Рішення № 48443533, 12.12.2011, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 2-5524/11

пр. № 2/2608/9207/11

12 грудня 2011 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Чалої А.П.,

при секретарі - Котляр Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом

ПАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»

до ОСОБА_1

про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, -

В с т а н о в и в :

ПАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 20 088 грн. 53 коп. у відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу і судових витрат, посилаючись на ті обставини, що 16.11.2007р. о 08 годині 00 хвилин на автодорозі Бориспіль-Баришівка в Київській області мала місце ДТП, що сталася з вини відповідача, який керував автомобілем «Ваз-21150», держномер НОМЕР_2, за участю автомобіля «Міцубісі Лансер», держномер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2 Внаслідок ДТП автомобіль «Міцубісі Лансер», держномер НОМЕР_3, що належить ОСОБА_2 та був застрахований у ЗАТ «СК «Вусо», отримав механічні пошкодження, у зв*язку з чим та відповідно до звіту вартість відновлюваного ремонту даного автомобіля складає 121 272 грн., а дійсна ринкова вартість відповідно до акту автотоварознавчого дослідження складає 113 353 грн. 92 коп. Із вказаної суми було відраховано вартість придатних залишків для подальшого використання в сумі 50 500 грн., сума франшиза - 8 256 грн. 35 коп. та додаткові витрати страхувальника, пов*язані з евакуацією транспортного засобу в сумі 500 грн. Отже, сума страхового відшкодування складала 55 088 грн. 53 коп. СК «Оранта», в якій була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, виплатила ЗАТ «СК «Вусо» страхове відшкодування в межах ліміту відповідальності страховика, передбаченого страховим полісом, а саме: 35 000 грн. 23.12.2009р. ЗАТ «СК «Вусо» відступила ПАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» право вимоги. Таким чином, не відшкодованою залишилась матеріальна шкода в сумі 20 088 грн. 53 коп., яку просив стягнути з відповідача на підставі ст.ст. 993, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, на спричинення матеріальної шкоди з вини відповідача і не виконання останнім свого обов*язку щодо відшкодування даної шкоди.

Представник відповідача проти позову заперечувала, посилаючись на його необгрунтованість, безпідставність, не доведеність вини ОСОБА_1 в ДТП, оскільки вважала, що постанова в справі про адміністративне правопорушення відносно відповідача не є доказом його вини у спричиненні матеріальної шкоди в порядку частини 3 ст.61 ЦПК України та вказувала, що вина може бути доведеною лише в судовому порядку, визначеному КАС України, а також зазначила про те, що судом не встановлена вина в ДТП іншого водія - ОСОБА_2, не доведеним є розмір матеріальної шкоди, у зв*язку з чим відповідач не повинен нести за неї відповідальність.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Судом встановлено, що 16.11.2007р. о 08 годині 00 хвилин на автодорозі Бориспіль-Баришівка в Київській області мала місце ДТП, що сталася з вини відповідача, який керував автомобілем «Ваз-21150», держномер НОМЕР_2, за участю автомобіля «Міцубісі Лансер», держномер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2, у зв*язку з чим ОСОБА_1 був визнаний винним в порушенні пункту 12.1. ПДР та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпроАП (а.с. 9 - копія постанови суду).

Посилання представника відповідача на те, що даною постановою суду вина ОСОБА_1 у спричиненні матеріальної шкоди власнику автомобіля «Міцубісі Лансер», держномер НОМЕР_3 ОСОБА_2 не встановлена, є хибним і таким, що не ґрунтовано на нормах матеріального права, оскільки кваліфікуючою ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпроАП, є саме спричинення матеріальної шкоди і постанова суду є доказом такої вини в порядку частини 3 ст.61 ЦПК України. Окремий розгляд даного питання щодо вини особи в спричиненні шкоди у зв*язку з ДТП в порядку, визначеному КАС України, діючим процесуальним законодавством не передбачено.

У зв*язку з чим, вина ОСОБА_1 у спричиненні власнику автомобіля «Міцубісі Лансер», держномер НОМЕР_3 ОСОБА_2 є доведеною в силу частини 3 ст.61 ЦПК України і доказуванню не підлягає.

Крім цього, в матеріалах справи є чинна постанова від 19.11.2007р. ВД УДАІ по обслуговуванню Бориспільського району про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі пункту 2 ст.6 КПК України у зв*язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ст.286 КК України, в якій, також, вказано про те, ОСОБА_1 порушено пункт 12.1. ПДР (а.с. 32 - копія постанови).

Внаслідок ДТП автомобіль «Міцубісі Лансер», держномер НОМЕР_3, що належить ОСОБА_2 (а.с. 7 - копія свідоцтва про реєстрацію ТЗ) та був застрахований у ЗАТ «СК «Вусо» (а.с. 10 -11 - копія страхового полісу), отримав механічні пошкодження (а.с. 8 - копія довідки ДАІ), у зв*язку з чим та відповідно до звіту №217-70 ЗАТ «СК «Вусо» визначено вартість відновлюваного ремонту даного автомобіля, яка складає 121 272 грн. (а.с. 29-30 - копія звіту, а.с. 25 - копія рахунку-фактури), а дійсна ринкова вартість відповідно до акту №397 автотоварознавчого дослідження від 28.02.2008р. складає 113 353 грн. 92 коп. (а.с. 26 - копія акту).

Як вказує представник позивача, із вказаної суми було відраховано вартість придатних залишків для подальшого використання на суму 50 500 грн., суа франшиза - 8 256 грн. 35 коп. та додаткові витрати страхувальника, пов*язані з евакуацією транспортного засобу в сумі 500 грн.

Отже, сума страхового відшкодування складала 55 088 грн. 53 коп., яка була виплачена ЗАТ «СК «Вусо» страховику ОСОБА_2 (а.с. 24 - копія платіжного доручення).

СК «Оранта», в якій була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, виплатила ЗАТ «СК «Вусо» страхове відшкодування в межах ліміту відповідальності страховика, передбаченого страховим полісом, а саме: 35 000 грн.

23.12.2009р. ЗАТ «СК «Вусо» відступила ПАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» право вимоги (а.с. 40 - копія договору, а.с. 41 - копія додатку до договору).

Таким чином, не відшкодованою залишилась матеріальна шкода в сумі 20 088 грн. 53 коп.

Згідно ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов*язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право регресної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законодавством.

У відповідності до ст.993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яку страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Приймаючи до уваги, що ЗАТ «СК «Вусо» сплатила у відшкодування шкоди, спричиненої з вини ОСОБА_1 ОСОБА_2 55 088 грн. 53 коп. та відступила своє право вимоги позивачу, а СК «Оранта» сплатила частину матеріальної шкоди в межах ліміту своєї відповідальності як страховика, суд вважає необхідним стягнути залишок невідшкодованої шкоди в сумі 20 088 грн. 53 коп. з відповідача в порядку регресу на підставі ст.ст. 993, 1191, 1194 ЦК України, задовольнивши позовні вимоги.

Посилання представника відповідача на недоведеність вини іншого водія - ОСОБА_2 в ДПТ не заслуговують на увагу, оскільки питання щодо вини особи в спричиненні матеріальної шкоди у зв*язку з ДТП вирішується в межах розгляду справи про адміністративне правопорушення, а протокол в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 не складався, у зв*язку з чим дане питання при розгляді цивільної справи про відшкодування матеріальних збитків встановленню не підлягає.

Також, заперечуючи проти розміру матеріальної шкоди, представник відповідача не надала суду належних і допустимих доказів в спростування її розміру, вказаного позивачем.

Крім цього, з відповідача на підставі ст.88 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в сумі 200 грн. 88 коп. і 120 грн. витратна ІТЗ розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 993, 1191, 1194 ЦК України, ст.38 Закону України «Про обов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 223, 224 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований в АДРЕСА_1, на користь ПАТ «Інвестиційно-фанансовий консалтинг» (83054, м.Донецьк, вул.Економічна, 34; п/р 26004000100561 в Філії «Донецька Дирекція ПАТ «Банк КАМБІО», МФО-394523, код ЄДРПОУ-33792667) - 20 088 (двадцять тисяч вісімдесят вісім) грн. 53 коп. у відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, 200 грн. 88 коп. судового збору і 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення рішення суду - протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: