Ухвала суду № 48442783, 25.12.2014, Святошинський районний суд міста Києва

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

пр.№ 1-кс/759/4136/14

ун. № 759/21892/14-к

25 грудня 2014 року м. Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва Ключник А.С. за участю секретаря Борисенко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Святошинського РУ ГУ МВС України у м. Києві Гачевського І.Ю., яке погоджене з прокурором прокуратури Святошинського району м. Києва Сергєєвою А.С. про тимчасовий доступ до речей та документів, внесене в кримінальному провадженні №42014100080000074 від 18.04.2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Святошинського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Святошинського РУ ГУ МВС України у м. Києві Гачевського І.Ю., яке погоджене з прокурором прокуратури Святошинського району м. Києва Сергєєвою А.С. про тимчасовий доступ до речей та документів, внесене в кримінальному провадженні №42014100080000074 від 18.04.2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України, в якому слідчий просить надати тимчасовий доступ до електронної інформації, наявної на носіях комп'ютерного обладнання, магнітних носіїв інформації та друкувальних пристроях, що знаходяться за місцем фактичного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, за адресою: АДРЕСА_1. В разі виявлення електронної інформації, наявної на носіях комп'ютерного обладнання ОСОБА_1., яка пов'язана з підробкою ухвали Святошинського районного суду м. Києва № 2/12690/13 від 29.11.2013 щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно ВАТ «Електронмаш» (ЄДРПОУ 14309770), дозволити старшому слідчому слідчого відділу Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві Гачевському І.Ю. вилучити за місцем фактичного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, за адресою: АДРЕСА_1, комп'ютерне обладнання з метою проведення комп'ютерно-технічної експертизи по кримінальному провадженню.

Також слідчий просив клопотання розглядати у відсутність особи у володінні якої знаходяться документи у порядку ст.163 КПК України, оскільки існує реальна загроза зміни або знищення речей та документів.

Клопотання обґрунтовано тим, що до прокуратури Святошинського району м. Києва надійшло подання від голови Святошинського районного суду м. Києва Біди М.А. щодо можливих неправомірних дій службових осіб ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві при відкритті виконавчого провадження з виконання неіснуючої (підробленої) ухвали Святошинського районного суду м. Києва № 2/12690/13 від 29.11.2013 року щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно ВАТ «Електронмаш» (ЄДРПОУ 14309770).

За даним фактом прокуратурою Святошинського району м. Києва відкрито кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014100080000074 від 18.04.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України, яке в подальшому передано до слідчого відділу Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві для подальшого проведення досудового розслідування.

В ході проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню встановлено, що 16.12.2013 року до ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві надійшла заява ОСОБА_5 про відкриття провадження з виконання ухвали Святошинського районного суду м. Києва № 2/12690/13 від 29.11.2013 року щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно ВАТ «Електронмаш» (ЄДРПОУ 14309770). Цього ж числа, а саме 16.12.2013 року головним державним виконавцем органу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою останній наклав арешт на все майно ВАТ «Електронмаш» (ЄДРПОУ 14309770, адреса: 03170, м. Київ, вул. Кільцева, дорога, 4). 06.02.2014 головним державним виконавцем ОСОБА_1. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що надається у режимі вільного доступу на офіційному сайті ДП «Інформаційно-ресурсний центр» МЮ України, код ЄДРПОУ 14309770 належить ВАТ «Електронмаш», юридична адреса якого: м. Одеса, пр.-т Жукова, 101.

Крім того, встановлено, що за адресою: 03170, м. Київ, вул. Кільцева, дорога, 4, що вказана у постанові головного державного виконавця ОСОБА_1. як адреса місце знаходження боржника, знаходиться ДНВП «Електронмаш» (ЄДРПОУ 14312789) та ніякого відношення до ВАТ «Електронмаш» (ЄДРПОУ 14309770) не має.

Разом з тим, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Так, в ухвалі Святошинського районного суду м. Києва № 2/12690/13 від 29.11.2013 року щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно ВАТ «Електронмаш» (ЄДРПОУ 14309770) зазначено ідентифікаційний код стягувача, а саме - 3854445195612. Розділом XIII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 № 779 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26.12.2013 за № 2211/24743, визначено структуру реєстраційного номера: XXXXXNNNNK, де: XXXXX - порядковий номер реєстрації дня народження фізичної особи (для однієї дати народження може бути надано два і більше порядкових номерів); NNNN - порядковий номер облікової картки; К - контрольний розряд. Тобто, в індивідуальному ідентифікаційному номері стягувача, що вказаний в ухвалі Святошинського районного суду м. Києва № 2/12690/13 від 29.11.2013, зазначено на 3 цифри більше ніж це повинно бути.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.3 розділу 2 Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 № 43/5 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.05.2013 за № 388/7709, дані виконавчих документів, що надійшли до органу ДВС, підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру. Даними, що вносяться до Єдиного реєстру у органі ДВС, є: найменування органу ДВС, до якого надійшов на виконання виконавчий документ; дата надходження виконавчого документа до державного виконавця; назва виконавчого документа, номер та дата видачі; найменування органу, посадової особи, що видали документ; повне найменування стягувача та боржника, їх адреси і, у разі наявності, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ для юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичних осіб (серія та номер паспорта - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), номер мобільного телефону, факсу (телефаксу), адреси електронної пошти стягувача і боржника.

Відповідно до п.п. 8, 9 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення; звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Тобто, головний державний виконавець ОСОБА_1. не впевнившись в достовірності ухвали Святошинського районного суду м. Києва № 2/12690/13 від 29.11.2013 року (з явними ознаками підробки та невідповідності до встановлених законодавством вимог), маючи всі підстави відмовити у відкритті провадження або звернутись до Святошинського районного суду із заявою про роз'яснення ухвали, яку надав Романьков П.Т. до ВДВС для виконання, виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, якою наклав арешт на все майно ВАТ «Електронмаш» (ЄДРПОУ 14309770), вказавши при цьому адресу місця знаходження боржника зовсім іншого суб'єкта господарювання та не внісши до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень індивідуального ідентифікаційного номеру стягувача, з явними ознаками невідповідності державному стандарту.

Таким чином, слідству є всі підстави вважати, що ОСОБА_1., обіймаючи посаду головного державного виконавця органу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, надавши перевагу виключно власним амбіціям та власним інтересам і позиціям, використовуючи своє службове становище та владні повноваження, знаючи про те, що лише від нього залежить питання про накладення арешту на все майно ВАТ «Електронмаш» (ЄДРПОУ 14309770, адреса: 03170, м. Київ, вул. Кільцева, дорога, 4), незаконно, безпідставно та необґрунтовано виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, якою наклав арешт на все майно ВАТ «Електронмаш» (ЄДРПОУ 14309770, адреса: 03170, м. Київ, вул. Кільцева, дорога, 4).

В ході проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню встановлено, що фактичним місцем проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, являється квартира АДРЕСА_1.

Згідно Форми № 3 від 06.12.2014 за вих. № 2876 виданої ТОВ «Кийградсервіс», встановлено, що квартира АДРЕСА_1, на праві власності зареєстрована за матір'ю ОСОБА_1. - ОСОБА_2, в якій проживають ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Досудовим слідством здобуто достатньо підстав вважати, що за місцем фактичного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, за адресою: АДРЕСА_1, знаходиться комп'ютерне обладнання, друкувальні пристрої та магнітні носії інформації за допомогою яких можливо здійснювалась підробка ухвали Святошинського районного суду м. Києва № 2/12690/13 від 29.11.2013 щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно ВАТ «Електронмаш» (ЄДРПОУ 14309770).

Орган досудового розслідування вважає, що існує реальна загроза пошкодження, відчуження або внесення змін до комп'ютерного обладнання та магнітних носіїв інформації, що знаходяться за місцем фактичного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, за адресою: АДРЕСА_1, а тому клопоче перед слідчим суддею про розгляд вказаного клопотання без виклику ОСОБА_1.

У зв'язку з вище викладеним та враховуючи, що зібрати докази, які необхідні для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні №42014100080000074, захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод, та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, іншим шляхом не можливо, що електронна інформація, наявна на носіях комп'ютерного обладнання ОСОБА_1. необхідна для встановлення істини в кримінальному провадженні та проведення комп'ютерно-технічної експертизи, на підставі наведеного просив клопотання задовольнити.

В судовому засідання слідчий клопотання підтримав.

Особа у володінні якої знаходяться речі та документи до суду не викликалась у відповідності до ч. 2 ст. 163 КПК України.

Розглянувши дане клопотання, долучені до нього матеріали, вислухавши думку слідчого, слідчий суддя, дійшов висновку про відмову у задоволені зазначеного клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

Відповідно до ч. 2 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як тимчасовий доступ до речей і документів і тимчасове вилучення майна.

Статтею 132 КПК України визначені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження та передбачені обставини, за яких не допускається застосування заходів кримінального провадження. Серед таких обставин у п.2 ч.3 ст.132 КПК України зазначена необхідність слідчого, прокурора довести, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Згідно ч.4 ст. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Відповідно до ч. 2 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Відповідно до ст. 160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

Згідно до п. 6) ч. 1 ст. 162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать: особисте листування особи та інші записи особистого характеру.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про телекомунікації» охорона таємниці телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються технічними засобами телекомунікацій, та інформаційна безпека телекомунікаційних мереж гарантуються Конституцією та законами України.

На сьогоднішній день КПК України надає право звертатися з клопотаннями про отримання доступу до речей і документів, а не до інформації.

Відповідно до Узагальнення практики вирішення слідчими суддями питань, пов'язаних із заходами забезпечення кримінального провадження зробленого Апеляційним судом м. Києва від 09.10.2013 року, на сьогоднішній день, слідчий суддя надаючи за клопотанням органу досудового слідства тимчасовий доступ до персональних комп'ютерів осіб (не важливо чи як до речі, чи як до документу в розумінні Закону України «Про інформацію» та ст. 99 КПК України), по суті виходячи за межі своїх повноважень, санкціонує проведення негласної слідчої (розшукової) дії, оскільки надає слідчому можливість втрутитися у приватне спілкування, здійснити зняття ним з цього комп'ютеру засобами телекомунікаційних мереж (доступ до Інтернету), інформації, доступ до якої обмежено її власником, володільцем або утримувачем і пов'язаний з подоланням системи логічного захисту, про зміст повідомлень з серверів (матеріальних носіїв) інтернет-ресурсів, доступу до яких слідчий суддя йому фактично не надавав, оскільки сам «документ» (сервер, на якому зберігається інформація, доступ до якої начебто надано) знаходиться за межами України.

Відповідно до ч.1 ст. 247 КПК України розгляд клопотань, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, здійснюється головою чи за його визначенням іншим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Звертаючи до слідчого судді з клопотанням про доступ до «електронної інформації», що міститься на комп'ютері, обґрунтовуючи це тим, що зазначена інформація необхідна для встановлення істини в кримінальному провадженні та проведення комп'ютерно-технічної експертизи, слідчим залишено поза увагою те, що даний вид доступу є різновидом втручання у приватне спілкування особи, яке здійснюється головою чи за його визначенням іншим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що подане клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 159 - 164, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Святошинського РУ ГУ МВС України у м. Києві Гачевського І.Ю., яке погоджене з прокурором прокуратури Святошинського району м. Києва Сергєєвою А.С. про тимчасовий доступ до речей та документів, внесене в кримінальному провадженні №42014100080000074 від 18.04.2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на дану ухвалу може бути подано під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя А.Ключник