової угоди №27 до договору №12.01-08/8 та листу-акцепту від 21.11.2007р., позивач уклав з товариством з обмеженою відповідальністю „Докфарм" договір № 1/204 від 10.12.2007 року, на поставку медичного препарату «Ланвіс» (Тіогуанін) по 25 таблеток у флаконі, по одному флакону в коробці у кількості 4075 штук за ціною 21,60 грн. за штуку.

Виробником перелічених препаратів є Хойман ПСС ГмбХ, Німеччина для Гласко Веллком ГмбХ і Ко, Німеччина.

Загальна сума договору становить 88 020,00 грн.

З договору поставки № 1/204 від 10.12.2008 року вбачається що позивач виконує контролюючу та координуючу функцію, та має право стягнення з відповідача пені та штрафу за порушення умов договору 1/204.

Згідно умов договору, а саме п. 3.1 - 20.12.2007 р. відповідачу, як постачальнику, була перерахована попередня оплата за товар у розмірі 70 % від загальної вартості товару, зазначеного у специфікації даного договору, про що свідчить платіжне доручення № 810 від 20.12.2007 року про сплату 61560,00 грн. на підставі рахунку-фактури №198 від 20.12.2007 року виставленого відповідачем.

Відповідно до п. 4.1 договору - відповідач повинен був поставити оплачені медичні препарати «на склади установ та закладів Замовника відповідно до розподілу товарів, що затверджується міністерством, після письмової заявки одержувача», відповідно до п. 4.2 договору у строк «не більш ніж 30 календарних днів з дня перерахування попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника. Решта товару поставляється до кінцевого місця призначення згідно з графіком, що додається до договору і є його невід'ємною частиною».

Суд встановив, що відповідач не виконав належним чином покладених на нього договором зобов'язання, так як відповідно до приходного акту №10 Б від 24.04.2008 року на підставі видаткової накладної відповідача, № 175 від 14.04.2008 року - відповідач поставив препарат на склад позивачу, для перевірки товару на відповідність по кількості та якості відповідно до розділів 5 та 6 договору «Приймання-передача товару» та «Якість товару», з порушенням строку зазначеного у п. 4.2 та відповідно прострочило поставку товару на склади установ та закладів МОЗ України.

Відповідно до п. 9.1 договору, за порушення п. 4.2. договору, відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1% від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення та штраф у розмірі 7% від вартості недопоставленого товару за прострочення поставки понад 30 днів.

Позивачем, були направлені на адресу відповідача претензії: № 01.05.20-06/1015, 01.05.20-06/1016, 01.05.20-06/1017, 01.05.20-06/1018, 01.05.20-06/1019, 01.05.20-06/1020, 01.05.20-06/1021, 01.05.20-06/1022, 01.05.20-06/1023, 01.05.20-06/1024, 01.05.20-06/1025, 01.05.20-06/1026, 01.05.20-06/1027, 01.05.20-06/1028, 01.05.20-06/1029, 01.05.20-06/1030, 01.05.20-06/1031, 01.05.20-06/1032, 01.05.20-06/1033, 01.05.20-06/1034, 01.05.20-06/1035 з нарахуванням пені за прострочення поставки препарату на склади установ та закладів МОЗ України.

15.07.2008 року позивач отримав від відповідача листа-заперечення №267 від 15.07.2008 року на надіслані претензії, в якому відповідач зазначив, що на підставі п. 5.2 договору, після отримання товару одержувач передає постачальнику по акту приймання-передачі на відповідальне зберігання товар для транспортування до місця призначення в кожну область, м. Київ та м. Севастополь відповідно до затвердженого Міністерством охорони здоров'я України розподілу. Доставка товару здійснюється за супровідними документами, оформленими одержувачем, а саме: повідомлення про поставку товару (з адресою кінцевого місця призначення, зазначеними асортиментом, кількістю та вартістю товару); накладні - у двох екземплярах для кожного споживача; реєстр лікарських засобів» - що дає йому підстави для невиконання умов, зазначених у розділі 9 договору.

Відповідно до розділу 9 договору, за порушення позивачем п.5.2. договору, відповідач не міг застосувати ніяких штрафних санкцій до позивача. Питання щодо надання документів відповідно до п. 5.2 договору повинно було вирішуватись відповідно до розділу 11 договору, але відповідачем таких дій застосовано не було.

Також слід зазначити, що у наданні документів, зазначених у п. 5.2 договору не було такої необхідності, так як між ДП «Укрвакцина» та ТОВ «Докфарм» 10.01.2007 року був укладений договір №2/1 про надання послуг по збереженню та доставці вантажу, термін дії якого був подовжений згідно додаткової угоди №1 від 28 грудня 2007 року. Відповідач 21.04.2008 року оплатив послуги, а позивач виконав покладені на нього договором №2/1 всі свої зобов'язання в повному об'ємі, про що свідчить підписаний акт виконаних робіт по договору № 2/1 від 16.05.2008.

Частиною 1 ст. 193 ГК України, передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо в зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню в цей термін.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений законом або договором.

На підставі п. 9.1 договору, ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України, позивачем розрахована пеня в сумі 2 579,04 грн. та на підставі п.2 ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України штраф у розмірі 4 309, 20 грн.

Однак суд встановив, проти чого не заперечував представник позивача, що сума пені не сплачена відповідачем складає на день розгляду справи 1662,12 грн. та сума штрафу 4309,20 грн.

Щодо посилань відповідача на те, що позивачем пропущений строк позовної, то суд вважає зазначити наступне.

Стаття 253 ЦК України передбачає, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ч.2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Враховуючи припис ч. 4 ст. 232 ГК України, щодо припинення нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня коли зобов’язання мало бути виконано, суд вважає, що початком річного строку позовної давності для стягнення пені є 24.04.2008р. – дата поставки товару відповідачем на склад позивача. Відповідно річний строк позовної давності для стягнення пені сплив – 24.04.2009р.

З штемпелю на позовній заяві вбачається, що позовна заява надійшла до суду 24.03.2009р., тобто в межах річного строку позовної давності, що у свою чергу спростовує доводи відповідача, відносно пропущення позивачем строку позовної давності, передбаченого законом для стягнення пені.

Щодо стягнення штрафу в сумі 4309,20 грн., то суд вважає, що позов в цій частині не підлягає задоволенню у зв’язку з наступним.

Початком річного строку позовної давності для стягнення штрафу, з урахуванням положення п. 9.1 договору № 1/204 від 10.12.2007р., є 20.01.2008р. – наступна дата після спливу 30-ти денного строку, передбаченого для поставки товару.

Таким чином, річний строк позовної давності для стягнення штрафу сплив 20.01.2009р. Як встановлено вище, позивач звернувся до суду із цім позовом 24.03.2009р., тобто після спливу річного строку позовної давності, в межах якого було можливо стягнення штрафу.

Відповідно до ст. 267 ЦК України, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

За викладених обставини, враховуючи те, що відповідач наполягає на застосуванні позовної давності, а позивач не подав на розгляд суду відповідне клопотання про відновлення пропущеного строку позовної давності, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення штрафу не підлягають стягненню, внаслідок спливу встановленого законом річного строку позовної давності.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення пені в сумі 1662,12 грн.

Витрати позивача по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судом покладаються на відповідача, пропорційно задоволених вимог в порядку ст. 49 ГПК України.

На підставі викладено, керуючись ст. ст. 49, ст.82 - 84 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Докфарм», (95034, м. Сімферополь, вул. 60-років Жовтня, 30; 95034, м. Сімферополь, вул. Куйбишева, 60/24, код в ЄДРПО України 32271317) на користь Державного підприємства «Укрвакцина», (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 7, код в ЄДРПО України 21508100) пеню в сумі 1662,12 грн.

3. В частині позовних вимог про стягнення пені в сумі 916,92 грн. та штрафу в сумі 4309,20 грн., в задоволенні позову – відмовити.

4. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Докфарм», (95034, м. Сімферополь, вул. 60-років Жовтня, 30; 95034, м. Сімферополь, вул. Куйбишева, 60/24, код в ЄДРПО України 32271317) в дохід державного бюджету України (рахунок 31115095700002, банк одержувач ДУ Державного казначейства України в АРК, м.Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, код в ЄДРПО України 34740405) держмито в сумі 16,62 грн.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Докфарм», (95034, м. Сімферополь, вул. 60-років Жовтня, 30; 95034, м. Сімферополь, вул. Куйбишева, 60/24, код в ЄДРПО України 32271317) в дохід державного бюджету м.Сімферополя (п/рахунок 31218259700002 в УДК в м.Сімферополь ГУ Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, код отримувача 22050000, ОКПО 34740405) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у господарському суді АР Крим в сумі 28,47 грн.

6. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.